Статті

Арт-Нуво VS Арт-Деко: метаморфози стилів

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Хіти: 114

У публікаціях в мережі інтернет, що присвячені сучасному інтер'єру, іноді стилі Арт-Нуво і Арт-Деко плутають між собою, визначають ці назви як синоніми. Насправді це дуже різні художні стилі. Їх об'єднує захопленість митців обох стилів декоративно-прикладним мистецтвом. Типові риси стилів дуже яскраво були втілені не тільки у живопису та архітектурі, а й у мистецтві оформлення інтер’єрів. Тому Арт-Нуво і Арт-Деко і зараз популярні у сучасних дизайнерів. Розібратися, в чому їхня схожість, а в чому відмінності, допоможе література, що знаходиться у фонді відділу документів з питань культури і мистецтв.

 

Історія виникнення та особливості Арт-Нуво і Арт-Деко

 

Словосполучення «L'Art Nouveau» вперше почало широко використовуватися у Франції наприкінці XIX століття. Воно у перекладі означає «нове мистецтво», цей стиль мав пряме відношення до стилю «модерн». Ар Нуво (або Арт-Нуво, ці терміни рівнозначні) – французька назва течії в мистецтві періоду модерна на рубежі XIX-XX століть. Серед його головних особливостей можна виділити такі, як відмова від прямих кутів, прагнення до більш природних ліній, інтерес до нових технологій, розквіт прикладного мистецтва.

Про витоки, особливості та риси, що найбільш притаманні стилю Арт- Нуво,  розповідає Сюзанна Стерноу  – автор гарно ілюстрованого видання «Арт-Нуво: дух прекрасной эпохи».

 

 

Стерноу, С. Арт Нуво: дух прекрасной эпохи / С. Стерноу. - Минск : БЕЛФАКС, 1997. – 128 с.

Мабуть, несподіванкою для шанувальників мистецтва буде думка автора, що предтечами Арт-Нуво були таки митці минулих епох, як англійський художник й поет XVIII ст. Уїльям Блейк та один з художників-прерафаелітів середини XIX ст. Уїльям Морріс. Автор розповідає про основні візуальні мотиви стилю, майстрів живопису, книжкової ілюстрації, архітектури, ювелірного та текстильного мистецтва. Сюзанна Стерноу має учену степінь магістра мистецтва, крім того, вона – художник та ілюстратор. Тому книзі притаманний глибоко професійний аналіз стилю Арт-Нуво від художника-практика  та мистецтвознавця-теоретика.

 

Орієнтуватися у періодах становлення Арт-Нуво, особливостях стилю та творчості  художників, архітекторів, майстрів меблів, кераміки, ювелірного мистецтва, які створювали прекрасні твори у стилі Арт-Нуво, допоможе книга англійського мистецтвознавця Вільяма Харді.

 

Харди, У. Путеводитель по стилю Ар-Нуво / У. Харди ; пер. с англ. Т. Боднарук. – Москва: ОАО «Радуга», 1999. —¬ 128 с.

Видання гарно ілюстроване, тому є можливість не тільки дізнатися про представників та особливості стилю, а й побачити зображення прекрасних творів мистецтва. Автор звертає увагу на витоки особливостей стилю, оскільки головним джерелом  натхнення митців Ар-Нуво була природа. Звідси й увага до природних, звивистих ліній, поширення в орнаментах мотиву бутону як символу появи нового життя, екзотичних рослин з витонченим силуетом і довгими стеблами, прагнення до зображення  лілій, ірисів, орхідей.  Харді розповідає про творчість багатьох митців Ар-Нуво: Рене Лаліка, Альфонса Мухи, Гюстава Клімта, Антоніо Гауді, Обрі Бердслі та ін.

 

Назва Арт-Деко у перекладі з французької мови означає «декоративне мистецтво». Така назва отримана за аналогією з назвою виставки «Exposition Internationale des Arts Décoratifs et Industriels Modernes»  (Міжнародна виставка сучасних декоративних та промислових мистецтв), що відбулася у Парижі  у 1925 р.

Про виникнення, особливості та представників стилю Арт-Деко  розповідає мистецтвознавець та художник Сюзанна Стерноу у книзі «Арт-Деко: полёты художественной фантазии»

 

Стерноу, С. Арт-Деко: полёты художественной фантазии / С. Стерноу. – Минск: Белфакс, 1997. – 128 с.

Автор прекрасно ілюстрованого видання звертає увагу на особливості формування стилю. Арт-Деко – стилістична течія в мистецтві, архітектурі і дизайні країн Західної Європи та Америки другої чверті XX століття. До найбільш характерних рис Арт-Деко  Стерноу відносить  поєднання  традицій класицизму, а саме симетричності і прямолінійності ліній, з впливом різних джерел: Арт-Нуво, кубізму, стародавнього мистецтва Сходу, Єгипту, Африки, американських континентів. Арт-Деко досяг розквіту в 1925 - 1935 рр. Автор аналізує особливості стилю в архітектурі, дизайні одягу, скульптурі, декоративно-прикладному та ювелірному мистецтві, живописі.  Можна дізнатися не тільки про формування нового мистецького стилю, а й про особливості стилю життя й світосприйняття мешканців 20-30-х рр. ХХ століття, що викликали формування Арт-Деко.

 

Арт-Деко є продовженням традиції модерну (Арт-Нуво)  і його подальшим розвитком. Художники і дизайнери того часу прагнули створити стиль, де їм вдалося б гармонійно поєднати імпровізаційність і пластичність модерну з парадним блиском класичних стилів та цікавими самобутніми речами з індійської та східних культур. Розумна, з художнім смаком еклектика лягла в основу стилю Арт-Деко.

Єднає Арт-Нуво і Арт-Деко значна увага до декоративно-прикладного мистецтва й оформлення інтер'єру. А також прагнення митців до того, щоб обидва стилі були також й стилем життя та проникали до усіх сфер побуту: від моди (одягу) до архітектури. Надихали обидва стилі досить екзотичні явища світової культури: японські гравюри, мистецтво бароко й готики, мистецтво Стародавнього Єгипту та Месопотамії.

Відрізняє Арт-Нуво і Арт-Деко термін існування. Арт-Нуво (1880-1914), Арт-Деко (1920-1939), особливості візуальної мови,   прагнення орнаменту Арт-Нуво до природних, звивистих  ліній, а Арт-Деко –до більш лаконічних, строгих та геометричних.

 

Ідеї обох стилів й досі використовують сучасні майстри декоративно-ужиткового мистецтва та художники.

 

 

Орнамент стилю Арт-Нуво


 

Орнамент стилю Арт-Деко


 

Різноманіття назв одного й того ж стилю в мистецтві

 

Шанувальників мистецтва й досі дивує численність назв одного й того ж стилю. У історії мистецтва Арт-Нуво відомий також під назвами модерн, ліберті, сецесіон, тіффані.  Справа у тому, що митці різних країн давали власні назви одному й тому ж стилю, але художники з різних куточків Європи та Америки  привносили до нього свої особисті  рисі.  На початку ХХ століття стиль модерн став загальноєвропейським. Розглянемо, як на теренах України втілювалися мотиви модерну.

 

Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ - початку ХХ ст. / НАНУ. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. – К.: Наук. думка, 2000. – 240 с.

Збірка статей  присвячена саме добі розквіту модерну, автори статей  аналізують творчість  митців —  представників цього стилю.

У виданні розглядаються малодосліджені проблеми розвитку українського мистецтва та архітектури на рубежі XIX–XX ст. Висвітлюються новаторські пошуки та використання художніх традицій життя у різних регіонах України, творчість маловідомих або й зовсім невідомих митців. Досліджуються такі явища, як український модерн, український авангард, роль імпресіонізму в українському образотворчому мистецтві.

Безпосередньо модерну в українському мистецтві присвячені статті П.О. Білецького «Модерн в українському живописі», В. В. Чепелика  «Формування українського архітектурного модерну початку ХХ ст. У контексті інтернаціональних творчих зв'язків», В. Є. Ясієвича «Модерн  в архітектурі України (генезис та вплив на інші стильові напрямки)».

 

Асеева, Н.Ю. Украинское искусство  и европейские художественные центры: конец XIX – начало  XX века / Н.Ю. Асеева. – Киев: Наукова думка, 1989. – 198 с.

