Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

129 129 в 1869 році, але перш остаточного їх слухання було переосмислено в особливій комісії, за участю, в якості експертів, міських голів обох столиць і міста Одеси, а також кількох інших представників міського громадського управління. 16 червня 1870 було, нарешті. Затверджено нове Міське положення. 20 червня 1872 року відбулися правила про застосування його в Петербурзі, Москві та Одесі, 28 жовтня 1874 року - до міст Закавказького краю, 29 квітня 1875 року - до міст західних губерній, 26 березня 1877 року - до міст прибалтійських губерній. Коли. У 1881 році, поставлений був на чергу питання про перебудову місцевого управління і заснована, з цією метою, особлива комісія під головуванням М.С.Каханова, в Міському положенні передбачалося внести лише деякі приватні поправки: за більш докорінну реформу висловилося лише незначна меншість членів комісії . Перегляд за все городового положення став неминучим лише тоді, коли поширився, в 1890 році, нове земське положення, істотно змінило самі основи місцевого самоврядування. І дійсно, підготовчі праці з міською реформою почалися в тому ж 1890 році, а в наступному 1891 році був уже внесений до Державної Ради проект нового городового положення, до розробки та обговорення якого представники міського громадського управління, в тій мірі, як за двадцять років перед тим, залучені не були. Височайше затвердження 11 червня 1892, нове Міське положення вводиться тепер в дію у багатьох містах Імперії. Найбільш важливі його постанови будуть викладені, для більшої наочності. Паралельно з відповідними правилами положення 1870 року. Головним органом міського громадського управління, на підставі обох положень, є міська дума, яка обирається особами (фізичними і юридичними), наділеними виборчим правом. Колишнє Міському положенні надавало виборче право платникам міських зборів, а саме: 1) власникам нерухомого майна; 2) власникам торгових і промислових закладів, і 3) власникам свідоцтв купецьких, промислових на дріб'язкової торг або пріказчічьіх 1-го розряду, а також квитків на утримання промислових закладів (від платників останньої категорії було потрібно перебування в місті не менше двох років перед виробництвом виборів) . Нарівні з приватними особами та на тій же підставі, тобто під умовою платежу на користь