Статті

Серія книг «Класика української літератури»

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Хіти: 385

 


Серія книг «Класика української літератури», видана Центром учбової літератури, включає твори українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.


 

 

 

Близнець, В. Земля світлячків ; Паруси над степом / В. Близнець. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 271 с.

Повість-казка «Земля світлячків» за словами автора, «весела й трохи сумна казкова повість про Сиза XII, про лісових стовусів і тривусів та їхню перемогу над страшними печерними ворогами».  У повісті «Паруси над степом» іднімається тема дитинства на війні. Героями твору є шестеро підлітків, що повстають проти окупантів. Однак увагу читача автор загострює не на вчинках юних героїв, а на їхньому внутрішньому світі, прагнучи правдиво і переконливо показати основи духовності людини на війні. Війна не озлобила серця героїв, вони, не підкоряючись новим порядкам, залишаються вірними тому, чим дорожили у довоєнному житті.

 

Гжицький, В. Великі надії : дилогія / В. Гжицький. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 677 с.

Автором було написано автобіографічну трилогію, до якої ввійшли три романи. Перші два з них – «Великі надії» і «У світ широкий» – принесли заслужену популярність відомому українському письменникові і ввійшли до даного видання. Головний герой романів – представник народної галицької української інтелігенції Микола Гаєвський, який опинився в коловороті великих політичних подій І половини XX століття. Письменник відтворив долю героя від початку Першої світової війни до перебування його в австрійській армії та в Українській Галицькій армії.

Гжицький, В. Опришки : [роман] ; Оповідання / В. Гжицький. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 338 с.

У романі автор розповідає про повстанський рух селян проти кріпосників у 30-40 рр. XVIII ст. в Закарпатті, на Західній Україні та Буковині. Цей рух очолював народний герой Олекса Довбуш – керівник українського руху карпатських опришків. Автор з великою любов’ю і художньою проникливістю змальовував гуцульський край, його неповторну красу, життя і побут простих гуцулів, нескорений дух опришків та їхнього славного ватажка.

Гриневич, К. Легенди і оповідання : [зб. малої прози] / К. Гриневич. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 376 с.

Крім оповідань до книги західноукраїнської письменниці ввійшли історичні повісті. В них змальовано події на Галицько-Волинській землі кінця ХІІ – початку ХІІІ ст. У центрі повісті «Шестикрилець» – образ Романа Мстиславича, який відстояв Русь від католицької експансії Ватікану. Увага письменниці зосереджується на основних подіях життя князя: подорож до Угорщини, похід на ятвягів, боротьба з великим боярством та з половцями, посилення єдності Русі. Повість складається зі своєрідного циклу оповідань, об’єднаних спільним героєм.

Повість «Шоломи в сонці» хронологічно продовжує «Шестикрильця», і відтворює перший рік життя Галицько-Волинського князівства після смерті Романа, який загинув під час походу у 1205 р. Боротьба за його спадщину була не менш тривалою і жорстокою, ніж та, яку він вів, об’єднуючи і зміцнюючи Галицько-Волинське князівство. Головним героєм цього твору виступає народ, він дає відсіч угорським окупантам Галича, стримує польський натиск на Волинь, розбиває Рюрика Київського.

 

Гуцало, Є. Голодомор ; Княжа гора ; Ментальність орди ; Мертва зона / Є. Гуцало. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 417 с.

До збірки ввійшли відомі твори українського письменника-подвижника.

Повість «Голодомор» – твір про трагічні сторінки життя українського народу 1932-1933 рр.,  які в радянські часи приховували навмисно. Вперше повість була надрукована у збірці «Сльози Божої Матері» (1990) разом із повістями «Безголов’я» і «Прокляття». Усі три повісті трилогії – це своєрідні притчі про долю українського селянства у різні часи (голодомор, Друга світова війна, повоєнний період).

У повiсті-баладі «Княжа гора» змальовано життя українського села – зграя куркулів розпинає на хресті незаможного селянина; фашистські окупанти в присутності матері катують її сина-підпільника, проте не схилили до зради ні сина, ні матір; Остап бере шлюб із коханою, коли вже й життя прожито...

«Ментальність орди» – публіцистичний цикл статей на теми російської експансіоністської політики, минулого і сучасного України. За статті циклу авторові посмертно присуджено Всеукраїнську премію імені Івана Огієнка.

Повість «Мертва зона» – твір про війну без прикрас, без героїв, про простих людей, їхні надії, переживання. Всі вони різні – добрі, зажерливі, жертовні, нахабні. Автор змалював звичайне село, яких тисячі в Україні, що було вкинуте в полум’я війни, змалював звичайних людей, що проживали в тому селі, але зобразив саме той період, коли їм доводилося лише виживати.