На сторінках наукової монографії автор  аналізує зв’язки українського мистецтва з трьома європейськими  художніми центрами – Парижем,  Мюнхеном, Краковом. Розкривається розвиток творчих контактів українських й європейських художників, розповідається про навчання молодих українських митців у крупних європейських художніх школах. Особлива увага приділяється участі українських митців у міжнародних художніх форумах. Між талановитими українськими митцями, які отримали освіту у відомих європейських художніх учбових закладах, були й найбільш яскраві представники українського модерну: Г. Нарбут, М.Жук, Ф.Кричевський, О.Мурашко. Автор монографії приділяє багато уваги аналізу їхньої творчості та витокам формування індивідуального творчого стилю.

 

Українські митці мали творчі зв’язки з художниками багатьох європейських країн, у тому числі  з митцями з Росії. Наприклад, один з найяскравіших майстрів українського модерну Георгій Іванович Нарбут навчався у Петербурзькому університеті, був учнем відомого російського графіка Івана Білібіна, Федір Григорович Кричевський  навчався у Петербурзькій академії мистецтв у майстерні Іллі Рєпіна та Дмитра Кардовського.

Епоха модерну відома в історії російської культури як доба «Срібного віку». Багато митців захоплювались ідеями модерну. В архітектурі – Ф. Шехтель, у дизайні та театрально-декораційному мистецтві – Л. Бакст, М.  Реріх, у живописі – О. Бенуа, О. Сомов та ін.

 

Борисова, Е.А. Русский модерн / Е. А. Борисова, Г. Ю. Стернин. – Москва: Советский художник, 1990. – 360 с.: ил.

 

В альбомі представлено чудові зразки російського модерну в архітектурі, образотворчому і прикладному мистецтві. Наводяться фотографії будівель і їх внутрішніх інтер'єрів в Петербурзі, Москві та деяких провінційних містах Росії, що були збудовані за проєктами відомих архітекторів – представників російського модерну – Федора Шехтеля, Льва Кєкушева, Федора Лідваля, Миколи Васильєва. Декоративне і прикладне мистецтво представлене художніми творами, створеними на приватних і державних мануфактурах, у тому числі за ескізами М. Врубеля, В. Васнецова, С. Малютіна та інших відомих художників того періоду. Значна увага приділяється двом мистецьким центрам Росії того часу — Талашкіно й Абрамцево, а також ідейно-естетичній і духовній орієнтації провідних представників російського модерну.

Творчі ідеї художнього об’єднання «Світ мистецтва» були співзвучні з ідеями європейського модерну. «Світ мистецтва» як художнє об’єднання оформилося у кінці 1890-х рр. в Петербурзі на основі гуртка молодих художників і любителів мистецтва на чолі з А. Н. Бенуа і С. П. Дягілєвим. Як виставковий союз під егідою журналу об’єднання існувало до 1904 р.; у розширеному складі – до 1910 р.  Крім основного ядра (Л. С. Бакст, М. В. Добужинський, Е. Е. Лансере, А. П. Остроумова-Лебедєва, К. А. Сомов) «Світ мистецтва» включав багатьох петербурзьких і московських живописців і графіків (І. Я. Білібін, А. Я. Головін, І. Е. Грабар, К. А. Коровін, Б. М. Кустодієв, М. К. Реріх, Г. І. Нарбут, В. А. Сєров та ін.). У виставках  брали участь М. А. Врубель, І. І. Левітан, М. В. Нестеров, а також деякі іноземні художники.

 

Ельшевская, Г. Мир искусства : альбом / Г.Ельшевская . – Москва: Белый город,  2008. – 47 с. – (Мастера живописи).

В альбомі представлені ілюстрації творів членів об’єднання «Світ мистецтва» та художників, які брали участь у виставках й творили у рамках стилю модерн. Є аналіз творчих особливостей художників російського модерну.

 

Лапшина, Н. Мир искусства : очерки истории и творческой практики / Н. Лапшина ; Ин-т истории искусств М-ва культуры СССР. – Москва : Искусство, 1977. - 341, [2] с. : ил.

