Діяльність

Как выбрать внешний диск. Внешний жесткий диск как выбрать самый подходящий. Какой внешний диск выбрать. Какой принтер выбрать. Какой выбрать лазерный принтер сегодня. Какой цветной принтер выбрать. Готовые программы на java. Изучаем java с нуля быстро. Как начать программировать на java. Бесплатные игры для планшетов android. Качественный samsung android планшет. Планшет android цена. Отдых в турции отели. Самый лучший отдых в турции. Отдых в турции отели цены. Wow дк гайд. Лучший wow фрост дк гайд. Wow дк танк гайд. Рабочие программы на языке python. Изучаем python с нуля. Язык python для начинающих. Бесплатые плагины для Joomla. Скачать joomla плагины бесплатно. Где скачать самые последние плагины на joomla.
Напрямки роботи
Проектна діяльність
Ресурсні Центри
Тренінг-центр
Новини РТЦ
Тренінги
"Бібліоміст" в регіоні
Інформресурси РТЦ
Контакти РТЦ
"Вікно в Америку"
"Влада і громада"
Новини МЦДГ
Ресурси МЦДГ
Послуги МЦДГ
Контакти МЦДГ
Електронне урядування
Про проект
Програма навчання
Тренінги
Відеоматеріали з нандання адміністративних послуг
"Євроінтеграція"
Про ЦЄІ
Новини ЦЄІ
Інформресурси ЦЄІ
Євроінтеграційні ресурси
Контакти ЦЄІ
Читацькі об'єднання
Кіноклуб
Гендерний центр
Клуб "Поліглот"
"В гостях у дев’яти муз"
Університет правових знань
Студія письменницької майстерності «Мистецтво слова»
Методична служба
Актуальна інформація
Підвищення кваліфікації
Дослідження
Модельні бібліотеки
Методичний портфель
Професійний діалог
БібліоSTUDIES
Фотогалерея методичної служби
Дистанційне навчання
Видавнича діяльність
Наукові публікації
Про нас пишуть
Державні закупівлі
Миколаївське регіональне відділення УБА
"Я маю право!"

Календар

<< < травня 2012 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
  1 2 3 4 5 6
7 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
653
676
2421
16710
920558

Зараз на сайті

На сайті 350 гостей та немає учасників



Модель сільської бібліотеки

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

 

Надія Богза, директор Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова, заслужений працівник культури України

 Представлено цікавий досвід щодо аналізу стану розвитку сільських бібліотек та визначення шляхів виходу сільських бібліотек із кризи шляхом розробки і впровадження в життя моделі сучасної сільської бібліотеки.

 

Надзвичайно серйозною проблемою в суспільстві є те, що місто і село розвиваються по-різному. Якщо в містах відчутні зміни соціального, економічного характеру, то в селі вони відбуваються набагато повільніше. У мешканців міста та села сьогодні немає рівних можливостей у доступі до інформаційних джерел, комп’ютерних технологій, освітянських, професійних програм, правових ресурсів. Особливо це впливає на ті верстви населення, які потребують окремої уваги громади – дітей, молодь, соціально незахищені категорії, людей з обмеженими фізичними можливостями тощо.

 

Сільська бібліотека здатна вирішити ці проблеми. Вона – територія духовності та знань, перший помічник в освіті, професійному становленні, організації дозвілля населення. Бібліотека тут має тісний зв’язок із місцевою громадою, доступна та безкоштовна. Але на сьогодні стан бібліотеки на селі є дуже вразливим та залежним від правових, соціальних, економічних аспектів.

 Нещодавно бібліотеки Миколаївської області брали участь у всеукраїнському дослідженні «Аналіз потреб бібліотек» у рамках проекту «Глобальні бібліотеки». Збиралися докладні відомості про всі без винятку бібліотечні заклади. Ці дані дозволили створити узагальнений образ сучасної сільської бібліотеки Миколаївщини, який виглядає так: сільська бібліотека переважно знаходиться в орендованому, пристосованому приміщенні, а якщо і має власне, то воно не опалюється, відсутній телефонний зв’язок, є проблеми з електропостачанням та іншими комунальними послугами.

 У середньому одна сільська бібліотека має більше 500 читачів на рік (серед яких – 65% дорослого населення, 23% – діти, 12% – юнацтво та молодь), має близько 9 тис. книг у фондах, більшість з яких змістовно застаріла, може дозволити собі передплатити лише декілька газет. Розміщується бібліотека у скромному інтер’єрі зі старими меблями та обладнанням. Бібліотекар здебільшого має середню спеціальну освіту та стаж роботи більше 10 років. У середньому на 1 сільську бібліотеку-філію з державних коштів на поповнення фондів виділяється менше 300 грн на рік. Матеріали названого дослідження та державна статистична звітність акцентують увагу на тому, що 43% бібліотек області потребують капітального або поточного ремонту, 57% бібліотек не опалюються, переважна більшість сільських філій не телефонізована, тільки 5 сільських бібліотек мають комп’ютерну техніку, половина фахівців працює за скороченим графіком, бібліотекарі соціально не захищені, вони не мають можливості підвищувати свою кваліфікацію на курсах, тренінгах навіть обласного рівня.

 Але, звичайно ж, є бібліотеки, які попри всі матеріальні труднощі розвиваються і є показовими. Це залежить від професіоналізму бібліотечних працівників, їхнього творчого «вогнику», здатності «вкладати душу» в улюблену справу, підтримки соціальних партнерів тощо. Приклади такого успішного розвитку серед бібліотек Миколаївщини були яскраво представлені на конкурсі професійної майстерності «Сільська бібліотека: сучасний погляд». Серед них: Євгенівська філія Снігурівської ЦБС, Дорошівська філія Вознесенської ЦБС, Інгульська філія Баштанської ЦБС, Кам’янська філія Новобузької ЦБС, Кир’яківська філія Миколаївської ЦБС, Новокостянтинівська філія Братської ЦБС, Парутинська філія Очаківської ЦБС та ін.

 Сьогодні бібліотекарі Миколаївщини ставлять перед собою амбітне завдання – побудувати бібліотеку майбутнього – сучасну, привабливу, комфортну, автоматизовану. Попередньо ОУНБ ім. О. Гмирьова та районними ЦБС було багато зроблено. Вивчено досвід кращих сільських бібліотек України, Росії, інших зарубіжних країн. Проведено комплексне наукове дослідження «Організація роботи сільської бібліотеки», яке тривало 3 роки. У 2006 р. проблеми сільських бібліотек обговорювалися на засіданні ради директорів, де вперше було запропоновано розробити дієву стратегію трансформації бібліотечних закладів на селі. За останній час у регіоні була створена потужна правова база, прийняті нормативно-правові документи місцевого рівня щодо розвитку бібліотек. До того ж сільські бібліотеки області вже неодноразово перемагали в конкурсах проектів, отримували гранти, на базі сільських бібліотек проводилися виїзні засідання міжнародних та всеукраїнських конференцій, досвід цих закладів висвітлювався на сторінках професійних журналів.

 Трансформація бібліотек на селі – це тільки нагода глибоких перетворень в цілому, тому що бібліотека, її робота тісно пов’язані з соціокультурною ситуацією, діяльністю інших партнерських організацій, з процесами автоматизації, доступу до світових ресурсів інформації через мережу Інтернет. Отже, перетворення бібліотеки означає початок змін і в соціальній, культурній, освітній сфері села, підвищення рівня життя селян, який напряму залежить від рівня поінформованості населення.

 Починати трансформацію бібліотек необхідно вже сьогодні, день за днем піднімаючись сходинками вдосконалення. Людям у невеликих населених пунктах щодня бракує інформації з професійних, освітніх, правових, соціальних питань, що впливає на їхнє фахове та особисте життя. Названі питання були предметом обговорення учасників I Форуму сільських бібліотекарів «Сільська бібліотека: стратегія поступу в майбутнє», що пройшов 3 червня 2008 р. Результатом проведення форуму стало затвердження «Моделі публічної (сільської) бібліотеки Миколаївської області», розробленої фахівцями обласної наукової бібліотеки (додаток № 1). Цей документ повинен стати своєрідним дороговказом, незамінним помічником на найближчі 3 роки на шляху комплексної перебудови сільських бібліотек Миколаївського регіону. Але в той же час «Модель» не є сталим документом, а являє собою професійні рекомендації, які можна змінювати та удосконалювати.

 Зупинимося на основних складових «Моделі сільської бібліотеки». Перша – це, форма існування самої бібліотеки, система обслуговування користувачів, яку можуть самостійно обрати місцева громада, читачі бібліотеки разом із її керівником. Бібліотека може працювати як: муніципальний інформаційний центр; центр правової інформації; довідкова бібліотека (обслуговування довідкових запитів користувачів); центр доступу до Інтернету; центр підтримки системної освіти або самоосвіти; центр комп’ютерної грамотності; центр міжособистісного спілкування; центр дозвілля; центр відродження та зберігання народної культури; центр підтримки незахищених верств населення; центр підтримки сім’ї тощо. Можна обрати для своєї бібліотеки будь-яку з цих позицій або створити свою.

 Сьогодні основною для бібліотеки стає не просто видача книг, а робота з населенням: соціальна діяльність, надання консультацій, інформаційна допомога.

 Другою важливою складовою моделі сільської бібліотеки є доступне її розміщення. Наявність бібліотечного обслуговування є обов’язковим у кожному селі та визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 30 травня 1997 р. «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні». На Миколаївщині постійно постає питання оптимізації мережі бібліотек, але чомусь оптимізація асоціюється із закриттям закладів. Це неправильна позиція. Насправді оптимізація означає вибір найбільш вдалого варіанту бібліотечного обслуговування, такого, який би задовольняв потреби населення, адже мешканці села не винні, що в ньому проживає, наприклад, 100 осіб. Вони також потребують інформації та доступу до знань.

 Що означає «доступність бібліотеки»? Це зручне місцезнаходження, форма роботи бібліотеки (або вона працює стаціонарно, або як бібліотечний пункт в окремий час, або як мобільна бібліотека-бібліобус). Також це санітарно-гігієнічні норми (наявність опалення, електроенергії, туалету). Не менш важливим є привабливий інтер’єр, додаткові іміджеві послуги (реклама бібліотеки, автомобільна стоянка біля входу, облаштована територія навколо бібліотеки, місця для дитячих ігор та ін.). Режим роботи бібліотеки повинен бути зручним для мешканців села і не повинен збігатись з робочим часом більшості населення. Тобто бібліотека – це заклад публічний, соціальний, що має організувати свою роботу відповідно до вимог жителів того села, в якому він знаходиться.

 Третьою складовою моделі є ресурсна база. Тобто це ті бібліотечні фонди та інформаційні джерела, з якими працюють бібліотекарі та читачі. Фонд сучасної бібліотеки повинен включати видання на різних носіях: книги, періодику, аудіо-, відео-, електронні документи, бази даних Інтернету, «звукові книги» та ін. Міжнародні бібліотечні стандарти вказують, що кожного року до бібліотек повинні надходити нові видання із розрахунку не менше 5 примірників на одного жителя населеного пункту. Журнали та газети передплачуються у такій кількості: не менше двох загальнодержавних щоденних газет та одного загальнодержавного тижневика, регіональна періодика, галузеві видання гуманітарного, освітнього, дозвіллєвого характеру (на вибір бібліотеки).

У цілому у фонді сільської бібліотеки повинні бути документи останніх 5-10 років видання, за винятком художньої та краєзнавчої літератури, яка може зберігатися за більш тривалий період.

 Четверта складова – матеріальна база. Розвиток бібліотек необхідно починати з проведення капітальних та поточних ремонтів. Облаштування приміщень бібліотечних закладів потребує нових підходів: сучасний дизайн, місця для індивідуальної та колективної роботи, ігрові зони для дітей, комфортність для спілкування і відпочинку. Якщо підійти творчо, то кожну бібліотеку, навіть найменшу, можна зробити неповторною, яскравою, затишною і зручною для мешканців села. Необхідно також пам’ятати про облаштування інтер’єрів для людей з обмеженими фізичними можливостями. Це дуже важливо, оскільки всі мають рівні права на отримання інформації та кожен повинен мати можливість скористатись бібліотечними послугами.

 Оснащення телефонним зв’язком, аудіо- та відео-, копіювально-розмножувальною технікою, матеріалом для ігрової діяльності дітей допоможе розширити перелік послуг для відвідувачів, організувати їхню повноцінну роботу та проведення дозвілля в стінах бібліотеки.

 Сподіваємося, що через декілька років у сільських бібліотеках будуть автоматизовані робочі місця для використання комп’ютерної техніки читачами, доступ до Інтернету завдяки участі в проекті фонду Білла та Мелінди Гейтс «Глобальні бібліотеки», який був підтриманий нашою державою на найвищому рівні. Міністерством культури і туризму України в регіони направлено лист від 18 березня 2008 р. про проведення комплексного вивчення готовності бібліотек України до впровадження сучасних інформаційних технологій. Всі сільські філії Миколаївської області взяли участь у цьому моніторингу. Після цього доведеться готувати конкурсний проект для автоматизації сільських бібліотек по кожному району, плануючи не тільки видатки від благодійного фонду, але і власний внесок.

