Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020.

135 135 ім'ям губернських по земським і міським справам присутності. До складу присутності входять губернатор (голова), губернський предводитель дворянства, віце-губернатор, керуючий казенною палатою, прокурор окружного суду, голова губернської земської управи, міський голова губернського міста і (у справах міським, натомість члена земського зібрання) член за вибором міської думи того ж міста, що затверджується на посаді міністром внутрішніх справ. Одночасно з новим городовим положенням затверджені правила про спрощений міському громадському управлінні, установлять в тих міських поселеннях, де Височайше затвердженими положеннями комітету міністрів буде визнано неможливим ввести загальний порядок, за недостатності міських коштів, властивості занять населення і ступеня розвитку торгівлі та промислів. Дума замінюється тут зборами уповноважених (від 12 до 15), що обираються місцевими домохозяевами, що нерухоме[4, 329] майно яких коштує не менше ста рублів; міський голова і міська управа замінюються міським старостою, з одним або двома помічниками. Розбіжності між губернатором і зборами уповноважених вирішуються остаточно губернським по міських і земським справах присутністю, за винятком тих випадків, коли мова йде про піднесення міського оподаткування; вони сходять, на загальних підставах, на дозвіл Державної Ради. Результатами двадцятиріччя дії городового положення 1870 року ще не підведені підсумки. Користь, їм принесена, не підлягає, однак. Ніякому сумніву; вона визнається і Найвищим указом, при якому оприлюднено нове Міському Положення. «Благоустрій міських поселень», йдеться в цьому указі, «помітно піднялося і покращилися багато умов міського життя». Головною причиною «недосконалостей», про яких згадується далі, слід визнати крайню незадовільність виборчої системи, що встановлювала штучну перевагу меншості над більшістю і усувати від користування виборчим правом цілі категорії міських обивателів, найбільш здібних до суспільної діяльності. Міське положенні 1870 року дозволяло міським думам клопотати про введення квартирного, на користь міста, податку, при чому, очевидно, передбачалося, що