Наукова монографія присвячена одному з найбільш яскравих явищ у російському мистецтві кінця XIX - початку XX століття – об’єднанню митців «Світ мистецтва». Автор, однак, не прагнув до абсолютної повноти охоплення матеріалу і обмежує розгляд творчості художників з моменту створення об’єднання й до 1910 р., цей період був найбільш показовим щодо характеристики всього об'єднання. Аналіз розвитку «Світу мистецтва» будується на прикладі діяльності найголовніших представників — основоположників цієї мистецької течії: Бенуа, Сомова, Бакста, Лансере, Добужинського. Видання гарно ілюстроване.

 

З  мистецтвознавчим аналізом загальних рис модерну та особливостями цього стилю у різних країнах можна ознайомитися у науковій монографії Д. В. Сараб’янова «Стиль модерн: истоки, история, проблемы. 

 

Сарабьянов, Д.В. Стиль модерн : истоки, история, проблемы / Д.В. Сарабьянов. – Москва : Искусство, 1989. – 294 с.: ил.

Академік Д. В. Сараб’янов розглядає основні етапи розвитку стилю модерн, соціальні й художні передумови його виникнення, особливості іконографії, проблеми синтезу мистецтв у модерні, орнамент й формоутворення у мистецтві дизайну.

 

Искусство модерна : альбом / авт.-сост.  Я. Пундик. –  Москва: Эксмо, 2012. – 240 с.: ил.

Гарно ілюстроване подарункове видання в твердій палітурці. Книга вкладена в оригінально оформлений футляр. Високої якості ілюстрації дозволяють поринути у цікавий період європейського мистецтва. Кінець ХІХ-початок ХХ століття називали Belle еросh – прекрасна епоха, нашим сучасникам вона більше відома під назвою епоха Модерну. У Росії цей час був Срібним століттям російської культури, а для Західної Європи - воістину Золотим століттям. Альбом дозволяє особливо гостро відчути, як майстри нового стилю зуміли перетворити звичайні предмети обстановки на унікальні твори мистецтва, а твори мистецтва з того часу стали необхідним елементом повсякденного життя.

 

Художники стилю Арт-Нуво й Арт-Деко

 

У світовому мистецтві модерн представляли, наприклад, будинки Антоніо Гауді в Барселоні, живопис Альфонса Мухи, Обри Бердслея, Густава Клімта, який став однією з вершин сецесії, члени об’єднання «Світ мистецтва» К.Сомов, О.Бенуа, М. Добужинський та багато інших митців. В українському мистецтві модерн яскраво відобразився в архітектурі В. Городецького, В. Кричевського, живописі О.Мурашка, Ф.Кричевського, М. Жука, Г. Нарбута.

Арт-Деко більш яскраво проявив себе у творчості архітекторів, майстрів декоративно-прикладного мистецтва, дизайну, але можна назвати декілька імен яскравих майстрів живопису, у творчості яких проявилися характерні риси Арт-Деко. Це, наприклад, Тамара де Лемпицька,  Адольф Жан-Марі Мурон, більш відомий під іменем Касандр, Жан Дюпа, Рафаель Делорм, Жан Габріель Домєрг, кераміст Рене Бутхауд, скульптор Пол Маншип.

Серед майстрів українського модерну особливе місто належить талановитому художнику О. Мурашку. На формування його  таланту та творчого стилю впливали мистецькі традиції   Києва, а також художні школи Парижа, Мюнхену, звідти він і привіз в Україну неймовірну енергетику імпресіонізму та модерну.

 

Членова, Л. Г. Олександр Мурашко : сторінки життя і творчості / Л. Г. Членова ; Нац. худ. музей України, Всеукр. т-во «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. – Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2015. – 256 с. : іл.

Представлена монографія висвітлює життєвий і творчий шлях українського живописця, педагога і громадського діяча О. Мурашка (1875–1919). Досліджено дитячі та юнацькі роки, навчання (у майстерні Рєпіна, в Парижі та Мюнхені), перші здобутки та труднощі, визнання та успіхи, педагогічну діяльність, еволюцію творчості та вплив на розвиток українського мистецтва. Наведено репродукції робіт художника, фотографії та архівні документи.

 

Федір Кричевський : альбом / упоряд. Л.Г. Членова. – Київ, Мистецтво, 1980. – 137 с.

