Друзі, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека продовжує реалізацію проєкту «Книги без бар’єрів: аудіобібліотека для людей з вадами зору». Пропонуємо вашій увазі аудіозаписи уривків творів українського письменника, драматурга та педагога Спиридона Черкасенко.
Майбутній митець народився 24 грудня 1876 р. в містечку Новий Буг Херсонського повіту (нині Миколаївська область) у селянській родині. Після закінчення початкової школи він навчався у Новобузькій учительській семінарії (1892-1895), а згодом працював учителем народних шкіл на Катеринославщині (нині Дніпропетровщина). У 1901 р. його перевели на Лідіївські копальні (колишня Юзівка), де він дев’ять років навчав дітей шахтарів та активно займався культурно-освітньою роботою.
Перша добірка його поезій з’явилася 1904 р. в журналі «Літературно-науковий вісник». Відтоді твори письменника регулярно друкувалися в українських журналах і альманахах. З 1910 р. він жив у Києві та працював у редакції педагогічного журналу «Світло», у товаристві «Українська школа», співпрацював із газетою «Рада» та іншими виданнями.
Творча спадщина письменника налічує близько п’ятдесяти драматичних творів: трагедій, драм і комедій, написаних у найкращих традиціях української народної творчості. Він працював і в жанрі прози – писав оповідання, нариси, фейлетони. У 1909 р. вийшла друком його перша книга оповідань «На шахті», пізніше побачили світ збірки «Жарти Сатира» (1913), «Вони перемогли» (1917), «До Верховин» (1920) та ін. Найвідомішими ж драматичними творами є драма «Казка старого млина» (1913) та трагедія «Про що тирса шелестіла…» (1918), які були написані віршованою мовою з численними піснями. На його тексти писали музику відомі українські композитори Кирило Стеценко, Михайло Гайворонський та ін.
У 1919 р. письменник переїхав до Кам’янця-Подільського, а згодом емігрував до Відня. Важко переживаючи еміграцію й прагнучи бути ближче до рідної землі, він у 1923 р. перебрався до Ужгорода, де мешкав до 1929 р. та брав активну участь у культурному житті міста. У цей же період він працював над виданням і упорядкуванням популярних дитячих і молодіжних журналів – «Пчілка», «Віночок», «Наш рідний край». Після тривалої творчої перерви він написав роман «Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів» (1937). Оскільки діяльність Спиридона Черкасенка викликала значне незадоволення місцевої влади, він був змушений залишити Ужгород і переїхати до околиць міста Праги, де прожив до кінця свого життя. Навесні 1939 р. письменник отримав звістку про загибель єдиного сина. Ця новина дуже вплинула на душевний стан та підірвала й без того слабке здоров’я письменника. 8 лютого 1940 року він відійшов у засвіти, залишивши по собі оповідання та поезії, що й досі живуть у нашій душі та бережуть пам’ять про видатного сина своєї Батьківщини.
Заходьте на ютуб-канал «Миколаївська ОУНБ» таслухайте українське
https://www.youtube.com/watch?v=CxHFVSVB6vo...