Міжнародний день шахів

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 75

Щороку, 20 липня, у світі відзначається Міжнародний день шахів. Це свято об'єднує людей, які захоплюються цією стародавньою грою по всьому світу.

Історія самого свята почалася з 1966 року, коли світова шахова федерація (ФІДЕ) вирішила обрати цей день на честь свого заснування. З того часу 20 липня щороку шахісти з різних країн беруть участь у турнірах та інших заходах, присвячених цій інтелектуальній грі.

Друзі, сьогодні ми підготували для вас підбірку цікавих фактів про шахи, адже вони мають багатовікову історію.

Найпоширенішим фактом є те, що шахи виникли в Індії в VI ст. нашої ери, тоді вони називалися «чатуранга».

Першим офіційним чемпіоном світу з шахів у 1886 році став Вільгельм Стейніц (австрійський і американський шахіст). Свій перший титул він завоював у матчі з Йоганном Цукертортом. За умовами матчу переможцем ставав той, хто першим виграє десять партій. Матчі проходили в трьох американських містах: Нью-Йорку, Сент-Луїсі та Новому Орлеані.

Одна з найдавніших книг про шахи - «Повторення любові й мистецтво гри в шахи» була написана у 1497 році іспанським священиком та шаховим теоретиком Луїсом Раміресом де Люсено. Книга набула популярності через опис гри в шахи вже за сучасними правилами.

Книга Христини Біляковської «Я тебе… Війна. 100 історій кохання»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 71

Війна змінила наші цінності, змусила не відкладати життя «на потім» та не шукати зручних моментів, зокрема для зізнання в своїх почуттях. Російське вторгнення не змогло викорінити кохання, але зробило його іншим.

У 2022 р. за волонтерської ініціативи чотирьох українок було засновано проєкт «Я тебе… війна. 100 історій кохання». Книга Христини Біляковської «Я тебе… Війна. 100 історій кохання» (Харків : Vivat, 2023) є своєрідним звітом цього проєкту. До видання увійшло 25 історій українців, які знайшли або втратили своє кохання впродовж цієї війни. У цих історіях є все: любов, ненависть, радість, горе, але вони також мають одну спільну рису – непереборну силу людського духу.

Авторка показує не «романтизовану», а справжню війну, що змінює людей та їхні долі, змушує задуматися про власні цінності та пріоритети. Дає зрозуміти, що кохати потрібно зараз, адже потім - може і не бути. У воєнний час люди не мають часу на дрібниці, вони цінують кожну мить, проведену з рідною людиною. Кохання – це мов їхня броня, що захищає, дає сил жити та боротися, і у важкі часи є промінчиком світла, що допомагає не здаватися, не втрачати надію та сподіватися на краще.

Вже у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще у 31 бібліотеці Миколаївщини від Український інститут книги.

#УІК #МиколаївськаОУНБ

#КультурноМистецькийПроєкт2023

Знайомимо з гостросюжетними творами Олександра Вільчинського

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 78

Друзі, сьогодні у циклі «Сучасний український детектив» знайомимо вас з гостросюжетними творами тернопільчанина Олександра Вільчинського, що видані у 2016 році видавництвом Видавництво Богдан у серії «Детективна агенція ВО».

В одному із численних інтерв'ю О. Вільчинський зазначає: «Писати детективи важко – треба до останнього тримати інтригу, і чим довше вдається це зробити, тим вдаліший твір. Тому часто доводиться повертатися до написаного, щось міняти, щось переписувати. Головне, щоби детектив був цікавий читачеві, інакше в ньому немає сенсу. Нецікавий детектив нікому не потрібний».

Разом з героями непередбачуваних кримінально-дедуктивних історій від пана Олександра читачі повернуться у «буремні 90-ті» («Неприхована жертва»), побувають на таємничому лісовому озері («Суто літературне вбивство»), відвідають львівський книжковий форум («Шерлок Холмс на форумі видавців»), «відпочинуть» на курорті («Кохання в Макові») та на риболовлі («Рибальський детектив»), а ще стануть учасниками банківського пограбування («Пограбування по-українськи»).

Головним героєм цих «адреналінових» творів виступає письменник та журналіст Андрій Грабовський, він же Граб, який розплутуючи ту чи іншу справу постійно наражається на неприємності та небезпеку, але при цьому завжди виходить «сухим з води».

«Розслідування у стилі Грабовського – це, коли все відбувається незалежно, в обхід, а чи навіть всупереч волі офіційних органів», – йдеться в анотації до однієї з книг.

Учасники клубу «СловоТворення» відкрили для себе невідому сторону нашого земляка, Бориса Мозолевського

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 72

Борис Мозолевський – людина непересічної долі, археолог, поет. За словами заступника директора Нікопольського краєзнавчого музею, Мирослава Жуковського, «мав дар передбачення і передчуття». Він сам напророчив собі, що знайде «щось дуже велике й блискуче». І саме ця знахідка зробила його відомим на весь світ.

17 липня, на черговому засіданні розмовного клубу «СловоТворення» в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, учасники клубу відкрили для себе невідому сторону нашого земляка, Бориса Мозолевського, а саме Мозолевського-поета. Поета, який любив свою Батьківщину, свій край, а особливо степ, безмежний і таємничий. Адже він розкриває людину, і він же зберігає таємниці минулого.

Чекаємо на вас щосереди о 12:00 в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, за адресою вул. Маріупольська, 9.

#Слово #словотворення

#розмовний_клуб

#українська_мова

Едгар Дега

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 78

«Немає мистецтва менш спонтаннішого, ніж у мене. Те, що я роблю, це результат роздумів та вивчення досвіду великих майстрів… Люди називають мене художником танцівниць. Їм ніколи не спадало на думку, що головний мій інтерес до танцівників полягає в тому, щоб зображати рухи та малювати гарний одяг», - так про особливості свого індивідуального мистецького стилю висловився французький художник і скульптор, представник напрямку реалізму та один із співзасновників імпресіонізму, Едга́р Дега́ (19.07.1834 - 27.09.1917).

Він походив з аристократичного роду, але згодом на знак протесту проти снобізму вищих верств змінив своє прізвище на де Га (частка «де» свідчить про дворянське походження) на громадянське - Дега. Талант до малювання проявився у Дега вже в дитинстві. Втім, батько-банкір П'єр Огюст де Га готував сину кар'єру юриста, але у Едгара не було великого бажання і здібностей до юриспруденції. Батько, який окрім фінансів цікавився також образотворчим мистецтвом, дозволив 18-річному юнакові відкрити вдома художню майстерню.

Після закінчення коледжу Луі-ле-Ґран, Едґар вступив у 1853 році на юридичний факультет Сорбонни. Після року навчання він усвідомив, що бажає присвятити себе мистецтву, і покинув вивчення юриспруденції.

Дега навчався в майстерні відомого на той час художника Луї Ламота, який був у свою чергу учнем великого Жана Огюста Енгра.

Едгар вивчав творіння великих митців живопису в Луврі, кілька разів відвідував Італію, де мав можливість знайомитися з шедеврами майстрів Італійського Відродження: Мантенья, Белліні, Гірландайо і Джотто.

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1959 р. Сальваторе Квазімодо (1901-1968)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 95

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1959 р. – італійський поет Сальваторе Квазімодо (1901-1968).

Квазімодо народився у містечку Модіці (Сицилія) у сім’ї залізничника, хотів навчатися в гімназії, але його батьки вирішили дати дітям технічну освіту, вважаючи її більш практичною. У цей час юнак захопився поезією, почав читати класичну та зарубіжну літературу, а також опублікував свої перші вірші, разом із друзями випускав газету.

У 1919 р. Квазімодо вступає до Римського політехнічного інституту, однак через грошові труднощі покинув навчання, працював продавцем, креслярем, бухгалтером та одночасно вивчав грецьку та латину. З 1926 року Квазімодо заглибився у написання віршів.

У 1929 р. шурин Квазімодо, Еліо Вітторіні, який згодом став відомим романістом, критиком і перекладачем, познайомив його з поетами Еудженіо Монтале і Джузеппе Унгаретті. Ці три поети стали основоположниками герметичної поезії, що зосереджувалася на трагізмі людського буття та внутрішньому світі особистості.

Протягом наступних кількох років Квазімодо випустив низку поетичних збірок: «Потонулий гобой» (1932), «Аромат евкаліпта та інші вірші» (1933), «Ерато і Аполліон» (1936), «Вірші» (1938).

У 1938 р. Квазімодо стає помічником Чезаре Дзаваттіні, письменника, редактора кількох періодичних видань, а наступного року займає посаду редактора тижневика «Темпо».

Літературно-художнє видання класика журналістських розслідувань Павла Романюка «Революція Гідності: Чорна меса»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 76

Чергова публікація про книжки-подарунки від Міністерство культури та інформаційної політики України та пана Ростислава Карандєєва.

Літературно-художнє видання від класика журналістських розслідувань Павла Романюка «Революція Гідності: Чорна меса», присвячене 10-й річниці Євромайдану 2013–2014 років. Книга видана у 2023 році за сприяння видавничого дому журналу «Пам’ятки України», Міжнародного інституту українознавчих студій, Центру захисту інформаційного простору України та Міністерство культури та інформаційної політики України.

Протягом 10-ти років після Майдану Павло Романюк збирав та зіставляв свідчення очевидців, офіційну інформацію, фотодокументальні знімки, приділяючи значну увагу саме розслідуванню злочинів, що відбулися під час Революції гідності, викриваючи головних «лялькарів» тих жахливих подій. Читачі познайомляться із вражаючими фактами і подробицями національно-патріотичної протестної акції та дізнаються про долі героїв Майдану.

«Автор висловлює свої думки дуже відверто, інколи це шокує, але я радий, що ці думки залишаться уже і нашим нащадкам», – Максим Удовиченко, гендиректор ДП «Центр захисту інформаційного простору України».

Видання доповнене світлинами безпосереднього учасника Майдану фотожурналіста Олександра Тимошенка.

Інформаційний оффлайн-дайджест «Мого народу правда вікова…»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 69

Державотворення України має понад тисячолітню традицію, а знання його історії є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни.

Пропонуємо вашій увазі відеозапис заходу до Дня Української Державності – інформаційного оффлайн-дайджесту «Мого народу правда вікова…» з циклу «Дати, вкарбовані у серці», що відбувся 15 липня у Міському територіальному центрі соціального обслуговування Центрального району за ініціативою Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки.

https://youtu.be/2259gV8rTds

#ДеньУкраїнськоїДержавності #ДатиВкарбованіУСерце

«Кольорові мандри Івана Труша»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 78

18 липня фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека для відвідувачів Міського територіального центру соціального обслуговування Центрального району провели захід – інформаційну годину «Кольорові мандри Івана Труша» з циклу «Знай наших: українці, які вразили світ».

Неперевершені картини всесвітньо відомого львівського художника назавжди увійшли до золотого фонду української культури та є надбанням, яке Україна вносить до світового мистецтва.

Учасники зустрічі дізналися про життєвий і творчий шлях майстра-імпресіоніста, ознайомилися з експозицією його творів, що представлені у Художньо-меморіальному музеї Івана Труша – музейного закладу художньо-меморіального спрямування, філії Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. У світ творчих звершень видатного митця українського образотворчого мистецтва усіх присутніх занурило есе-розповідь «Мандруючий за сонцем» з книги Романа Берези «Мистецька слава України: у пошуку євшан – зілля».

Відзначаємо День Української Державності

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 68

«Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності і силі народу.»

Олена Теліга, українська письменниця

Сьогодні, 15 липня відзначаємо День Української Державності. Свято відзначається згідно з Указом Президента України від 28 липня 2023 р. № 455/2023.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування міста Києва, розквіту держави та масового хрещення князем Володимиром мешканців Києва у 988 р. Цим він окреслив шлях до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Його державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського та сучасна незалежна Україна.

Ця пам’ятна дата покликана звернути увагу українського суспільства на тисячолітню історію державотворення, суверенність та незалежність України та автентичну культуру. У цей день також вшановуємо пам’ять всіх борців за державність і незалежність України.

Пропонуємо вашій увазі добірку літератури з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека:

-Борисова О. В. Історія української державності. Т. 1: Давні часи. Середньовіччя. Нова доба (Київ, 2018);

Амвросій Андрійович Ждаха

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 65

Амвросій Андрійович Ждаха – український художник та графік, тонкий майстер акварельної мініатюри, колекціонер старовинних монет, зброї та творів декоративного мистецтва, бібліофіл. З Миколаївщиною, а саме м. Очаків, його пов’язують дитячі роки, куди переїхала родина у 1856 р.

На довгому життєвому шляху А. Ждаха працював у різних напрямках. Він є автором тематичного циклу малюнків українських писанок з Херсонщини, Київщини, Чернігівщини, Полтавщини та Волині, малюнків старовинної кераміки та різьби по дереву, ілюстрацій до багатьох творів української класичної літератури та ін. У період з 1893 по 1914 рр. Амвросій Андрійович створив кілька десятків акварелей, що призначалися для відтворення у вигляді поштових листівок.

Сьогодні до вашої уваги комплект листівок «Амвросій Ждаха» (Миколаїв, 2024), що відкриває серію «Художники Миколаєва». Це копії оригінальних серій листівок 1911 та 1913 рр. Кілька екземплярів відтворено з оригінальною зворотною стороною, більша частина – з українськими народними піснями. Добірку пісень під малюнки художника зробила очаківський краєзнавець Галина Крикун, пам'яті якої присвячено цей випуск.

УКРАЇНА ДЕРЖАВНА (до Дня Української Державності)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 77

За рядками історії днів,

За правдивими сторінками

Пізнаємо літопис віків

Все, що було до нас, також з нами.

Пізнаємо премудрість святу,

Богом дана земля – це перлина,

Володимир, що княжив, поставив мету:

Освятити всю Русь-Україну.

Над Дніпром, над величним Дніпром,

Золотою короною сяє –

Київ наш з віковічним хрестом

Вікопомну традицію має.

Тут історії правди вся первісна суть

Є Держава, від давна й донині,

Не легенди, а віри могуть

Що у кожній вкраїнській родині.

Наша віра в молитвах й піснях

І на Небі горять наші стяги,

Бо наш прапор омитий в численних боях