Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

77 77 господарства До 1912 р становила понад 33 млн. рублів, а оплата погашення позик і відсотків по ним досягла великої суми в 1,6 млн. рублів. Події, що мали місце на початку нашого століття, значно підірвали добробут міст. Війна з Японією, а потім революція 1905 року, дві епідемії чуми і епідемія холери затримали розвиток промисловості і торгівлі в Одесі. Щорічні дефіцити одеського бюджету досягали 1 млн. рублів на рік і склали за перше десятиліття нашого століття круглу суму в 6 млн. рублів. Основним джерелом доходів Одеси служила Визискування міських підприємств (водопровід, бойня, каменоломні, курорти на лиманах і ін.) Будівель і земельних угідь. Чистий дохід за цією статтею досягав 2,7 млн. Рублів і становив до 38 відсотків всього бюджету. Далі, не менше однієї третини бюджету становили збори з нерухомого майна, промисловості, торгівлі і транспорту. Один тільки оцінний збір з нерухомого майна доставляв місту понад 1,3 млн. Рублів, а оплата місць під дріб'язкову торгівлю - до 0,5 млн. Руб. Життя вирувало в приморській Одесі і в цьому був джерело її добробуту. Основні витрати міста складалися з витрат на безпосереднє обслуговування населення медичною допомогою (1,4 млн. руб.), Зміст навчальних закладів (0,9 млн. руб.) і на благоустрій міста замощення, освітлення та ін. (0,6 млн. рублів). Більшовики, як зазвичай, брехали, коли, говорили, що «до революції не було турботи про людину». Навпаки, цифри показують, що люди в Одесі до революції жили сито, в теплі, при світлі і затишно, і не ламали собі ніг на тротуарах, що завжди мало місце при більшовиках [7]. Варта уваги тема «Избиение журналистов в одесской городской думе». 14 декабря 1907 року, газета «Утро» (Харков). «Заседание городской думы, посвященное трамвайному делу, ознаменовалось 10 декабря неслыханным скандалом, сопровождавшимся насилием над представителям прогрессивной печати, которая в ряде статей доказывала убыточность соглашения с бельгийской компанией и антиобщественное, пристрастное, не свободное от постороннего влияния отношение большинства