Французький письменник і філософ Альбер Камю (1913-1960) – лауреат Нобелівської премії 1957 р.
А. Камю народився у Мондові (Алжир), коли хлопцю виповнився рік, його батько загинув на війні. У 1918 p. Камю віддали у початкову школу Белькура. Закінчивши її з відзнакою, він продовжив освіту в Алжирському ліцеї, де перечитав праці Ф. Ніцше, книги А. Жіда, М. Барреса, А. Мальро, М. Пруста та ін. У 1936 p. Камю отримав диплом магістра філософії Алжирського університету.
У 1937 р. А. Камю опублікував книгу «Виворіт і лице». Займався театральною діяльністю, працював у газеті «Республіканський Алжир». На той час в Алжирі Камю вважали провідним письменником. Після виходу книги «Шлюб» у 1938 р., письменник назавжди переїжджає до Франції. Під час Другої світової війни він брав активну участь у русі опору, працював у нелегальній пресі.
У 1942 р. вийшла його повість «Сторонній», що надовго стала одним із найчитабельніших творів французької літератури XX ст.
25 вересня 1945 р. у паризькому театрі була поставлена п’єса А. Камю «Каліґула». Головну роль виконував Жерар Філіп. Образ Каліґули викликав у глядачів асоціації з А. Гітлером, хоча, як зазначають дослідники творчості Камю, «під час написання тексту Камю був далекий від задуму створити п’єсу з історичним ключем».
У 1947 р. був опублікований філософський роман А. Камю «Чума» про епідемію у алжирському Орані, але у переносному значенні «чума» – фашистська окупація Франції, символ смерті і зла.
У 1957 р. Камю став лауреатом Нобелівської премії з літератури «за величезний внесок у літературу, що полягає у висвітленні значення проблеми людського сумління». Виступаючи з промовою, Камю виклав основні засади своєї естетики. Він зауважив зростаючу роль мистецтва та митця в сучасному світі, а призначення мистецтва – це «заперечення брехні та спротив гніту».
Фото з сайту: https://www.ukrlib.com.ua/
#НобелівськаПремія #цікавіфакти #читайукраїнською
#Календар_МОУНБ #ВизначніДати #Відзначаємо