
Щорічно 1 квітня ми відзначаємо День сміху або День дурнів — позитивне весняне свято. Назва говорить сама за себе — цей день має бути жартівливим та веселим. Однією з обов’язкових умов 1 квітня є дотепні розіграші. Їм піддаються друзі, колеги, родичі — всі, хто має почуття гумору та з ким приємно посміятися разом.
В цей день доводиться проявляти максимум своїх творчих здібностей, адже розіграші мають бути не тільки смішними, а й неочікуваними та необразливими, а жарти — викликати щирий сміх і приємні емоції. Попри те, що свято неофіційне, воно дуже популярне в багатьох країнах, і кожна має для нього свої особливі традиції.
Людині властиво сміятися з перших місяців життя, проте біологічна функція сміху досі є предметом суперечок психологів, нейробіологів та філософів. Кожен з нас має природне почуття гумору, тобто помічає комічність певних подій чи життєвих ситуацій і реагує на неї сміхом. Проте гумору складно надати одне містке визначення, бо він дуже різний — може викликати легку посмішку або вибуховий сміх; передається словами, зображеннями чи діями; має численні форми — від невинного жарту до фарсу чи їдкого сарказму.
Жодну культуру світу неможливо уявити без гумору, а різноманітні святкування з веселими жартами існували з найдавніших часів. Заведено вважати, що саме вони є попередниками Дня дурнів, хоч точне його походження досі залишається невизначеним. Існує кілька версій виникнення цього свята і однією з них є весняне рівнодення, яке відбувається в Північній півкулі наприкінці березня. Теорія припускає, що мінлива й оманлива погода в перші дні астрологічної весни здавна була приводом для непередбачуваних жартів та розіграшів.
Є версія, що спочатку 1 квітня святкувалося в Індії та Стародавньому Римі як день весняного рівнодення, з нагоди якого влаштовували гуляння з жартами і витівками — цим люди намагалися задобрити весняні капризи природи жартами і розіграшами .
На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише оманливим відлунням.
Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.
Є також версія про походження традиції з подій, що описані в віршах з одинадцятого по п’ятнадцятий глави двадцять восьмої Євангелія від Матфея. За цією версією, у день, що відповідає сучасному 1 квітня, відбулося Воскресіння Христове, а римська варта могили, поширивши неправдиві відомості про те, що тіло ніби-то вкрадене учнями Христа, стала зачинателем звичаю поширення неправдивої інформації (розіграшу) в цей день.
Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком.
Для цього дня маємо приповідку: «Першого квітня — брехня всесвітня!».