У рамках відзначення Днів Європи в Україні на базі Центру європейської інформації у м. Миколаєві, що був створений за проектом Європейської програми Міжнародного фонду „Відродження”, було організовано перегляд та обговорення документальних фільмів. Це загальномережевий захід, організований Мережею центрів європейської інформації України за домовленістю з організаторами Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Фестиваль традиційно проходить протягом останнього тижня березня в київському Будинку кіно.
15 травня 2013 р. мешканці Миколаєва переглянули документальний фільм австралійського режисера Девіда Феделя «Край електросміття». Цей фільм-дослідження нерегульованого повторного використання електронного сміття у країнах третього світу висвітлює проблему міжнародного масштабу.
Чи замислювалися ви колись над тим, що відбувається з електронікою, яка відслужила своє? Щороку у світі накопичується майже 50 мільйонів тонн електронного сміття. Значну частину вживаних і непотрібних електротоварів із розвинених країн звозять до країн третього світу. Більшість із них нелегально експортується як секонд-хенд, хоча насправді це непотріб. Цей фільм – без діалогів – являє собою дослідження нерегульованого повторного використання електронного сміття у Гані. Тут, у Західній Африці, електроніка геть не така, якою ми звикли бачити її на прилавках магазинів.
У перегляді та обговоренні фільму взяли участь студенти, що навчаються на екологічних спеціальностях у миколаївських ВНЗ: Чорноморському державному університеті ім. Петра Могили, Миколаївському національному аграрному університеті, Миколаївському національному університеті ім. В.О.Сухомлинського.
Деякі коментарі аудиторії до фільму:
- «На міжнародних конференціях документально затверджуються домовленості щодо захисту навколишнього середовища, які в реальному житті не завжди працюють, оскільки виникають такі екологічні проблеми»;
- «Є поняття «сталий розвиток», це передбачає в тому числі й екологічну безпеку як для нинішніх, так і для наступних поколінь»;
-«Необхідно забезпечити більш цивілізовану переробку електронного сміття, побудувати переробні заводи, щоб люди працювали в більш захищених умовах»;
- «Сміттєпереробні заводи, як правило, не є рентабельними з точки зору бізнесу, тому інвестори не поспішають вкладати гроші в цю сферу».
А ще від аудиторії надійшла пропозиція розглянути питання ремонту побутової техніки та надання їй дійсно другого життя з огляду на низьке соціальне становище жителів бідних країн.
Загальним підсумком обговорення фільму став вислів: «Нам всім потрібно зрозуміти, що планета не безкрайня, швидкі прибутки від безперервного виробництва та споживання можуть призвести людство до неминучої екологічної катастрофи».
|
|
|
|
16 травня 2013 р. відбувся перегляд та обговорення документального фільму молодого українського режисера Дар’ї Дрюченко «Мрія». Це фільм-портрет музичного керівника школи-інтернату для глухих дітей Тетяни Радченко, мрія якої – мати власний дах над головою. На жаль, між поняттями «творити добро», «займатися улюбленою справою» і «бути щасливою в житті» не завжди стоїть знак рівності. Історія Тетяни – це драма талановитої, некорисливої людини, котра жертвує собою заради щастя й радості глухих дітей. Адже лише завдяки їй ці дітлахи можуть почути світ.
У перегляді та обговоренні фільму взяли участь студенти І та ІІ курсів Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського – майбутні соціальні працівники, а також жителі міста. Цей фільм не залишив байдужих, оскільки порушував питання, що стосуються: творчого розвитку дітей з обмеженими можливостями; патріотичного виховання підростаючого покоління; зв'язку між поколіннями та поваги до людей старшого віку; сімейних традицій та цінностей; праці соціальних педагогів.
Учасники заходу висловили свої думки таким чином:
- «Героїня фільму має чуйне серце. Оскільки її власні батьки булиглухими, вона з юнихроків визначила своїм покликанням допомогу саме таким людям»;
- «Незважаючи на скромний рівень життя та погані умови проживання, героїня фільму цінує сімейні цінності та не втрачає надію на краще життя»;
- «Діти з обмеженими можливостями також мають творчі здібності, які слід розвивати. Незважаючи на певні вади, вони мають отримувати всебічний розвиток»;
- «Нам як майбутнім соціальним працівникам слід розуміти потреби різних груп населення, намагатися допомогти».
Загалом, фільми, що піднімають соціальні проблеми, не залишають байдужих і допомагають краще зрозуміти різні сторони суспільного життя, спонукають, за можливістю, сприяти їхньому вирішенню.
|
|
|
|