 П’ята складова моделі сільської бібліотеки – це персонал. Зміни в бібліотеках ставлять нові вимоги й до їхніх працівників. Сьогодні недостатньо володіти професійними знаннями та вміннями, необхідно професійно удосконалюватися, навчатися протягом життя. Головне – працювати творчо, відкрито, по-новому. Бібліотекар – головна рушійна сила усіх змін, і почати перетворення він повинен із себе, свого бачення нової, модельної бібліотеки, бажання її змінити на краще, а потім запалити цією творчою іскрою всіх навколо: владу, спонсорів, читачів бібліотеки та мешканців села.

 На сьогодні 50% сільських бібліотекарів Миколаївщини мають середню спеціальну освіту, тільки 10% – вищу бібліотечну, 35 працівників навчаються у вузах культури. Директорам районних ЦБС необхідно зробити більший акцент, по-перше, на професійній освіті сільських бібліотекарів, сучасній підготовці із врахуванням вимог суспільства та, по-друге, на безперервному підвищенні кваліфікації бібліотекарів.

 Окрема місія у навчанні персоналу, підготовці його до змін, що відбуватимуться, покладається на обласні та районні бібліотеки – методичні центри. Стратегія безперервної освіти сільських бібліотекарів, над якою працює Миколаївська ОУНБ ім. О. Гмирьова, включатиме обласні семінари, виїзні заходи на базі кращих сільських бібліотек області, майстер-класи із залученням найавторитетніших фахівців, у тому числі з Національної парламентської бібліотеки України, а також тренінги щодо використання комп’ютерних технологій, впровадження інноваційного досвіду. Необхідно також провести паспортизацію бібліотек області, оновити та постійно корегувати базу даних бібліотек області.

 Методичні видавничі матеріали будуть присвячені кращому досвіду сільських бібліотек України та світу, надаватимуть практичні рекомендації щодо його впровадження. Необхідно охопити методичним впливом більшу кількість сільських бібліотек, виїжджати на місця з конкретною практичною допомогою, що потребує більших видатків на відрядження в обласних та районних бібліотеках.

 Не менш важливою є шоста складова моделі – зв’язки бібліотеки із громадськістю. Бібліотека – це частина інфраструктури села, і громада повинна брати участь у її житті. Місцеві жителі здатні забезпечити підтримку бібліотеки у вирішенні багатьох проблем: щодо залучення коштів на комплектування, при переведенні в інші приміщення, реалізації необхідних завдань. Громада завжди підтримає і заступиться за бібліотеку, яка відображає її інтереси та задовольняє її запити – авторитетну, корисну, з творчим працівником.

 Необхідно налагодити в сільських бібліотеках звіти про роботу перед місцевими жителями та владою (ця діяльність заслуговує на увагу в Снігурівській ЦБС), залучати волонтерів, активістів з числа місцевого населення, створювати товариства друзів бібліотеки або опікунські ради, більш яскраво і впевнено представляти інформацію про свої послуги на сторінках місцевих газет, по телебаченню, через рекламні матеріали.

 Бібліотека повинна узгоджувати свою діяльність з громадою. Аналізуючи свою роботу, постійно вносити зміни до послуг і форм обслуговування відповідно до потреб місцевого населення. Також залучати до процесу створення нового образу бібліотеки владні структури, спонсорів, меценатів, активних користувачів.

 Питання необхідності перетворень у бібліотечних закладах на селі обговорюється не тільки в регіонах, а й виноситься на державний рівень. 30 листопада 2006 р. колегія Міністерства культури і туризму України розглядала питання «Про моделі бібліотечного обслуговування населення у сільській місцевості з урахуванням сучасної економічної та соціокультурної ситуації». Членами колегії було вирішено провести наукове дослідження стану бібліотек у сільській місцевості (минулого року Миколаївщина брала в ньому участь), вивчити можливість розробки у 2008 р. державної та регіональних програм «Сільська бібліотека».

 Тільки об’єднання спільних зусиль держави, органів місцевого самоврядування, територіальних громад, спонсорських організацій та працівників бібліотечних закладів зробить можливим створення нової бібліотеки, яка відповідає міжнародному модельному стандарту діяльності.

 

Модель сільської бібліотеки // Бібліотечний Форум України .- 2008.- №4

 

Vyzer O. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   МОУНБ. Всі права застережено