Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

307 307 Наваринської вулиці. В цю систему було включено й потужне спаське джерело, яке мало підживляти водою місто. Від будинку Головного командира лінія водопроводу йшла по вулиці Адміральській до Адміралтейства, з розгалуженнями до кварталів міста Миколаєва. Водопровід довжиною близько 4 – х кілометрів було прокладено глибоко під землею, вода мала йти самопливом. Він являв собою систему підземних галерей («мін»), прорубаних в материковій породі і облицьованих каменем, дереном і цеглою. По дну галерей було прокладено керамічні труби, по яким йшла вода. Водопровід було закінчено, швидше всього, до 1825 року, але він не виправдав надій. Цей водопровід, за повідомленнями А. Шмідта, ще в середині ХІХ століття давав щодоби 1600 відер води, але до міста вода так і не пішла. Труби було виготовлено із глини неякісно і вони лопнули, а замінити їх на чавунні не вдалося, оскільки водопровід будувало Морське відомство за рахунок зекономлених коштів. Адмірал Михайло Петрович Лазарев, який змінив О.С.Грейга, вважав, що будівництво міського водопроводу не має відношення до флоту і припинив його фінансування. таким чином, розпоата О. С. Грейгом корисна для міста гідротехнічна споруда не була доведена до кінця [11, C. 89 – 91]. Великої гостроти питання про будівництво водопроводу в Миколаєві набуло на засіданні міської думи 2 серпня 1875 року. Засідання думи вів голова думи Андріан Миколайович Бухтєєв, на ньому було зачитано заяву 24 гласних, що виступили проти будівництва водопроводу, як занадто дорогого, передчасного і невигідного для міста. Вони доводили, що в Миколаєві багато незабудованих місць, немає ще міської лікарні, будинків для розміщення частин поліції, за які кожного року збільшується плата,і, головне немає мостових, восени мешканці грузнуть у багнюці, ходять у темряві, на кожній вулиці зустрічаються трупи мертвих тварин, розмножуються бродячі собаки, базар міста може своїми неподобствами і нечистотами посперечатися з будь – яким азіатським базаром. 24 гласні дійшли до висновку, що водопровід – річ корисна, але при такому стані міста він буде зайвою розкішшю. Вони наводили приклад Одеси, яка ніколи не мала прісної води, але спочатку було здійснено благоустій міста, замощення,