Коваль Г. П. Бажання літати / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 417 с.

Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. 5 ПЕРЕДМОВА Книга присвячена моїм рідним людям, учасникам, ветеранам Першої та Другої світової війни для того, щоб увіковічнити пам'ять про них в нашій сім'ї, сім'ях наших рідних та близьких. Про них майже нічого не відомо. Коли я був малий, вони були поряд і мовчали, бо в них ніхто нічого не запитував. А коли я виріс, вони вже пішли назавжди. Папа Коваль Павло Григорович майже нічого не знав про свого батька Коваля Григорія Федосійовича, а у бабусі Коваль Катерини Олексіївни у мене не вистачало розуму запитати. Так, зробив самі короткі записи і все. Мабуть, бабуня більше й говорити не хотіла. Час, пройшло вже тоді так багато часу. Каретін Афанасій Олексійович, рідний брат бабусі Коваль Катерини Олексіївни, був полковником авіації Червоної армії, учасником, ветераном Другої світової війни. Але я про нього теж нічого не знаю, з тих самих причин. Він покоїться в Ростові-на- Дону. Всі документи там, хто мені їх зараз дасть, та й просити зараз не на часі. Присвята їм книги обумовлена, крім величезної поваги та любові до своїх предків, ще тим, що я не знаю чи випаде колись нагода написати ще одну книгу, де йдеться про події Першої та Другої світових війн. Тому книга присвячена моїм предкам, моїм рідним людям, моїм лицарям, моїм трудівникам, моїм героям!!!!! Як попасти на сторінки підручників історії своєї країни, світу? Що для цього потрібно? Як цього добитися? Як стати нарівні з героями свого народу та всього світу? Хто входить в історію своїми великими справами, хто вбиває сотні тисяч, мільйони людей і влазить в історію весь в крові та брудові, ненависті і прокльонах. Хтось вляпується в історію і залишається там посміховицьком назавжди. А хтось просто любить до бестями свою рідну справу, робить її першим, йде, спотикається, падає і йде терпляче і вперто вперед до своєї мети.