80-річний ювілей Юрія Рибчинського

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

22 травня святкує свій 80-річний ювілей Юрій Рибчинський — поет, драматург, сценарист, один із фундаторів сучасної української естради. Автор понад 150 пісень, він є фігурою, без якої важко уявити українську музичну культуру другої половини ХХ століття.

З 1960-х років, ще студентом Київського університету, Рибчинський почав активно публікуватися й співпрацювати з композиторами. У 18 років в українській періодиці вийшли з друку його перші вірші — це стало початком великої кар’єри. З того часу його ім’я пов’язане з піснями, які співає вся країна.

Його поетичні тексти покладені на музику Володимира Івасюка, Ігоря Поклада, Ігоря Шамо, Миколи Мозгового, Геннадія Татарченка, Павла Зіброва та інших відомих композиторів. Пісні Юрія Рибчинськогоі стали знаковими для української сцени. Це цілий світ, сповнений світла, любові та справжньої української душі. Серед найвідоміших — «Хрещатик», «Кленовий вогонь», «Осіння пісня», «Дикі гуси», «Чарівна скрипка», «Тече вода».

Окрім пісень, Юрій Рибчинський — автор лібрето до вистав «Пізня середа», «Товариш Любов», «Брехуха», рок-опери «Біла ворона», опери «Біла ґвардія» та рок-опери «Парфумер». Його книги — «Поїзд», «Безсоння», «ЧеLOVEк», «Біла ворона» — поєднують поезію, мемуари й філософські роздуми.

Юрій Рибчинський відзначений не лише численими державними нагородами та почесними званнями (Герой України, народний артист, Національна легенда), але й справжньою любов’ю кількох поколінь українців.

До 185-річчя від дня народження М. Кропивницького

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

22 травня виповнюється 185 років від дня народження Марка Кропивницького – українського письменника та драматурга, режисера, одного із засновників українського професійного театру.

М. Кропивницький є новатором жанру соціально-психологічної драми і трагікомедії, він прагнув, щоб українці не лише сміялися у театрі, але і міркували. Найвиразнішою ознакою його творів було гармонійне поєднання української етнографії з актуальними проблемами суспільного життя. Письменник створив понад 40 українських п’єс. Серед найвідоміших: «Дай серцю волю – заведе в неволю» (1873), «Глитай, або ж Павук» (1882), «Дві сім’ї» (1895), «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (1903) та інші. Як режисер митець тяжів до синтезу слова, музики, пісні та танцю, започаткувавши традиції української класичної музично-драматичної вистави. Театральний колектив М. Кропивницького з успіхом гастролював Україною, Австро-Угорщиною, Варшавою, Вільнюсом та іншими країнами.

У фонді Музею книги Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються художні твори українського письменника, що були надруковані в першій половині ХХ ст. в різних українських видавництвах.

Пропонуємо звернути увагу на комедію «По ревізії» (Київ, 1936), в якій відбилися найкращі традиції української реалістичної драматургії у викритті сільських урядовців.

Упродовж п’єси «Дай серцю волю – заведе у неволю» (Київ, 1941) М. Кропивницький доводить, що найголовніше – це вірність моральним законам, яких дотримувалися наші прадіди довгі століття, і до яких треба повертатися.

Бібліотека запросила працівників та користувачів бібліотек територіальних громад Миколаївщини на захід в онлайн-форматі – інформаційну годину за темою «Довідник безбар’єрності: як допомогти собі та іншим»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

22 травня фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросили працівників та користувачів бібліотек територіальних громад Миколаївщини на захід в онлайн-форматі – інформаційну годину за темою «Довідник безбар’єрності: як допомогти собі та іншим». Захід, що відбувся у межах Національного тижня безбар’єрності та Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», став важливою нагодою поговорити про мову, яка будує мости, а не стіни.

Довідник безбар’єрності – гід з коректного спілкування, створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

Учасники онлайн-зустрічі мали змогу ознайомитися з унікальним мультиформатним виданням, що зберігається у фонді обласної наукової бібліотеки. Це видання поєднує шрифт Брайля, конгревне тиснення (об’ємне зображення на дотик), QR-коди з перекладом українською жестовою мовою. Також увазі присутніх було представлено електрону версію довідника, який регулярно поповнюється новою актуальною інформацією.

Учасники заходу переконалися, що безбар’єрність починається з розуміння й поваги – і саме слова можуть стати інструментом змін, якщо вжиті з турботою та свідомістю.

146 років від дня народження Симона Петлюри

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

22 травня виповнюється 146 років від дня народження Симона Петлюри — українського публіциста, військового та політичного діяча, голови Директорії УНР у 1919–1920 роках. Крім того, Симон Петлюра залишив помітний слід у розвитку культурної дипломатії.

Ще до політичної кар’єри Симон Петлюра активно займався журналістикою, публікував театральні рецензії та статті. Він сам добре грав на сцені, любив співати та навіть диригував. 

У 1919 році Симон Петлюра очолив Міністерство культури та мистецтв УНР. На цій посаді він ініціював створення Української Республіканської Капели під керівництвом Олександра Кошиця. Саме ця капела здійснила грандіозне гастрольне турне Америкою та 45 містами Європи, зокрема Парижем, Лондоном, Брюсселем, Віднем, Барселоною. За 2,5 роки хористи дали понад 200 концертів у найпрестижніших залах світу, зокрема виконуючи «Щедрик» Миколи Леонтовича.

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової Республіки, вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу», — писав французький критик Раймон Шарпантьє після виступу капели в Парижі.

Крім того, Симон Петлюра планував реалізувати масштабну культурно-освітню програму. Зокрема, у кожному українському повіті хотів заснувати зразкову школу, розробляв ідею всеукраїнського реєстру маєтків історико-культурного значення. Один з найяскравіших спецпроєктів під його головуванням — упорядкування могили Тараса Шевченка на Чернечій Горі.

Його діяльність у сфері культури стала важливим інструментом у боротьбі за міжнародне визнання України та протидію російській пропаганді.