Відбувся перший круглий стіл на тему «Топоніміка»
- Деталі
- Хіти: 37
Міністерство культури та інформаційної політики України
11 травня відбувся перший круглий стіл на тему «Топоніміка» в рамках проєкту «Дерусифікація, декомунізація та деколонізація у публічному просторі».
До його відкриття долучилися міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та голова УІНП Anton Drobovych
Під час дискусії експерти обговорили топоніміку. Йшлося про важливість переосмислення минулого і надання йому нових сенсів. Також учасники висловили свої думки про те, що Україні варто робити зі спадщиною росії та СРСР у назвах вулиць і площ.
«Декомунізація – зрілий і свідомий етап в розвитку нашої держави. Адже мати комуністичні та російські елементи в нашому просторі, коли СРСР та росія свідомо знищувала українців та українську державність – неприпустимо. Однак, скрізь є свої нюанси, і є ті, хто не згоден з такою політикою держави. Водночас дуже важливо підходити до цього процесу з розумом та не керуватись лише ненавистю. Ми не маємо дарувати росії тих видатних діячів, які так чи інакше є українцями або завжди вважали себе такими.
Художник Олександр Нікітюк створює патріотичні малюнки, які «завірусилися» в мережі
- Деталі
- Хіти: 34
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека
Художник Олександр Нікітюк створює патріотичні малюнки, які «завірусилися» в мережі. З ними друкують мерч, використовують у татуюванні та на поштових листівках у Литві. Він розповідає свою історію журналісту видання Favbet :
Ким і як давно ти працюєш у компанії? Як давно малюєш?
У компанії я працюю ілюстратором близько трьох років, до того працював художником ігор. Малюю я все життя. З дитинства знайоме відчуття коли сверблять пальці від бажання малювати (наприклад, коли бачиш білий лист паперу).
Що надихає тебе створювати такі малюнки?
Надихають люди, у широкому сенсі – від людських ідей, крутих вчинків, до друзів, родичів, сім'ї.
У перший місяць війни я натрапив на спілку художників-дизайнерів, які на ентузіазмі створювали контент для протидії рашистській пропаганді. Уявіть, 1200 творчих людей різного досвіду працюють в одному чаті!
Розкажи про процес створення малюнків, які програми використовуєш?
Правда - наша зброя
- Деталі
- Хіти: 36
Міністерство культури та інформаційної політики України
У День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Український інститут національної пам'яті презентував новий відеоролик «Визволення України», створений у межах відеопроєкту «Війна і міф».
Відео розвінчує наратив «Визволення України». Адже сьогодні росія своє вторгнення в Україну аргументує визволенням від уявних нацистів. Це ще одне гасло російських окупантів, яке походить з радянської міфології. Детальніше про ролик можна прочитати за посиланням: https://cutt.ly/FG6oVl5
рф продовжує культивувати міфи довкола Другої світової війни й на всю потужність використовує форми і сенси радянської воєнної пропаганди. Відеопроєкт «Війна і міф» був створений щоб перешкоджати цьому та розвінчувати радянську брехню. Ролики випускають до пам'ятних дат.
Виробництво: Prosto production.
Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
Цей та інші ролики з циклу у високій якості можна завантажити за посиланням: https://bit.ly/3OWhnzC
Долучайтеся до перегляду.
Всеукраїнський конкурс молодих акторів імені Івана Франка у 2022 році пройде онлайн
- Деталі
- Хіти: 42
Міністерство культури та інформаційної політики України
Цьогоріч взяти участь у творчому змаганні можна винятково з текстами, створеними після 24 лютого 2022 року, які є рефлексією на російську агресію та події в Україні.
За інформацією Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, у конкурсі мають право брати участь:
-професійні актори театрів та концертних організацій віком до 35 років;
-студенти вищих навчальних закладів культури та мистецтв віком від 15 років.
Для участі в конкурсі необхідно до 19:00 15 травня 2022 року заповнити анкету-заявку за посиланням: https://forms.gle/sBXGkgBRv9aapvqr7
А також треба надати відеозапис виконання прозового чи віршованого твору українською мовою (не більше 8 хвилин).
На Миколаївщині стартує мистецький проєкт "Виклик: творчість проти війни"
- Деталі
- Хіти: 45
На Миколаївщині стартує мистецький проєкт "Виклик: творчість проти війни" Фото: Валентина Кривцова
Культурно-мистецька асоціація "Арт-спокуса" ініціювала творчий проєкт для миколаївських майстрів — "Виклик: творчість проти війни". У рамках проєкту представлятимуть тільки ті роботи, які створили за час повномасштабного вторгнення Росії, після 24 лютого.
Про це кореспондентам Суспільного розповіла керівниця "Арт-спокуси" Валентина Кривцова.
"Ми зможемо, завдяки проєкту, відслідкувати настрій людей, їх ставлення до певних обставин. Зрозуміти, які види творчості розвиваються, які теми митці висвітлюють у своїх роботах. Це важливо, адже це своєрідна арттерапія для усіх, і для митців особисто. Це посил усім навкруги, що ми живі і ми мріємо!", — розповіла Валентина.
За словами Валентини Кривцової, миколаївські майстри охоче відгукнулися на новий проєкт.
"Щопонеділка я буду публікувати пост про трьох-чотирьох майстрів та художників та їхні творчі роботи. Майстри вже відгукнулись і я побачила роботи, в яких немає горя, смутку і безвиході. Вироби сповнені надії, віри і відродження, прагнення перемоги та щасливого майбутнього попри все. Творчість кидає виклик війні! Ми живі! Нас не залякати", — сказала Кривцова.
