Статті
Есей письменника і військовослужбовця Богдана Коломійчука за мотивами фестивалю «Міст із паперу»
/ 0
- Деталі
- Хіти: 132
У моєму житті було чимало мостів. Найперший, дерев’яний підвісний – у дитинстві.
Письменником бути добре хоча б тому, що авторська натренована уява здатна доповнювати реальність. І доки не виникає відчуття, що потроху їдеш з глузду, можна з цього користатись.
На війні в мене також були мости. Більшість із них зруйновані, скалічені, знищені для того, щоб ними вже ніхто не міг скористатися. Один понтонний міст був напівзатоплений, а поруч із води стриміли гострі скелети понівечених автівок.
Міст – це завжди алегорія. Образ, наповнений найрізноманітнішими сенсами і тлумаченнями. Перейшов – отже, подолав певний простір. Отже, змінився.
Паперовий міст привів до людей, яких я востаннє бачив до війни.
Мости, як фенікси, завжди постають із руїн, бо людям украй потрібно з’єднувати між собою береги. Так само як потрібно зшивати рани на фронті.
Пропонуємо до читання есей письменника і військовослужбовця Богдана Коломійчука за мотивами фестивалю «Міст із паперу»: https://chytomo.com/mosty-nad-chasom/... .