Статті
170 років від дня народження Марїї Заньковецької
/ 0
- Деталі
- Хіти: 226
«Хто хоч раз чув її спів, то задушевно-смутний, то запально-веселий, завжди овіяний чарами народної пісенної манери, хто бачив, як майже буквально літає вона в огненному танці, той ніколи цього не забуде», - так про зірку українського театру кінця XIX - початку XX століття Марію Заньковецьку, висловився Максим Рильський.
Розпочавши свій творчий шлях у 1882 р., вона все життя присвятила сцені. Зіграла понад 30 ролей, працювала з геніальними режисерами та корифеями українського театру Марком Кропивницьким, Михайлом Старицьким, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та Іваном Карпенком-Карим.
Сьогодні пропонуємо вам, шановні друзі, познайомитися з деякими маловідомими фактами з життєпису талановитої мисткині:
1. Марія Заньковецька брала уроки у відомого чеського музичного педагога Гржималі, який пророкував їй блискучу оперну кар’єру. Однак, перехворівши дифтеритом, що змінив тембр її голосу, про оперу довелося забути.
2. Заньковецьку часто порівнювали зі світовими театральними зірками – італійкою Елеонорою Дузе та француженкою Сарою Бернар.
3. Марко Кропивницький був настільки зворушений грою Заньковецької, що після однієї з репетицій заплакав, зняв бірюзовий перстень і вдягнув їй на палець зі словами: «Заручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер мені є для кого писати драми».
4. Марія Заньковецька спостерігала за хворими людьми у божевільні, аби навчитися не виглядати штамповано у своїх ролях.
5. Свої костюми Заньковецька створювала на папері сама, а вже з ескізів їй шили вбрання.
6. Після однієї з вистав, захоплені глядачі випрягли з коляски коней і самі довезли актрису до вокзалу.
7. У 1895 р. український фотохудожник Альфред Федецький запросив Заньковецьку позувати для створення ілюстрації різних душевних станів для книги Дарвіна «Виявлення емоцій у людей і тварин».
8. Провідні закордонні театри пропонували Заньковецькій статус примадонни та велику заробітну платню, проте актриса відмовилась, тому що хотіла працювати на батьківщині.
9. Марія Заньковецька назавжди лишилася еталоном виконання ролей Наталки («Наталка-Полтавка», І. Котляревський), Галі («Назар Стодоля», Т. Шевченко), Харитини («Наймичка», І. Карпенко-Карий) і Цвіркунки («Чорноморці», М. Старицький).
10. Заньковецька знімалася у кіно, вона втілила на екрані «Наталку-Полтавку» (1910) роль матері у стрічці «Остап Бандура» (1923).
11. У 1918 р. Заньковецька відкрила у Києві власний Народний театр.
12. У червні 1918 р. гетьман Скоропадський разом з Радою міністрів визнали сценічні заслуги актриси і призначили їй довічну пенсію.
13. У 1923 р. з нагоди сорокаріччя сценічної діяльності, Марії Заньковецькій було присвоєно звання «Народної артистки УРСР». Вона стала першою акторкою, яка отримала це звання. Тоді ж театр «Троїцький Народний Будинок» у Києві було перейменовано у театр імені Марії Заньковецької, у 1923 р. її ім’ям був названий театр у Львові.
Більше дізнатися про життєвий і творчий шлях Марії Заньковецької можна, завітавши до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека:
• Талант. Життя і творчість Марії Заньковецької : фотокнига / упоряд. Н. Бабанська та ін. ‒ Київ : Мистецтво, 2004. ‒ 288 с.
• Багряна, А. Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько : оповідання / А. Багряна. ‒ Київ : Антологія, 2016. ‒ 93 с.
#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо