Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

268 268 міську казну краще, ціни на землю росли, підвищувалися і інші прибутки: з лавок, базарних площ, лісних та інших орендних статей. Головним джерелом доходів було і завжди залишалося на той час міське нерухоме майно, як, наприклад, землі, лавки, пристані, а потім вже йдуть прибутки, встановлені Міським Положенням збори оціночні, із закладів трактирного промислу, з торгових документів, із візничого промислу та інші. Ці збори до 1896 року складали 45 % загальної прибуткової частини бюджету міста Херсона [7, C. 92 – 93]. Детальніше розглянемо структуру доходів за Таблицею (Додатком). Доходи органів міського самоврядування (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) (в руб.). [8]. Губернські й повітові міста Херсон Акерман Ананіїв Олешки 1868. З міської землі, відведеної під промислові і торгові підприємства – 12736,39; з промислових і ремісничих підприємств – 3032,37. 1866. За користування земельними угіддями – 5725,635; з візничого промислу – 1177; від стягнення недоїмок – 5252,945; з міського майна та оброчних статей -5060,595; всього – 17216,175. 1868. З міських земель – 4117,40; з промислових і ремісничих підприємств – 1724,85; з торгівлі – 1698,36. 1884. З міських земель – 675; з торгівлі – 4964,44; з ремісничих закладів – 434; з нерухомого майна – 2235; нотаріальний збір – 280; з казни для опалення і освітлення в’язниці – 500. Разом – 9088,44.