Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
21 серпня минає 120 років від дня народження української поетеси (літературний псевдонім — Лариса Мурович), діячки Пласту й ОУН, членкині об'єднання українських письменників «Слово» – Лідії Мак-Тимошенко.
Народжена у Чернівцях у родині вчителів, вона з дитинства вбирала легенди та перекази рідного краю, які згодом стали основою її поетичного світу. Лідія пишалася своїм козацьким корінням, адже її прапрадід воював у війську гетьмана Івана Мазепи.
Під час юних років долучилася до громадської діяльності: була пластункою, організаторкою дівочих гуртків у складі ОУН, а після закриття української гімназії в Чернівцях продовжила навчання в Станиславові. Саме тоді з’явилися її перші друковані поезії.
Друга світова війна розлучила її з чоловіком і відірвала від рідного дому. Емігрувала вона до Канади, де присвятила себе українській громаді: була активною в Союзі Українок Канади, викладала українську літературу, співпрацювала із сенатором Павлом Юзиком, долучалася до культурно-освітніх ініціатив та стала однією з фундаторок Інституту імені Володимира Шаяна.
Її літературний доробок: твори «Піонери Святої Землі» (1969), «Євшан» (1970), «Жар-Птаха» (1971), «Дерево Рідного Роду» (1984).
У 2000 році українська громада Канади відзначила її 85-ліття виданням збірки поезій.
Лариса Мурович залишила приклад незламної поваги й любові до рідного слова, культури та України — навіть далеко від батьківщини.