В альбомі представлені більш ніж 100 репродукцій картин художника. Автор вступу й упорядник альбому – вчений-мистецтвознавець, заслужений працівник культури, кандидат мистецтвознавства Л. Г. Членова наводить багато цікавих  фактів про життя й творчість художника.

Федір Кричевський започаткував школу українського малярства, став першим ректором Української академії мистецтв, його роботи експонувалися на Венеційській бієнале, мали успіх і високу оцінку на виставках у Чикаго і Нью-Йорку. Як художник і педагог Ф. Кричевський зробив великий внесок у розвиток українського мистецтва.

В історію архітектури В. Городецький увійшов як будівничий модерну. А модерн не знає вузької спеціалізації художника. Інтереси видатного архітектора поширювалися також на пов'язані з архітектурою такі види ужиткового мистецтва, як проєктування меблів, виготовлення ескізів розписів, скульптур і вітражів, шпалер і тканин. А ще він займався карбуванням по каменю і гіпсу, гравіюванням, створював ювелірні прикраси, ескізи взуття та одягу, оформляв книги, театральні декорації, афіші...

 

Городецький. Виклик будівничого : альбом / упоряд. Д. Малаков. – Київ, Грані-Т, 2008. – 176 с. : іл.

Видання присвячене спадщині архітектурного генія Києва початку ХХ століття Владислава Городецького. Вперше не лише описано, а й проаналізовано художній метод Городецького. Книга отримала диплом І-го ступеня Національного конкурсу «Краща книга України» у номінації «Арт-книжка» на ІV Київській міжнародній виставці-ярмарку (серпень, 2008).

 

Белецкий, П. А. Георгий Иванович Нарбут / П. Белецкий. – Ленинград : Искусство, 1985. – 240 c. : ил.

Створювачу модерної української графіки Георгію Нарбуту присвячена дана ілюстрована монографія. Це видання є першим глибоким дослідженням творчості художника-графіка, життя і творчість якого показані у зв'язку з історичними та політичними подіями в Росії 1910-1920 рр. Детально аналізуючи роботи Нарбута, автор визначає місце і значення його мистецтва в російській та українській книжковій графіці. Текст супроводжується значною кількістю кольорових і тонових ілюстрацій. Представлено багато ілюстрацій до книг, оскільки Нарбут був найвідомішим книжковим графіком.

 

Михайло Жук : альбом  / авт.-упоряд.: І.І. Козирод, С.С. Шевельов. – Київ, Мистецтво, 1987. – 120 с.: іл.

Сучасні мистецтвознавці відзначають, що Михайло Жук був одним із найяскравіших виразників тенденцій модерну в українському малярстві. Він був представником живопису у стилі модерну краківської школи.  Також Михайло Іванович був і різнобічним графіком. Захопившись силуетом, не проминув екслібриса, зробивши добрий внесок у становлення цього жанру в сучасному українському мистецтві.

Альбом присвячено творчості М. Жука у сфері графіки. У вступній статті розповідається про життя і творчість митця. Репродуковано раніше не відомі читачам і спеціалістам роботи дореволюційного періоду, а також гравюри та акварелі 1920-1930-х років – часу найвищого піднесення його творчості.

 

Одним з найвидатніших представників віденської сецесії (модерну) був професор Віденської та Мюнхенської академій Густав Клімт

 

Гарсиа Гальянд, М. С.  Климт / М.С. Гарсиа Гальянд ; [пер. с англ. Е. И. Журавлёвой]. – М.: Айрис-прес, 2006. – 128 с. : цв. ил. – (Галерея великих мастеров).

Автор розкриває таємниці життя та творчості відомого художника, розповідає про історію створення найбільш відомих портретів. Можливо, через свою постійну захопленість творчістю, а може бути, через небажання демонструвати своє життя, Густав Клімт майже нічого не залишив про себе – ні листів, ні щоденників. Тому дана книга містить  короткі факти з його життя, що викладені у хронологічному порядку. Проте, велику цінність має аналіз  практично всіх відомих картин художника, оцінка їхніх  естетичних та емоційних достоїнств. 

 

Сармани-Парсонс, И. Густав Климт / И. Сармани-Парсонс. – Москва: Слово, 1995. – 104 с. : ил. – (Картинная галерея).

