Статті
Чи правда січень січе, а червень - червоний?
/ 0
- Деталі
- Хіти: 356
Колись в школі нам усім розповідали мутну історію, чому місяці в українській мові називаються саме так, а не інакше. Здебільшого усі розповіді мали на меті не історичну достовірність, а були покликані полегшити запам'ятовування назв за аналогіями, адже сучасним дітям важко уявити собі жнива чи засівну. Тому давайте відновимо справедливість.
У складанні назв місяців українська мова проявила себе максимально практично з-поміж інших слов'янських мов та не стала переробляти невідомі латинські слова, створені від імен чужих богів (январь - Янус, Март - Марс). У давньоруській мові - пращура української - усі пори року пов'язували з явищами природи, від яких залежала господарська діяльність. А тепер конкретніше.
До речі, колись давно рік починався з березня, через що у більшості слов'янських мов, які залишили собі латинські назви, місяці починаючи з вересня і до грудня мають назви чисел: septem, octingenti, novem, decem. Але ми почнемо з початку.
Січень. Зі школи ми знаємо, що у січні січе сніг. Але насправді назва походить від слова "січа" - це процес розчищання землі для подальшого засіву її навесні. Також його називали "сочень" - перехідний період зими, "просинець" - синє небо після осінніх сірих хмар та "тріскун", адже від морозу все тріщить.
Лютий. Він і справді лютує. Люті морози та сніговії зумовили його назву. Часом його називали ще сніжень.
Березень. А тут цікаво, адже він дійсно пов'язаний з березами, але зовсім не з березовим соком, яким ніби "плачуть" дерева. У цей час починався особливий вид промислу - "березол", "березозор", під час якого заготовляли березовий попіл, та використовували його для виготовлення скла та добрив.
Квітень - все банально настільки, що ця назва з'явилася ще у ХІV столітті, бо і тоді і зараз природа прокидалася однаково - квітнула. Проте інколи цей місяць називали "лукавець", бо природа була непередбачувана, чи "снігогон" - на честь струмків із талого снігу.
Травень - тут все також однозначно: буйний цвіт трав. До речі, саме цей місяць тривалий час мав римську назву на честь богині землі і природи - Майі.
Червень - ну майже "червоний". У цей час з'являлася комашка "червець", яку збирали і робили з неї червону фарбу для тканини. Подейкують, що у цей час також збирали шкідливих гусениць у садках. Крім того, є аналогія із червонінням ягід та фруктів. А найпершою назвою був "ізок" - це такий коник-цвіркун, ви й самі помічали, як вони цвірчать на природі на початку літа.
Липень - час для збирання липового цвіту та липового меду. Часом місяць називали "грозник", бо в Україні грози часте явище не "в началє мая", а у середині літа
Серпень - від слова серп, яким жали зернові на полях. Також мав назву "жнивень".
Вересень - на Поліссі, звідки походить ця назва, був час активного цвітіння вересу, з якого також збирали мед. Також місяць називали "хмурник" та "ревун", бо небо вже хмурилося і починалися сильні вітри.
Жовтень - також одна з найдавніших назв, ще з часів Київської Русі, бо листя жовкло. Іноді називали також "паздерник" - це костриця (частини стебел прядильних рослин), яку робили в цей час, переробляючи м'яту та льон. Ця назва збереглася у польській мові.
Листопад - назву вигадали на Західній Україні. Також інколи вживали "падолист".
Грудень - після дощів у мороз земля перетворювалася на замерзлі грудки чи "груддя", по яким неможливо їздити. Із самого початку місяць називали "студень", оскільки ставало дуже холодно.
Чи стали якісь назви для вас відкриттям? Якщо ні - то подякуйте подумки своїй вчительці української чи українознавства та книжками, в тому числі й з фондів Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека