Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

313 313 що платили за це місту нікчемну орендну платню, її було встановлено ще при побудові цих споруд. З часом ці будівлі напіврозвалилися, вся площа була незамощена, весною та восени вона перетворювалася в брудне болото, в якому всі покидьки від продуктів тхнули гнилизною. Антисанітарний стан цієї площі не раз викликав протести з боку жителів, які мешкали навколо, але тільки в 1889 році, після приведення в благоустроєний вигляд Привозного ринку, Херсонська міська дума доручила управі представити проект про засоби облаштування Рибного ринку. 9 жовтня 1889 року Херсонська міська управа запропонувала Херсонській міській думі позичити в Херсонському Громадському банку 48000 руб. під заставу кам’яного корпусу лавок, що знаходилися на Олешкінскій пристані та двох кам’яних корпусів лавок на Привозному базарі, знести всі існуючі на Рибному базарі будівлі та замостити площу місцевим каменем, а проїзні частини – гранітом. Дума прийняла цю доповідь та недостатню на замощення площі суму в 5 тисяч руб. ухвалила позичити із мостового капіталу. На початку 1890 року Рибний базар оновився: було закінчено нові постійні корпуси дерев’яних лавок та навісів на кам’яних фундаментах з кам’яними погребами та підвалами, розпочато побудову рибного павільйону та замощено значну частину площі каменем, але потім будова була призупинена губернським у міських справах присутствієм. Ним було відмінено вказану постанову думи про саму забудову площі та про одержання позики через зазначені херсонським губернатором Олівом порушення міського плану новими будівлями. Начальник губернії вважав, що дерев’яні будівлі були більших розмірів, які дозволялися будівельним стаутом, що між ними не зроблено потрібних розривів і звужено прилягаючу до площі з південної сторони вулицю. Міській думі було запропоновано знести всі вказані будівлі, тому нею і було направлено клопотання про відповідні зміни плану, а для можливості вести торгівлю в облаштованих приміщеннях, останні були перенесені на сусідню Канатну площу, де й вібдувалася торгівля до листопада місяця. Між тим вказана площа була незамощена, вона ще менше відповідала санітарним вимогам.