Автор книги шляхом аналізу творчості художника намагається проникнути у внутрішній світ митця. Відомо, що Густав Клімт  вів замкнутий спосіб життя, був повністю занурений у процес творчості. Але це не завадило йому стати засновником віденської сецесії, що була австрійським варіантом Арт-Нуво. Аналізуючи твори митця, особливо портрети сучасників пензля Климта, І. Сармані-Парсонс розповідає й про маловідомі сторінки життя художника.

 

«Геній мініатюри і модерну» – так називали англійського художника XIX століття Обрі Бердслея,  який дуже рано пішов з життя – у 25 років. На його рахунку безліч різних гравюр і ілюстрацій, що вражають гостротою і глибиною думки, плавністю ліній і прихованим змістом.

 

Бердслей, О. Шедеври графики / сост., примеч. И. Пименовой. – Москва: Эксмо,  2008. – 236 с.; ил. – (Шедевры графики).

У книзі представлена значна кількість ілюстрацій з рисунків, графіки  Бердслея. Для більш глибокого сприйняття творчості художника є цитати відгуків сучасників Бердслея, думки самого художника, багато цікавих подробиць  з історії створення графіки та книжкових ілюстрацій.

 

Уособленням модерну в архітектурі стала творчість відомого іспанського архітектора Антоніо Гауді.

 

Роу, Д. Гауди. Архитектор и художник / Д. Роу. – Москва: Белый город, 2009. – 207 с.: ил.

Іспанський архітектор і дизайнер Антоніо Гауді (1852-1926) – важлива  фігура в історії образотворчого мистецтва Іспанії. Його манера використання кольору, застосування різних матеріалів і втілення руху в будівлях стали революційними в архітектурі. Автор книги зібрав величезну кількість фотографій творів Гауді, розкриває сутність мистецтва Барселони і знайомить нас з Антоніо Гауді – автором знаменитих творів, предметів інтер'єру і найбільших проєктів в історії іспанської архітектури.

 

Живопис в стилі Арт-Деко був декоративним, його мета – прикрасити кімнату або твір архітектури, тому мало художників працювали виключно в цьому стилі, але два художники були найбільш тісно з ним пов'язані. Це Тамара де Лемпицька та Жан Дюпас.

Жан Дюпас намалював фрески для павільйону Bordeaux на виставці декоративного мистецтва у 1925 р. в Парижі.

У творчості Лемпицької можна побачити характерні риси Арт-Деко  – яскраві та чисти кольори.  Вона не використовувала півтіні, тому її твори справляли враження особливо декоративних та наповнених життєвою енергією. 

 

Тамара де Лемпицька «Дівчина у рукавичках»

 

На своїх полотнах, що виставлялися у найпрестижніших галереях Європи, Лемпицька відобразила яскравих особистостей сучасного для неї суспільства:  аристократів, художників, меценатів та представників творчої богеми Парижа. Її картини мають безумовно потужну й далеко не просту енергію та дарують нам ілюзію занурення в минуле не тільки візуальне, але й  енергетичне. Відомий французький письменник Жан Кокто говорив про неї: «Мистецтво і вищий світ Тамара де Лемпицька любить у рівній мірі. Що ви завжди побачите в її роботах? Світло Караваджо, форми Фернана Леже і губну помаду Шанель».

 

Творчість Тамари де Лемпицької розглядається  у статтях:      

 

Рудзицкий, А. Свободный век / А. Рудзицкий // Антиквар. – 2008. – №11. –  С. 26–31.

 

Олимах, И. Богиня Ар-Деко в зелёном «Бугатти» / И. Олимах // Смена. – 2014. – №10. – С.66–76.

 

Від виникнення й розквіту стилів Арт-Деко й Арт-Нуво пройшло більш ніж сто років, але сучасні дизайнери і митці використовують ідеї й образи обох стилів. Їхні характерні риси змінюються й пересікаються між собою у творах сучасних дизайнерів, ніби проходять метаморфози й перетворення, але й досі ми захоплюємося творами митців цих вже таких далеких епох.


 

 

 



психологическая помощь | лечение простуды | читать книги секретные материалы онлайн | отзывы об отелях Австрии и отзывы об автомобилях Audi