Статті
Софія Олександрівна Налепинська-Бойчук
/ 0
- Деталі
- Хіти: 283
«Вона походила із польського шляхетного роду, не маючи жодної краплі української крові, вважала себе українкою: вивчила українську мову, співала українських народних пісень, опанувала гру на бандурі, а будинок прикрашала гуцульськими ліжниками; стала вірною ученицею та послідовницею свого чоловіка − Михайла Бойчука», − це все про художницю-графіка, педагога Софію Олександрівну Налепинську-Бойчук (30.07.1884 –13.07.1937).
Софія Олександрівна отримала блискучу європейську освіту: навчалася в Мюнхені у знаменитого угорського митця Шимона Холоші, у Парижі − у французького художника-декоратора Моріса Дені, у швейцарського графіка Фелікса Валлотона. У 1909 році, у віці 25 років Софія вступила до мистецької академії французького художника Поля Рансона в Парижі, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Бойчуком.
Саме в Парижі, у 1909-1910 роках, Михайло Бойчук разом зі своїми однодумцями та учнями, серед яких була і Налепинська, заснував окрему мистецьку школу – названу пізніше «бойчукізмом». Для «бойчукістів» були характерні монументалізм, синтез українського фольклорного образотворчого мистецтва і церковного мистецтва Візантії та Раннього Відродження.
Закохавшись у Михайла Бойчука, Софія прийняла та полюбила українську культуру. Мисткиня знайшла себе у складній техніці гравіювання на дереві − ксилографії. За допомогою дерева, інструментів та чорної фарби художниця створювала образи, повні життя, руху та емоцій. У своїй творчості Софія Налепинська-Бойчук неодноразово зверталась до соціальних тем українського населення початку XX століття, до тем сільського життя, жіночої дружби. У роботах художниці часто зустрічаються сцени, де подруги разом читають, або одна читає іншій, що демонструє велику любов до друкованого слова. Характерною ознакою більшості робіт Софії є вписування персонажів у пейзаж, чи то лісний, чи то сільський або урбаністичний.
Софія Налепинська-Бойчук створила також декілька ілюстрацій до книжок, серед яких зокрема, гравюри до творів Тараса Шевченка «Катерина» (1929) та «Мені тринадцятий минало» (1926).
Вона була досвідченим педагогом, у 1918-1921 роках викладала у Миргородській художній школі. У 1922-1929 роках очолювала ксилографну майстерню поліграфічного факультету Київського художнього інституту, з 1924 року викладала там. Серед її учнів – українські художниці та художники Катерина Гаккебуш, Олександр Рубан, Віра Бура-Мацапура.
На жаль, Софію Налепинську-Бойчук спіткала жахлива доля. У 1937 р. за справою Михайла Бойчука (звинувачення в участі в антирадянській терористичній діяльності) її засудили до смертної кари і розстріляли.
#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо