Статті
Відбулася науково-практична конференція «Тарас Шевченко – геній думки й слова української нації»
/ 0
- Деталі
- Хіти: 83
Щороку 9 березня українці відзначають День народження Т. Г. Шевченка – українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, етнографа, громадського діяча. Життя та творчість великого митця вже майже два століття надихає українців на боротьбу за правду, свободу та незалежність нашої держави.
5 березня у змішаному форматі відбулася науково-практична конференція «Тарас Шевченко – геній думки й слова української нації» з нагоди 210-річчя від дня його народження.
Участь у заході взяли представники Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, Шевченківський національний заповідник, Національний музей Тараса Шевченка, Національна історична бібліотека України, Миколаївський ОІППО, науковці, викладачі та студенти навчальних закладів, просвітяни, фахівці бібліотек ТГ.
Модератор заходу – заступник директора з наукової роботи Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Наталія Моісеєва – наголосила, що метою засідання є вшанування та сучасне прочитання творчої спадщини Великого Кобзаря, осмислення його феномену у культурному та історичному вимірах, висвітлення результатів наукових досліджень, презентація методичних розробок, обмін практичним досвідом.
Відкрила конференцію директор Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова, яка привітала учасників та підкреслила значущість літературної, мистецької та громадської діяльності Т. Г. Шевченка для українського народу.
Доктор філологічних наук, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Олександр Боронь розповів про дослідження епістолярної спадщини Тараса Григоровича, зокрема його листування щодо літературних новинок відомих письменників того часу. З’ясування цих цікавих фактів надало обґрунтовану можливість доповнення матеріалів до Шевченкової журнальної лектури 1845 року.
Головна зберігачка фондів Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко ознайомила з вебресурсами музею, розповіла про створення цифрових колекцій на основі фондів музею. Підкреслила, що зараз у музеї створено понад 20 цифрових колекцій, зокрема тематичні фондові зібрання, поточні музейні виставки, пам'ятники Тарасу Шевченка, мистецькі роботи і фотографії, пов'язані з подіями російсько-української війни. А також наголосила, що музей налічує близько 2 000 цифрових об’єктів, серед яких – музейні предмети, фондова документація, наукові архівні матеріали, медіаархів поточних подій, які можна переглядати у вільному доступі.
Завідувачка сектору «Історія Шевченкової могили» відділу наукових досліджень Шевченківського національного заповідника Валентина Авраменко розповіла про історію відновлення на території Шевченківського заповідника першого народного музею Кобзаря – «Тарасової світлиці». Підкреслила, що окрасою музею є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів. Також ознайомила з просвітницькою діяльністю музею.
Фахівець науково-бібліографічного відділу Національної історичної бібліотеки України Зейтуна Мусіна презентувала бібліографічний проєкт «Історична Шевченкіана», що спрямований на вивчення та популяризацію спадщини Великого Кобзаря в Україні та за її межами шляхом створення електронної бібліографічної бази даних. Це стало підґрунтям для видання однойменного науково-допоміжного бібліографічного покажчика. Доповідачка підкреслила, що посібник містить інформацію про книги, статті, публікації з періодичних та продовжуваних видань, наукових збірників, матеріалів конференцій, надрукованих в Україні та за її межами за період з 1842 по 2015 рік. І наразі збір матеріалів продовжується.
Доктор педагогічних наук, доцент, заслужений учитель України, директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, професор кафедри теорії і методики мовно-літературної та художньо-естетичної освіти Василь Шуляр виступив з темою «Шевченко як цінність». Під час доповіді він висвітлив 5 аспектів вивчення творчості Тараса Шевченка у закладах освіти, підкреслив важливість цінносно-етичного підходу до вивчення творчості письменника та презентував філолого-культурологічний проєкт «Рік Тараса Шевченка на Миколаївщині». У кінці свого виступу Василь Іванович прочитав вірш Ліни Костенко «Кобзарю, знаєш, нелегка епоха…».
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики та філології Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика Олександр Грищенко розкрив питання вивчення творчості Тараса Шевченка крізь призму медіадидактичних концепцій. У своїй презентації представив оновлений образ Великого Кобзаря у XXI ст., а також навів приклади різновидів концепції з викладання української літератури: навчальних матеріалів, технічних засобів, структурних елементів, системної концепції та навчального середовища.
Кандидат медичних наук, доцент Навчально-наукового гуманітарного інституту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Ігор Марцінковський у своєму виступі розповів про історію друку «Кобзаря» Т.Г. Шевченка 1860 р. Цікавим було те, що до сприяння випуску збірки долучилася письменниця й музична педагогиня Анастасія Марченко, яка останні роки мешкала у с. Ковалівка, що неподалік Миколаєва.
Студент факультету мистецтв кафедри хореографічного та музичного мистецтва ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв» Василь Лущишин висвітлив питання впливу творчості та громадської позиції Т.Г. Шевченка на формування національних цінностей українського народу. Зазначив, що вся творчість Великого Кобзаря зігріта щирою любов’ю до Батьківщини, пройнята ненавистю до ворогів і гнобителів народу.
Бібліотекар відділу науково-дослідної роботи з рідкісними і цінними виданнями Людмила Красильнікова у презентації «Вічно живе Шевченкове слово: видання творів Т. Шевченка з фонду Миколаївської ОУНБ» представила рідкісні примірники XIX - початку XX століття, факсимільні та сучасні подарункові видання Т. Г. Шевченка. Підкреслила їхню цінність для дослідження творчості письменника.
Щиро дякуємо усім учасникам конференції за їхню плідну роботу та світоглядні ідеї, що надихають на подальше вивчення безцінної творчості і мистецтва Т. Г. Шевченка.
Запис конференції можна переглянути на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» за покликанням: https://youtu.be/DMr7zT2-NAA?si=fCW85J-cexxDwo8T