135-років від дня народження Павла Губенка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

13 листопада виповнюється 135-років від дня народження Павла Губенка, більше відомого як Остап Вишня, засновника нового сатиричного жанру «усмішка».

«Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники», – згадував Максим Рильський.

Фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонують вам пригадати його творчість.

Читаючи «Зенітку» (Київ, 1947), неможливо зберегти серйозне обличчя, адже жарти дотепного діда Захара й досі актуальні – з перчинкою вчить він онуків і правнуків бити своїх ворогів.

Пропонуємо також ознайомитися з гострим пером Остапа Вишні, гортаючи сторінки семитомного зібрання творів (Київ, 1963), де представлено найкращі фейлетони і гуморески за 1963-1964 роки.

Актуальними в наш час залишаються книги «День і ніч» (Київ, 1950) і «Діла наші і діла не наші» (Київ, 1953). Додасть гарного настрою знайомство з «Мисливськими усмішками» (Донецьк, 2013).

Навчитися дотепно і весело писати власну біографію можна, прочитавши збірку «Моя біографія. Письменники» (Київ, 2019), а згадати свої шкільні вечори допоможуть гуморески Павла Михайловича із збірки «Якби моя бабуся встали» (Київ: Видавництво Веселка, 1978).

Це лише короткий перелік видань з доробку славетного гумориста, що зберігається у фондах Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Тож, ласкаво просимо до наших затишних читальних залів!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДати #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

135-річчя від дня народження Остапа Вишні

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Про життєвий і творчий шлях Остапа Вишні, у день 135-річчя від дня його народження, говорили 13 листопада учасники засідання розмовного клубу «СловоТворення» у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Український письменник, гуморист, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, редактор журналу «Перець», член літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт» Павло Михайлович Губенко, відомий всім під псевдонімом Остап Вишня. Його герої мудрі і працьовиті, дотепні і кмітливі, щирі і добродушні, схильні до філософських роздумів звичайні люди.

На занятті члени клубу не лише обговорили біографію сатирика, а й почитали уривки зі збірок «Моя автобіографія», «Зенітка» та «Мисливські усмішки».

Наступного тижня запрошуємо поговорити про складні і складені прислівники, загальні правила їхнього написання разом, окремо чи через дефіс.

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1990 р. Октавіо Пас (1914-1998)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Мексиканський поет, есеїст-культуролог, перекладач, публіцист, дослідник цивілізацій Заходу та Сходу Октавіо Пас (1914-1998) – лауреат Нобелівської премії з літератури 1990 р. – один із найвизначніших мексиканських поетів ХХ століття.

Віршувати він розпочав у 14 років. Перша поетична збірка О. Паса «Дикий Місяць» вийшла друком у 1933 р., згодом з’явилися збірки «Корінь людський» і «Вони не пройдуть!».

Збірка про національну історію та мексиканський характер «Лабіринт самотності» (1950) була визнана однією з найвидатніших книг у жанрі есеїстики.

У збірках поезій «Свобода під чесне слово», «Саламандра», «Східний схил», «Повернення» автор змальовував далеке минуле своєї батьківщини, а у збірках «Змінний струм», «Діти болота», «Людинолюбний людожер» критикував тогочасну цивілізацію.

Октавіо Пас був дипломатом і працював у Міністерстві закордонних справ, посольстві Мексики в Японії, послом Мексики в Індії та Франції.

Протягом життя О. Пас був ініціатором створення журналів «Тальер», «Плураль» та «Вуельта», перекладав давньоіндійську та давньояпонську поезію, ліриків країн Європи.

Пас був почесним членом американської Академії мистецтв, почесним доктором ряду американських та європейських університетів. Поет був лауреатом іспанської літературної премії Мігеля де Сервантеса (1981) та інших національних та міжнародних премій. У 1990 р. Октавіо Пас був пошанований Нобелівською премією з літератури «за пристрасні всеосяжні твори, позначені чуттєвим інтелектом та гуманістичною цілісністю».