Статті
Відкриття українського авангарду
/ 0
- Деталі
- Хіти: 194
Історія українського мистецтва дивовижна, ми до сих пір відкриваємо нові й нові його грані. Наприклад, таке потужне явище у світовому мистецтві як український авангард, відкрилося завдяки дослідженням Дмитра Горбачова та його чисельним книгам. З однією із них пропонуємо ознайомитися.
У видавництві «Дух і Літера» в серії «Постаті культури» побачила світ книга Дмитра Горбачова «Лицарі голодного ренесансу» (2020). З перших сторінок видання стає зрозумілим, що явище українського авангарду стало відоме зовсім нещодавно. Лише у 1973 році на лондонській виставці «Tatlin’s dream» вперше були представлені роботи безвісних авангардистів з України – Василя Єрмилова та Олександра Богомазова. Це змусило згадати й інших відомих на весь світ майстрів, за походженням, вихованням, самосвідомістю та національними традиціями, пов’язаних із Києвом, Харковом, Львовом, Одесою. До цього багато українських митців вважалися представниками «російського авангарду» або були невідомі.
Але це не єдине відкриття, що чекає читачів на сторінках цього, без прибільшення сказати, унікального видання. Ви дізнаєтеся про особливості художнього мислення українських авангардистів. Отримаєте відповіді на запитання: чому супрематизм Казимира Малевича є не тільки логічним розвитком образотворчої форми Пикассо; як надихала степова безмежна стихія Херсонщини Давида Бурлюка на його футуристичні твори… Мабуть, найціннішим відкриттям, що подарує книга Горбачова, є можливість зрозуміти витоки своєрідності творчої манери, мистецьких пошуків та художнього мислення українських авангардистів.
«Український фольклор, вивчений у XIX-XX століттях зусиллями дворянської інтелігенції з Тарасом Шевченком включно, став джерелом для авангардових новацій», – пише автор. І далі розкриває свою думку: «Фольклор українського села зберіг у собі спадок неоліту, втрачений містом, а саме: архаїчні архетипи, тобто мимовільну модель нашої поведінки, а також первісний анімізм, тобто відчуття одухотвореності всього сущого. Саме в неоліті людство усвідомило космічну приналежність свого буття і свою причетність до вічності».
Авангардисти прагнули повернути свіжість і безпосередність світовідчуття, на жаль, загубленого технічною цивілізацією. Вони вважали, що архаїка є резервуаром колективних неусвідомлених емоцій, ця селянська архаїка і стимулювала космізм, віталізм, притаманний творам українських авангардистів.
В історії українського мистецтва рівно сто років тому панувала доба розквіту, тобто ренесансу, нового, незвичайного художнього мислення, але багатьох його представників чекало не дуже «райдужне» майбутнє, тому і ренесанс цей був голодний.
#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати