Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2024 р. Хан Канг

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури у 2024 р. стала південнокорейська письменниця Хан Канг (нар. 1970 р.).

Українська літературна критикиня Богдана Романцова писала: «Тіло, біль, творчість, жах і краса – теми, що сплітаються, поєднуються у творчості Канг, ніби гілки міцного дерева. Це добра і дуже тривожна література. Пасує нашому часу».

Майбутня нобеліантка навчалася у приватній середній школі Пангмун, вивчала корейську філологію в університеті Йонсе у Сеулі. Працювала як репортер у журналі «Saemteo». У 2007-2018 рр. обіймала посаду професора кафедри творчого письма в Сеульському інституті мистецтв.

Літературну кар’єру Хан Канг розпочала з декількох віршів, зокрема «Зима в Сеулі», опублікованих 1993 р. у журналі «Література і суспільство». Відомою авторка стала після публікації першої збірки оповідань «Кохання в Йосу» (1995).

Творчий доробок письменниці включає романи «Чорний олень» (1998), «Плід моєї жінки» (2000), «Твої холодні руки» (2002), «Віє вітер» (2010), «Уроки грецької» (2011), «Вогняна саламандра» (2012), «Людські вчинки» (2014), «Біла книга» (2016), «Не прощаюся» (2021), збірку поезій «Я поклала вечір у шухляду» (2013).

Коли Хан Канг опублікувала збірку есеїв «Тихо проспівані пісні» (2007), вона випустила також й CD-диск з піснями власного написання і виконання. Її найвідоміший роман «Вегетаріанка» (2007) у 2009 р. був екранізований, а у 2016 р. отримав Міжнародну Букерівську премію.

День пам’яті рівноапостольної княгині Ольги

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

11 липня 2025 року Православна церква України за новоюліанським календарем вшановує День пам’яті рівноапостольної княгині Ольги — однієї з найвпливовіших жінок в історії України-Русі та першої християнки серед правителів. До календарної реформи її день пам’яті припадав на 24 липня.

Святу Ольгу вважають провісницею хрещення Русі, адже саме вона почала процес християнізації держави, який пізніше завершив її онук — князь Володимир Великий. Ольга також стала першою канонізованою жінкою у східнослов'янській історії.

У церковному календарі вона має титул рівноапостольної, тобто такої, що поширювала християнську віру нарівні з апостолами. Її ім'я — символ мудрості, державності та духовної сили.

11 липня свої іменини святкують усі жінки на ім'я Ольга, оскільки їхня небесна покровителька — саме свята княгиня.

Всесвітній день шоколаду відзначається щорічно 11 липня!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У 1995 році у Франції започаткували день шоколаду, адже французи обожнюють гарячий шоколад і вважають його еліксиром від усіх хвороб. А з’явився шоколад у Франції ще в 1615 році. Цю заслугу приписують Анні Австрійській, дружині французького короля Людовіка ХІІІ, адже какао-боби становили частину її посагу. Про це описано у книзі Девіда Лебовіца «Солодке життя в Парижі» (Харків: Vivat, 2019). У книзі подано й рецепти гарячого шоколаду.

Спочатку шоколад вживали лише як напій. З какао-бобів виготовляли так зване «шоколатлю», що в перекладі означало «гірка вода». Було це ще у 600 році до нашої ери, за часів майя і ацтеків десь в Південній Америці. Право пити шоколад мали лише жерці та вожді племен. Вождь ацтеків Монтесума полюбляв шоколадні напої і міг випити 50 чашок за день. За це він отримав прізвисько «Шоколадний король». У Європі ж шоколад з'явився у ХVІ ст. завдяки Ернандо Кортесу, який привіз какао-боби до Іспанії.

В Україні шоколад з’явився у ХVІІІ ст. у Львові, куди його завозили з Франції. Уже в ХІХ ст. в місті лева почали діяти перші шоколадні фабрики, що започаткували традицію, яка живе й досі. Про це розповідається в оповіданні Уляни Дудок «Цукерочка» зі збірки «Львів. Пані. Панянка» (Харків: Видавництво "КСД", 2018): Стефанія, донька Климентини Авдикович-Глинської, власниці першої української фабрики цукерок «Фортуна нова», веде свого друга в цукерню: «…сьогодні вона повела його в одне з улюблених місць: за вітриною виблискували гори шоколадних фігурок, помадок із вигадливими взорами, тістечок та фруктових желе…. Дівчина могла розповідати про солодку історію свого міста до безкінечності, добираючи слова, наче благородні сорти какао-бобів для створення львівського шоколаду, що на смак, як саме життя: солодкий, неодмінно з гірчинкою, з безліччю ароматних відтінків».

Львів досі вважають шоколадною столицею України. Це підтверджує і оповідання Олени Черніньки «Чоколядова драма давно минулих зим» із збірки «Львів. Шоколад. Кам’яниці» (Харків: Видавництво "КСД", 2020), де описано атмосферу львівських цукерень і затишних солодких моментів: «Сільська випічка, свіжий хліб і печиво, торти, пряники, маківники, штрудлі - усе це можна придбати в цукерні. І поки вам загортають смаколики, у приємній атмосфері ніколи не завадить випити горнятко чаю, кави або гарячого шоколаду».