Народився Павло Скоропадський – український військовий, державний, політичний і громадський діяч, гетьман України
/ 0
- Деталі
- Хіти: 6
Скоропадський Павло Петрович (1873–1945) народився 15 травня 1873 року в німецькому місті Вісбадені. Походив з одного з найстаріших козацько-шляхетських родів.
Дитинство Павло Скоропадський провів у родинному маєтку Тростянець на Чернігівщині. На формування його поглядів великий вплив справив дід Іван, меценат, засновник Тростянецького дендропарку. Скоропадські шанували українські пісні, звичаї й традиції. Їхню оселю прикрашали портрети гетьманів, козацька зброя.
За сімейною традицією, Павло здобув військову освіту – в 1886–1893 роках навчався у Пажеському корпусі в Петербурзі.
У січні 1898-го одружився з Олександрою з роду Дурново. Подружжя мало шістьох дітей – доньок Марію (1898–1959), Єлизавету (1899–1976), Олену (1919–2014) та синів Петра (1900–1956), Данила (1904–1957) і Павла (1916–1918). Данило брав участь в організації політичного, громадського та культурного життя українців у Великій Британії, а від 1949 року був почесним головою Союзу українців в цій країні. Наймолодша донька Олена із 1975-го очолювала Союз гетьманців-державників.
Бойовий шлях у Першій світовій війні Скоропадський розпочав командиром Кінного полку. Нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня. Від 1916-го – командир 34-армійського корпусу на Волині у званні генерал-лейтенанта.
У 1917 році, після початку революції в Російській імперії, долучився до формування та очолив І Український корпус, який постав на базі українізованого 34-го корпусу російської армії. До його складу входили 8 полків, об’єднаних у 2 дивізії. Полкам присвоїли імена: 1-й Київський імені Богдана Хмельницького, 2-й Стародубський імені гетьмана Скоропадського, 3-й Полтавський імені гетьмана Сагайдачного, 4-й Чернігівський імені гетьмана Полуботка і т.д.
У жовтні 1917 року з'їзд Вільного козацтва в Чигирині обрав Павла Скоропадського отаманом.
29 квітня 1918 року внаслідок за підтримки німецьких військ Павло Скоропадський прийшов до влади в Україні. Прихильник козаччини, Скоропадський проголосив «Грамоту до всього українського народу», якою «призначив» себе гетьманом всієї України. Держава стала називатися Українською Державою, а форма правління – гетьманатом.
В Українській Державі Скоропадського розбудовувалися державні інституції, формувався розгалужений апарат на місцях, започатковано інститут державної служби в Україні.
14 грудня 1918-го Скоропадський зрікся влади й таємно виїхав до Німеччини. Як виявилося, назавжди. Мешкав у Ванзеє, одному з районів Берліна. На запрошення Українського союзу хліборобів-державників (УСХД), створеного В’ячеславом Липинським та Сергієм Шеметом, у 1921 році Скоропадський став членом Ради присяжних УСХД.
У 1926 році завдяки зусиллям Скоропадського за підтримки уряду Німеччини постав Український науковий інститут при Берлінському університеті. Він згуртував наукові сили української еміграції – його очолювали колишній міністр закордонних справ Української Держави Дмитро Дорошенко, а згодом філософ, історик української літератури Іван Мірчук, кафедрою історії української державності завідував В’ячеслав Липинський. Також там працювали такі вчені, як Дмитро Антонович, Олександр Колесса, Іван Крип’якевич, Степан Смаль-Стоцький, Дмитро Чижевський тощо.
Помер Павло Скоропадський 26 квітня 1945 року від поранення, отриманого під час бомбардування в Баварії. Похований у місті Оберстдорфі в родинному склепі.
Українська Держава (29 квітня – 14 грудня 1918 року), очолювана Скоропадським, була однією з форм української державності й одним з етапів національно-визвольних змагань.
Історики по-різному оцінюють постать гетьмана. Проте без знань про нього та період його правління неможливо сформувати вичерпне уявлення про Українську революцію 1917–1921 років, яка є важливою віхою в історії української державності.
Джерело:
Офіційний веб-сайт УІНП