Календар

<< < серпня 2011 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
115
503
1119
5501
659285

Зараз на сайті

На сайті один гість та немає учасників



Використання мультимедійних та інтерактивних технологій в практиці роботи бібліотеки

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

 

 

 Підключення обласних бібліотек до Інтернету водночас із завершенням повного циклу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів засвідчило становлення нової епохи в їх діяльності. Так було реалізовано концепцію загального доступу до інформації, як на національному так і на глобальному світовому рівні. Завдання бібліотек і бібліотечних фахівців в цей період були чітко сформульовані в матеріалах ІФЛА (Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ) на поч. ХХІ ст.).

 Мультимедійні технології (ММТ) перетворили Інтернет і зробили його значно більшим ніж окремою мережею, а фактично – глобальним комунікаційним простором, де інформація передається, представляється, переробляється за допомогою різних засобів, що доступні для сприйняття у будь-якому вигляді, а також навіть у процесах її створення і використання. Нове середовище ставить перед обласними бібліотеками крім завданнями оволодіння ММТ певні завдання з організаційної перебудови своєї діяльності.

 Тому, останніми роками ММТ привернули значну увагу бібліотечних фахівців, бо саме вони на сьогоднішній день є найбільш сучасним напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій в бібліотечній сфері.

 Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й  передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт–дисків (CD - ROM). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо –  та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

 Найсуттєвішою ознакою ММТ є гіпертехнологія, що дозволяє поєднувати у єдину систему різні одиниці інформації будь-якого вигляду на основі багатомірних зв’язків асоціативної природи. Середовище ММТ може бути описане у термінах: мультимедіа процеси, мультимедіа системи, мультимедіа програми, мультимедіа послуги, мультимедіа ресурси, мультимедіа користувач, мультимедіа середовище.

 Засоби мультимедійних технологій розділяють на два класи: на основі взаємодії і на основі використання самих мультимедійних технологій.

 До першого класу доцільно віднести засоби синхронної взаємодії (відеоконференції), асинхронної взаємодії, он-лайн режим (вебінари, електронні навчальні матеріали). До другого класу належать різноманітні віртуальні об'єкти, реальні відеофрагменти, аудіофрагменти, анімаційна графіка тощо.

 Для створення і реалізації мультимедійних технологій потрібні мультимедійний комп'ютер, відповідне прикладне програмне забезпечення (авторські засоби мультимедіа) та засоби проектування мультимедійних проектів на великі екрани - мультимедійні проектори.

 Мультимедійний проектор підключається до комп'ютера, що забезпечує динаміку зображення, різні кольори об'єктів та звуковий супровід зображення. З їхньою допомогою можна проектувати зображення від комп'ютера, відеомагнітофона, телевізора на великі екрани з діагоналлю понад 10 м. Мультимедійним проекторам властиві висока якість зображення та інтенсивний світловий потік, що дає можливість застосовувати їх для презентацій у великих незатінених приміщеннях. Серед їх переваг - портативність і мобільність: маса деяких з них не перевищує 2 кг. Практично всі мультимедійні проектори мають об'єктиви зі змінною фокусною відстанню, завдяки чому розміри зображення можна задавати, не переміщуючи проектора. Разом із розвитком інформаційних технологій майже щомісяця з'являються нові, досконаліші моделі мультимедійних проекторів. Вони стають яскравішими, легшими, економічнішими і дешевшими.

 Проте, зазначені засоби допомагають лише відтворювати тим чи іншим способом певні матеріали, але не дають користувачам можливості ефективно та безпосередньо взаємодіяти з об'єктом, що демонструється. Останнє можна вирішити за допомогою комплексу технічних засобів навчання, який складається з мультимедійного проектора, комп'ютера та чутливого до дотику екрану (SMART Board). SMART Board сприяє максимально ефективному використанню цілого комплексу засобів мультимедійних технологій (комп'ютера, проектора, принтера, сканера тощо) при проведенні навчальних занять, нарад, семінарів, конференцій тощо. За допомогою дотиків до поверхні самої дошки можна керувати роботою комп'ютера, не відволікаючись від розповіді та роблячи при цьому необхідні помітки та виділення.

 SMART Board є гнучким інструментом, у якому поєднуються простота звичайної маркерної дошки із можливостями комп'ютера. У поєднанні з мультимедійним проектором SMART Board стає великим та чутливим до дотику екраном з діагоналлю майже 2 м. Одним дотиком до поверхні цього екрану можна відкрити будь-яку комп'ютерну програму, продемонструвати потрібну інформацію, робити нотатки, малювати тощо. Такі екрани можуть з успіхом використовуватися у роботі бібліотекарів при створенні рекламних продуктів, проведенні відео-лекторіїв, майстер-класів, тренінгів, семінарів, демонстрації широкій аудиторії необхідного матеріалу. Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість створення на їх основі презентацій, що розробляються авторськими засобами мультимедіа.