Кониський, О. Вибрані твори / О. Кониський. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 479 с.

До збірки ввійшли твори різних жанрів, в яких автор відстоював українську національну ідею, порушував проблему соціального й національного гноблення України в складі Російської імперії. У сатиричних оповіданнях розвінчується псевдонародолюбство частини ліберальної інтелігенції.

Кониський, О. Семен Жук і його родичі ; Юрій Горовенко. Хроніка з смутного часу / О. Кониський. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 299 с.

У двох творах, що увійшли до видання, порушуються питання національного відродження України.

«Семен Жук і його родичі» – це повість-хроніка, у якій автор представив образ українського інтелігента як людини нового типу. У творі два образи: з одного боку – Антон Джур,  який нехтує інтересами народу, на перше місце ставить власну матеріальну користь, міняє професію лікаря на чиновника фінансів, а з другого – Семен Жук, який має вищу юридичну освіту, але не бажає «служити за професією», веде власне поміщицьке господарство і водночас намагається зарадити злиденній долі мужика легальними реформами і дрібними удосконаленнями.

 Соціальна повість «Юрій Горовенко. Хроніка з смутного часу» простежує життєвий шлях головного героя на тлі суспільно-політичних і культурно-історичних закономірностей доби. Переконання молодого героя – це культурницькі ідеали українофільства. Повість містить чимало авторських коментарів у публіцистичному стилі, які відтворюють і суспільно-політичні обставини, і атмосферу часу другої половини 1850-х років.

Косинка, Г. Твори / Г. Косинка. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 157 с.

Видатний письменник-новеліст доби «Розстріляного відродження» залишив після себе понад тридцять новел та оповідань, які, відігравши важливу роль у розвитку української прози 20-х років XX ст., не втратили свого пізнавального та художньо-естетичного значення й понині. Він історично достовірно змалював життя українського села в перші пожовтневі роки, показав, як під впливом революційної дійсності в душі селянина відбуваються глибокі зміни, формується класова свідомість, з’являються нові риси характеру. Новели, що ввійшли до цієї книги, будуть надзвичайно цікавими й сучасному читачеві.

Новела «Мати» в цьому плані є унікальною й неповторною. У центрі – життя однієї родини, на прикладі якої письменник розповів про трагічне життя українського селянства.

Найбільшим визнаний твір «Серце», в якому автор, прагнучи актуалізувати загальнолюдські цінності – добро, мораль, справедливість, показав радощі, болі та прагнення українського народу.

Найяскравіше свідчить про майстерність письменника оповідання «Фавст», що лишилося незакінченим. Цей твір довго не друкували, навіть у більш пізні часи. Певно, через те, що події, зображені у творі, відбуваються у в’язниці перших дореволюційних часів 1918-1919 рр. Григорій Косинка брав участь у громадянській війні, три місяці був ув’язненим, саме тюремні спогади відображені в оповіданні «Фавст». Ідея оповідання – показати, що прагнення до незалежності України було притаманне не лише представникам інтелігенції, а й простим селянам, які задумувалися над сенсом свого існування.

У новелі «В житах», показаний лише один день з життя головного героя Корнія Дзика, дезертира, що переховується в житах біля свого села. У творі здіймаються дуже гострі проблеми: проблема духовної дезорієнтації людини, що опинилася в складних обставинах, проблема відсутності гармонії між  внутрішнім світом людини та навколишнім середовищем, проблема вибору, що робить людина.

Кочерга, І. Алмазне жорно ; Майстри часу : п’єси / І. Кочерга. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 167 с.

У п’єсі «Алмазне жорно» відображені історичні події 1768 року, відомі під назвою «коднянська трагедія». У творі змальовано трагічний кінець повстання гайдамаків – криваву розправу польської шляхти над учасниками національно-визвольного руху у містечку Кодня біля Житомира, де було показово страчено понад три тисячі повстанців.

П’єса «Майстри часу» може вважатися філософською ілюстрацією популярних у 30-ті рр. XX ст. ідей нової фізики, пов’язаних із теорією релятивності часу. Цими ідеями автор дуже захоплювався. За сюжетом  провінційний вчитель Юркевич, прагнучи здійснити давню мрію і поїхати до Парижа, на залізничній станції свого містечка потрапляє в такі карколомні ситуації, що 24 хвилини до прибуття потяга здаються цілим життям.

Маковей, О. Вірші та оповідання / О. Маковей. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 283 с.

До видання увійшли кращі зразки поетичної творчості та малої прози класика української літератури Осипа Маковея, якого називають Галицьким Орфеєм. Він є автором «Маршу січових стрільців», історичної повісті «Ярошенко», актуального в наші дні оповідання «Границя», вірша «Брати». І лише за ці кілька творів автор заслуговує на всенародне визнання. Весь його творчий доробок – це вірші, оповідання, повісті, фейлетони, драматичні та публіцистичні твори, рецензії. Багато з них ще й донині не опубліковано.

Підмогильний, В. Вибрані твори : [оповідання] / В. Підмогильний. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 215 с.

До збірки одного з найвизначніших прозаїків українського «Розстріляного Відродження» входять ранні оповідання, які зберігають свою цінність і сьогодні. Вони сповнені людяності, допомагають глибше зрозуміти себе і наш час.

Одним із філософських оповідань автора є «Історія пані Ївги», де на кількох сторінках вміщена трагічна доля представниці поваленого панства.

Головний герой твору «Повість без назви» шукає чарівну незнайомку, яку одного разу побачив у натовпі та, звичайно ж, закохався. Ця жінка стала його нав’язливою ідеєю та примусила задуматися над власним життям: переосмислити його, щось змінити, щось покращити, а щось взагалі прибрати.

В оповіданні «Проблема хліба», що написане у формі щоденника, розповідається про молодого студента, який в часи голоду намагається роздобути для себе якісь харчі. Авторові вдається відтворити психологію відчуження людини від самої себе, її збайдуження до інших.

Грицько Васюренко – головний герой оповідання «Син» (про голод 1921–1923 рр. в Україні). Він – сільський хлопець, доглядає хвору матір, віддаючи їй останній шматок хліба. Така його жертовність і природна, і незвичайна в умовах голоду. Але під впливом важких обставин, з одного боку, і мрій про майбутнє життя – з іншого, хлопець морально ламається.

 

Підмогильний, В. Невеличка драма : роман / В. Підмогильний. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 229 с.

Головними темами роману є мікросвіт людини та її оточення, національна ідентичність, проблема українізації, конфлікт між розумом та почуттям, коханням та прагматизмом. Автор демонструє в романі згубний вплив міщанства на духовний світ особистості, піднімає теми тоталітаризму, загальної механізації та відчуження особистості в індустріальному суспільстві. Роман є своєрідним документом життя в радянській Україні 1920-х років ХХ ст.

Скрипник, Л. Інтелігент : роман / Л. Скрипник. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 127 с.

Твір за авторським визначенням – це екранізований роман на шість частин з прологом та епілогом. Він побудований як монтаж кадрів німого кіносценарію. У цих кадрах відбивається 35 років життя Інтелігента: народження, дитинство, юність, зрілість. Письменник не дає конкретного імені герою, підкреслюючи типовість рис, втілених у цьому образі – живучість явищ псевдоінтелігентності, бюрократизму, міщанства. Автор сатирично розкриває пристосування Інтелігента до різних обставин. З іронією говорить про його намір служити народу. У романі, як у калейдоскопі, змінюються події, влада, змінюються і позиції, соціальні ролі Інтелігента.

Турянський, О. Повісті та оповідання / О. Турянський. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 249 с.

Антивоєнна психологічна повість-поема «Поза межами болю» визнана однією з кращих творів світової літератури про Першу світову війну і «втрачене покоління». Вперше була видана у Відні у 1921 р. у перекладі німецькою мовою і водночас принесла автору світове визнання. За мотивами повісті у 1989 р. знято однойменний художній фільм.

Інший твір, що ввійшов до збірки «Дума пралісу» – це алегорична повість про «українське дводушшя» та інші комплекси українства. Автор розповідає про «загальний упадок людства в повоєннім часі, розвал моральних і духових цінностей». До збірки також увійшли оповідання «Курка», «Де сонце» та «Ей, коб мене були вчили».

 

Хоткевич, Г. Тарасик / Г. Хоткевич. – Київ : Центр учб. літ., 2019. – 849 с.

 «Тарасик» – художня біографія дитячих років життя Тараса Григоровича Шевченка, перша книга біографічної тетралогії про життєвий шлях Кобзаря, над якою автор працював десять років. Дружина, рятуючи після арешту Гната Хоткевича  документальні матеріали та рукописи, вивезла машинописний текст першої книги «Тарас Шевченко» до Києва й передала до Інституту літератури АН України. Текст там зберігся, за ним роман і опубліковано.

 

психологическая помощь | лечение простуды | читать книги секретные материалы онлайн | отзывы об отелях Австрии и отзывы об автомобилях Audi