Міністерство культури та інформаційної політики України
У рамках проєкту #історичний_спротив, започаткованого Міністерством культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам'яті, розповідаємо, як непримиренна боротьба проти репресивного радянського режиму та організованість українських політичних в’язнів сприяли ліквідації ГУЛАГу.
Ефіри з істориками, політологами, філософами в межах проєкту виходять у телемарафоні єдиних новин #UAразом.
Окрім звичайних українців та інтелігенції, радянська влада масово відправляла до ГУЛАГу й учасників національно-визвольного руху. Саме вони стали ініціаторами та організаторами більшості протестів та бунтів, які пронеслися ГУЛАГом у першій половині 1950-х років. Спротив українців підтримали народи Балтики й Кавказу та представники багатьох інших національностей.
Наймасовішими повстаннями стали Норильське і Воркутинське у 1953 році. А 68 років тому, 16 травня 1954 року в Казахстані у селищі Кенгір розпочалося Кенгірське повстання, під час якого в’язні об’єдналися у своєрідну республіку свободи, яка протрималася 42 дні. Головну роль у Кенгірському постанні відігравали члени ОУН та УПА, спільно з ними також боролися литовці, латвійці, естонці, грузини, поляки, білоруси та євреї. Зазначені повстання фактично призвели до кризи та ліквідації ГУЛАГу у 1960 році.