 Авторські засоби мультимедіа - це прикладне програмне забезпечення (додатки), яке має заздалегідь підготовлені елементи для розробки мультимедійних програм.

 Їх використання є прискореною формою розробки мультимедійного проекту, що в кілька разів зменшує вартість робіт. Ці засоби різняться спеціалізацією, можливостями і зручністю освоєння. Найпоширенішим в Україні авторським засобом мультимедіа є прикладна програма типу PowerPoint, яка входить до складу інтегрованого пакета MS Office. Цей тип авторських засобів є потужним завдяки застосуванню мови сценаріїв, великої кількості шаблонів, прикладів і готових графічних елементів, призначених для користувача інтерфейсу.

 Підвищення якості бібліотечно-бібліографічного обслуговування сьогодні визначається саме використанням цих нових методів і засобів.

 Перш за все широке застосування мультимедійних технологій в обласній бібліотеці здатне різко підвищити ефективність проведення масових заходів.

 Експериментально встановлено, що при усному викладі матеріалу за хвилину слухач сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при «підключенні» органів зору до 100 тисяч таких одиниць. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання мультимедійних засобів, основа яких – зорове та слухове сприйняття матеріалу.

 Мультимедійні продукти (ММП) представляють широкі можливості для різних аспектів в обслуговуванні користувачів бібліотеки. Під мультимедійними продуктами будемо розуміти документи, які несуть в собі інформацію різних типів і припускають використання спеціальних технічних пристроїв для їх створення та відтворення (тобто мультимедійні продукти створюються засобами ММТ).

 Сучасні комп’ютерні програми (електронні підручники, навчальні посібники, книги, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи – архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання.

 До програмних інструментів включають: слайд-шоу, програму сценаріїв, управління потоками даних, конструювання складних інформаційних об’єктів, системи гіпермедіа посилань (RTF, HTML, Hyper Method for Windows та інші). До програмних продуктів, які широко розповсюджуються в бібліотеках можна віднести Microsoft Power Point. Необхідними елементами діяльності бібліотек в медіапросторі стали «гіпертекстова побудова даних» з можливістю створення графічних об’єктів з використанням HTML (Hyper Text Transport Protocol), інструменти інтеграції із сервісами Інтернету (FTP, Gother, Telnet) та інші можливості WWW (World Wide Web) Інтернету, наприклад, VRML (Virtual Reality Modeling Language) - язик моделювання віртуальної реальності.

 Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Гмирьова активно використовує інструменти інтеграції із сервісами Інтернету. Так, на сайті бібліотеки розміщено інтерактивні форми зв’язку з користувачами у вигляді сервісів «Віртуальна довідка», «Гостьова книга».

 Сайт навіть містить цілий розділ, який так і називається «Медіа/інтерактив» в ньому є можливість переглянути фотографії, відео про бібліотеку. Також там є можливість завітати користувачеві на бібліотечний Web-форум, який дозволяє обмінюватися думками про ті чи інші події, питання, проблеми і просто поспілкуватися всім бажаючим.

 Зареєструвавшись на сайті користувачі можуть розміщувати на сайті свої статті, фото, відео, інформацію тощо.

 Завдяки (ММТ) бібліотекар отримує потужний інструмент для представлення інформації в різнорідній формі (текст, графіка, анімація, звук, цифрове відео та ін.). В якості джерела ілюстративного матеріалу в цьому випадку найбільш зручно використовувати CD ROM чи HTML документи.

 Якість і степінь засвоєння матеріалу, а також вплив на активізацію пізнавальної діяльності користувача, як показує практика істотно зростає.

 Використання мультимедійного супроводу під час проведення масових заходів істотно покращує сприйняття і осмислення питань, що розглядаються, створює більш комфортні умови.

 Активація емоційного впливу на масовому заході із застосуванням мультимедійних засобів пов’язана з тим, що:

 по-перше, середовище створюється з наочним представленням інформації в кольорі (психологами доведено, що запам’ятовування кольорової фотографії майже в 2 рази вище в порівнянні з чорно-білою);

 по-друге, використання анімації є одним із ефективних засобів привернення уваги і стимулювання емоційного сприйняття інформації (разом з тим заміна статистичних зображень динамічними доцільна лише в тому випадку, коли сутність об’єкту, що демонструється, пов’язана з процесом, динамікою, відношення яких не може передати статистика);

 по-третє, наочне представлення інформації у вигляді фотографій, відеофрагментів змодельованих процесів має більш сильну емоційну дію на людину, ніж традиційні, оскільки воно сприяє покращенню розуміння і запам’ятовування фізичних і технологічних процесів (явищ), які демонструються на екрані.

 Традиційно при проведенні масових заходів в обласні бібліотеці використовуються презентації – набір слайдів, представлених у певному порядку. Презентація демонструється на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора і служить ілюстрацією до розповіді бібліотекаря. В якості інформаційного наповнення презентації можуть бути використані різні види інформації (текстова, аудіо, графічна, анімація, відео та ін.).

 В якості методичних рекомендацій по застосуванню презентацій при проведенні масових заходів в стінах бібліотеки можна застосувати алгоритм, слідуючи якому бібліотекар може успішно підготуватись до заходу:

 - визначити тему, ціль і тип заходу;

 - скласти тимчасову структуру заходу, у відповідності із основною ціллю намітити задачі і необхідні етапи для їх досягнення;

 - продумати етапи, на яких необхідні інструменти мультимедіа;

 - із резервів комп’ютерного забезпечення відбираються найбільш ефективні засоби;

 - розглядається доцільність їх застосування в порівнянні з традиційними засобами;

 - відібрані матеріали оцінюються по часу: їх тривалість не повинна перевищувати санітарних норм, рекомендується продивитись і врахувати інтерактивний характер матеріалу;

 - створюється часова розгортка заходу;

 - при нестачі комп’ютерного ілюстративного матеріалу чи програмного матеріалу проводиться пошук в бібліотеці, Інтернеті чи складається авторська програма;

 - із знайденого матеріалу складається презентаційна програма. Для цього пишеться її сценарій;

 - апробація заходу.

 Також можна рекомендувати, плануючи масовий захід із застосуванням мультимедіа, керуватись такими критеріями відбору інформації:

 - зміст, глибина і об’єм інформації повинні відповідати пізнавальним можливостям тієї категорії користувачів, які будуть запрошені на масовий захід, враховувати їх інтелектуальну підготовку і вікові особливості;

 - слайди презентації повинні містити тільки основні моменти (основні визначення, схеми, анімаційні та відео фрагменти, що відображають сутність явищ, які буде представлено на заході);

 - при відборі матеріалу для зорового ряду опису моделі уникати дальніх планів і дрібних деталей;

 - категорично потрібно уникати великих текстових фрагментів. Недопустимо використовувати для читання тексту полоси прокрутки чи кнопки переходу від екрану до екрану;

 - виділяти в текстах найбільш важливі моменти, використовуючи напівжирний чи курсивний шрифт;

 - загальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20-25 (більша кількість слайдів уже не буде сприйматись слухачами);

 - не варто перенавантажувати слайди різноманітними спец ефектами, інакше увага слухачів буде зосереджена саме на них, а не на інформаційному наповненні слайду;

 - на рівень сприйняття матеріалу великий вплив має кольорова гама слайда, тому необхідно підібрати правильне забарвлення презентації, щоб слайд добре «читався»;

 - необхідно чітко розрахувати час на показ того чи іншого слайду, щоб презентація була доповненням до масового заходу, а не навпаки.

 Таким чином, мультимедійні засоби в бібліотеці дозволяють:

 - підвищити інформативність масового заходу;

 - стимулювати мотивацію користувача бібліотеки до пошуку більш поглибленої інформації по тематиці заходу;

 - підвищити наочність масового заходу за рахунок структурної надмірності;

 - здійснити повтор найбільш складних моментів (тривіальна надмірність);

 - реалізувати доступність і сприйняття інформації за рахунок паралельного представлення інформації в різних модальностях: візуальної і слухової (перманентна надмірність);

 - організувати увагу аудиторії в фазі її біологічного зниження (25-30 хвилин після початку заходу та останні хвилини заходу) за рахунок художньо-естетичного виконання слайдів-заставок або за рахунок доцільно застосованої анімації та звукового ефекту.

 При проведенні засідань читацьких об’єднань також доцільно використовувати мультимедійні засоби, проте тут є свої особливості. Презентацію можна демонструвати як за допомогою проектора, так і (при проведенні занять в тренінговому центрі) на екранах моніторів. При проведенні таких  засідань доцільно використовувати презентації як частину заходу. У даному випадку презентацією може керувати і бібліотекар, і активний читач.

 Основна схема засвоєння інструментальних мультимедійних засобів при проведенні засідань заключається в тому, щоб спочатку підпорядкувати свої дії логіці, що задається цими засобами, а потім – цілями і задачами своєї діяльності, отримавши нові можливості досягнення результатів цієї діяльності. На першому етапі мультимедійних засіб або ресурс виступає предметом діяльності, в ході якої набуваються знання про роботу засобу, вивчаються мови і прийоми взаємодії з ним, засвоюються навички роботи. На другому етапі цей мультимедійних ресурс перетворюється саме в засоби вирішення будь-яких професійних задач.

 Останнім часом багато уваги приділяється створенню і удосконаленню електронних книг, підручників, посібників з різних галузей знань. Важливим моментом тут являється використання мультимедійних засобів для підвищення наочності інформації до такої міри, яка не йде в порівняння з використанням звичайних «паперових» книг, підручників. Електронні книги та підручники з великим успіхом застосовуються на різних заходах, які проводить бібліотека.

 Так, наприклад, у відділі документів іноземними мовами активно використовується Rosetta Stone. Rosetta Stone – одне з найкращих програмних забезпечень у світі для вивчення іноземних мов. Ця програма успішно використовується мільйонами людей у 150 країнах світу. Базується Rosetta Stone на вивченні мови у спосіб, аналогічний тому, яким дитина вивчає свою першу мову. Тобто програма стимулює утворення асоціативних рядів між словами, предметами і ситуаціями, а не вивчення слів на літеру А, В чи С, як це заведено в більшості мовних програм.

 Динамічне занурення у мовне середовище допомагає думати мовою, що вивчаєте, швидко розвиває мовні навики і запам’ятовування конструкцій, за допомогою яких можна спілкуватися.

 Досвід використання електронних книг та підручників, навчальних програм і електронних тренажерів показує, що їх ефективність залежить, в першу чергу, від наявності зворотного зв’язку з користувачами.

 Перспективним напрямком використання технологій мультимедіа в бібліотеці є демонстрація трьохвимірних анімованих моделей об’єктів. Трьохвимірна анімація дозволяє відтворити динамічні явища, які скриті від спостереження. Основні труднощі в реалізації даного напрямку виникають в зв’язку з необхідністю використання досить складного програмного забезпечення і, як правило, великими часовими затратами на створення одного анімаційного ролика.

 Демонстрація відеофільмів є одним із компонентів мультимедійних технологій. Наявність спеціальних програм – відео редакторів дозволяє досить швидко змонтувати фільм із відзнятих фрагментів, накласти звук на відеоряд і додати необхідні коментарі – субтитри. Найбільш істотним при створенні фільму є наявність якісного сценарію, і, як наслідок, логічна послідовність викладення матеріалу, яка обмежена в часі. Трьохвимірна анімація відеоролики можуть використовуватися в обласній бібліотеці як в складі мультимедійної презентації, так і поза нею.

 Таким чином, розглянуті основні напрями використання мультимедійних технологій в бібліотеці. Як відмічалося вище, використання мультимедійних технологій дозволяє істотно підвищити ефективність бібліотечно-бібліографічної роботи. Проте, поряд з очевидними перевагами даних технологій існують проблемні питання їх використання:

 - для створення і використання мультимедійного матеріалу необхідне знання бібліотекарем персонального комп’ютера та навики роботи зі спеціальним програмним забезпеченням;

 - створення мультимедійних продуктів – процес, який вимагає серйозних часових затрат і знань з різноманітних галузей знань;

 - зловживання спецефектами і надмірні об’єми інформації, які представлені мультимедійними засобами, можуть відволікати увагу в процесі проведення масового заходу;

 - рівень інтерактивної взаємодії користувача з мультимедіа-програмою все ще дуже далекий від рівня спілкування між людьми і ні в якому разі не може замінити живого спілкування бібліотекаря з користувачем;

 - вимагається відповідність між апаратними засобами та мультимедійними програмами, так як останні мають високу ресурсоємність;

 Так або інакше, частина проблем впровадження мультимедійних технологій може бути успішно вирішена, наприклад, залучення спеціалістів в області мультимедійних технологій або підвищення кваліфікації бібліотекарів на спеціальних курсах і семінарах.

 В цілому, мультимедіа є виключно бажаною в бібліотечно-бібліографічному обслуговуванні технологією, завдяки притаманній їй якості інтерактивності, гнучкості і інтеграції різноманітних типів мультимедійної інформації, а також завдяки можливості враховувати індивідуальні особливості користувачів та сприяти підвищенню їх мотивації до пошуку нової для них інформації. Мультимедійні засоби в обласній бібліотеці є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надати масиви інформації у більшому об’ємі, ніж традиційні джерела інформації і в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання.

 Отже, застосування мультимедійних технологій у процесі відбору, накопичення, систематизації і передачі користувачам бібліотеки потрібної інформації, а також в організації бібліотечно-бібліографічного обслуговування є однією із значущих рис бібліотечної сфери, що формується зараз.

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Vyzer O. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   МОУНБ ім.О. Гмирьова. Всі права застережено