«Ой у лузі червона калина» - версія военного оркестру Оперативного командування «Схід»
- Деталі
- Хіти: 41
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека
Не вірте, що коли говорять гармати, музи мовчать, підійміть собі настрій!
«Ой у лузі червона калина» - версія военного оркестру Оперативного командування «Схід».
За однією з версій перший варіант пісні написав 1912 чи 1914 року поет, директор та режисер Українського театру "Руська бесіда" Степан Чарнецький. Текст "Ой, у лузі червона калина" був спеціально створений для постановки п'єси "Сонце Руїни" Василя Пачовського. В ній розповідалася історія одного з найтрагічніших для українців періодів - друга половина XVII століття. Він знаменувався розпадом української державності, багатьома кровопролитними війнами та носив назву "Руїна". А "Сонцем Руїни" називали гетьмана Петра Дорошенка (1627 - 1698 рр.), що був відомий своїми планами об'єднати українські землі.
За словами істориків, у фіналі п'єси повинна була звучати пісня "Чи я в лузі не калина була". Але згодом режисер вирішив використати більш оптимістичну пісню "Розлилися круті бережки".
Проте Степан Чарнецький продовжував працювати над піснею, поки 1914 року в місті Стрий її не почув чотар Українських Січових Стрільців (УСС), командант сотні УСС, галицький військовий Григорій Трух. Новий варіант "Ой, у лузі червона калина" був створений після того, як Трух додав до нього кілька куплетів. Пісня одразу стала дуже популярною. Навіть найвідоміший львівський військово-історичний часопис того часу отримав назву "Літопис Червоної Калини".
Вірш “Війна в кіно” ветерана АТО Костянтина Чабали
- Деталі
- Хіти: 62
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, збираючи по гарячих слідах свідчення від першої особи для мультимедійної антології "Поезія, народжена війною", уважно стежить за подібними проєктами своїх колег та однодумців. Ми раді додати до нашої спільної скарбниці публікації, підготовлені журналістами Суспільне Миколаїв.
Вірш “Війна в кіно” ветерана АТО Костянтина Чабали читає: Денис Пономаренко.
День матері
- Деталі
- Хіти: 41
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека
Ілюстратор Олександр Грехов підготував ці прекрасні малюнки до Дня матері. Кожна історія — героїчна і унікальна
Ніколи не забувайте слово «Мама» — найголовніше з усіх слів. Не забувайте зустрітися чи зателефонувати. Особливо зараз!
"Мама - первое слово, главное слово в каждой судьбе" - саме так починається пісня, яку знають всі діти України. Мама - найважливіша і близька людина в нашому житті, яка завжди знає, що ми відчуваємо, і підтримає у скрутній ситуації. День матері, який відзначається у травні - хороший привід обійняти маму і подякувати їй за все.
Офіційно у всьому світі торжество відзначається 13 травня, а в Україні вітають матеріву другу неділю травня. У 2022-му році свято випадає на 8 число, згідно з Указом Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Всеукраїнський флешмоб #ErasmusPlus35yearsUkraine
- Деталі
- Хіти: 40
День Європи святкується Радою Європи 5 травня, Європейським Союзом – 9 травня, а в Україні з 2003 року – у третю суботу травня, тобто 21 травня 2022 р.
Святкування в ЄС насамперед спрямовані на поширення ідеї європейської ідентичності серед громадян Європейського Союзу та утвердження спільних європейських цінностей. А в Україні наші святкові заходи, у т.ч. організовані бібліотекарями, посилюють самоідентифікацію України як європейської держави.
Цьогоріч Дні Європи в Україні особливі – ми зустрічаємо їх в умовах війни. Український народ героїчно відстоює від рашистської навали демократію, свободу, історію, культуру, людські життя та мрії усієї прогресивної Європи.
Бібліотекарі – теж на передньому краї боротьби, особливо інформаційної. У 2015-2018 рр. ВГО Українська бібліотечна асоціація за підтримки Програми Європейського Союзу Еразмус+ реалізувала проєкт «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках». Понад 100 бібліотек з різних областей України об’єдналися у Мережу пунктів європейської інформації. І ми з впевненістю відзначаємо, що у поступальному русі нашої країни до родини ЄС є важливий внесок і бібліотечної спільноти.
9 травня 2022 р. в межах Днів Європи в Україні пройде Всеукраїнський флешмоб #ErasmusPlus35yearsUkraine всіх бажаючих поділитись досвідом та історіями успіху участі в Програмі Еразмус+, досягнуті результати та їхній вплив.
Програма флешмобу передбачає, що упродовж 9 травня у мережі Фейсбук буде розміщуватись низка постів, історій, коміксів, відео та фото колажів та інших матеріалів від учасників Програми Еразмус+. Також цього дня запланована пряма трансляція на сторінці Фейсбук Національного Еразмус+ офісу в Україні про підтримку України у воєнний час.
Більше статей...
- «Українські бібліотеки у воєнний час»
- «Україна. Розп‘яття»
- Олександр Олесь (1918)
- Ворожий обстріл Миколаєва: в бібліотеці спалахнула пожежа
- Вилучення пропагандистської російської літератури з українських бібліотечних фондів
- Російські нелюди прямим влучанням ракети знищили Національний музей Григорія Сковороди
Як нас знайти!
Vyzer O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено