Статті

ДАРКА БАБIЧ

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 
Хіти: 293

 

Дивовижний по глибині почуттів вірш Даші, дочки Гліба, написаний від його імені на сороковий день загибелі. У цих коротких рядках – усе життя Гліба, як на долоні. Спокійно читати цей біль - неможливо.

“40”

Я йшов із Богом, наче брат,

Я бачив, як кричить солдат,

І пісню я про це писав,

Це все, що мав,

Це все — що мав…

А ще я мав цю пару крил,

За пару слів її купив,

Її купив, бо я любив,

Але утримати не зміг.

Ти полетіла, ти пішла,

І це була якась межа,

Коли я втратив, що любив,

Але я міг, я досі міг

Казати правильні слова

Тоді, коли і ти пішла,

 

Коли від мене всі пішли,

То я сидів —

Писав пісні.

А потім Бог сказав:

«Не стій,

Я маю місію тобі,

Пішли зі мною у цей бій,

Ти маєш бути тут живий».

І я пішов, і я співав,

Я бився, я собою став…

І Бог сказав:

«Тепер вже час,

Вони тут зможуть вже без нас».

Дарка Бабіч

5 September, 2022, 07:44

#ПоезіяНародженаВійною

#ВіршіНародженіВійною

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека

 

психологическая помощь | лечение простуды | читать книги секретные материалы онлайн | отзывы об отелях Австрии и отзывы об автомобилях Audi