
16 (5) квітня, 1710 року – укладено договір між гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”. В історіографії зустрічаються різні назви документа як от “Хартія”, “Угода”, “Конституція Пилипа Орлика”, “Бендерська конституція” тощо. Останню назву документ отримав через те, що був ухвалений на козацькій раді біля міста Бендери в Молдові.
Вважається першою писаною Конституцією не лише в Україні, а й однією з перших у світі. Вона випередила американську Конституцію на 77 років, а французьку – на 79.
Предки Орлика належали до чеської шляхти, яка емігрувала до Речі Посполитої та Німеччини. Гілка, від якої походив майбутній гетьман, переселилася до Литви. Батько Пилипа був католиком, він воював у війську Речі Посполитої і загинув у битві під Хотином. Мама із шляхетського роду Малаховських виховувала сина сама і охрестила його в православ’ї.
Пилип закінчив єзуїтську академію у Вільнюсі, Києво-Могилянську академію, де вивчав філософію, богослов’я, красномовство, навчився укладати офіційні документи, що згодом йому стало у нагоді. Він володів 10 мовами: польською, російською, французькою, італійською, шведською, німецькою, болгарською, сербською, а також давньогрецькою і латиною.
Після навчання Пилип Орлик працював писарем у канцелярії митрополита, далі 6 років був старшим військовим канцеляристом – керував Генеральною військовою канцелярією.
Конституція була укладена після поразки Івана Мазепи в Полтавській битві та еміграції українських козаків до Османської імперії. На раді у Бендерах, 5 квітня 1710 року, гетьманом в екзилі обрано Пилипа Орлика – довірену особу Мазепи, освіченого дипломата та публіциста. Після цього він склав Конституцію, що закріплювала принципи поділу влади, гарантувала права козацтва, обмежувала владу гетьмана Генеральною радою та передбачала незалежність церкви від Московського патріархату. У документі також проголошувалася ідея союзницьких стосунків із Кримським ханством — це один із перших прикладів дипломатичних концепцій на основі геополітичного балансу в Східній Європі (Радько П. Г., 2010).

Оригінал Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Завдяки праці дослідників, зокрема публікаціям Гокана Хендрікссона, текст було повернуто до наукового обігу в другій половині ХХ століття. Документ має дві мовні версії: латинську – для європейських союзників, і староукраїнську – для внутрішнього вжитку.
Конституція Пилипа Орлика – не лише правовий акт, а й політична програма створення незалежної української держави на засадах демократичного правління. Вона стала яскравим свідченням того, що українська нація мала високий рівень правової культури та глибоке розуміння європейських цінностей ще на початку XVIII століття.