Книга Марини Гримич «Умерови: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ – ХХІ ст.»
/ 1
- Деталі
- Хіти: 532
Три речі спокою не хочуть дати –
Любов моя, розлука й чужина,
Не хочуть одна одну визнавати –
Любов моя, розлука й чужина.
Ці перекладені рядки з вірша Мустафи Джевхері, написані ще в кінці ХVІ – на початку ХVІІ століття, стали своєрідним лейтмотивом долі кримських татар протягом всієї їхньої історії. На жаль, актуальні вони і в нашому ХХІ столітті, яке продемонструвало недолугість міжнародного права, а право корінних народів перетворилося на мертву догму і порожню декларацію. Книга Марини Гримич «Умерови: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ – ХХІ ст.» (Київ : Видавництво "Нора-Друк", 2023), що її днями отримали Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 31 бібліотека Миколаївщини від Український інститут книги, є беззаперечним підтвердженням наведеного вище.
Пропонована книга висвітлює історію кримських татар, а особливо період національного руху протягом ХХ–ХХІ століття. Видання є літературною спробою відтворити історичні сюжети боротьби кримських татар за право жити і працювати на власній батьківщині через участь у ній кількох поколінь відомої родини Умерових. У центрі уваги перебувають два її представники – український кримськотатарський політик Ільмі Умеров та його брат Бекір Умеров – натхненник і організатор протестних акцій кримських татар «Москва – 1987». Книга містить спогади родини Умерових, інтерв’ю авторки з ними. Також опрацьовані найавторитетніші публікації за цією темою та архів газети «Авдет».
Як пише Марина Гримич у пролозі до видання: «Писати українцям про кримських татар – це право треба заслужити. На Заході існує термін культурної апропріації, який у широкому сенсі означає недоречність (а часом і неетичність) носію іншої, чисельно більшої культури писати про історію та культуру меншого народу… На певному етапі я зрозуміла, що готова писати, але тільки у співпраці з носіями цієї великої і багато в чому ще недоступної для нашого осягнення кримськотатарської культури».
Авторка бажає усім своїм читачам терпіння під час прочитання цієї книги і наголошує, що «це той випадок, коли процес читання буде непростою, але вдячною інтелектуальною працею».
Тож, запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека попрацювати разом із нами!