Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

160 160 знаходилися в Одесі та Миколаєві, які мали більш вигідне географічне положення. Ремесла та промисли в Херсоні почали розвиватися з початку його виникнення. Велику роль в цьому відіграв герцог Ришельє, за клопотанням якого на суднобудування в 1803 році було асигновано 100 тисяч руб. Іноземці, які селилися в місті сприяли розвитку фабричної та заводської промисловості. Херсонська губернія мала прекрасні умови для розвитку вівчарства, розвиток якого підтримував уряд Російської імперії. У зв’язку з цим у Херсоні великого значення набуло заснування шерстемийок. Першу з них у 1828 році заснував підприємець Демінітру, потім з’явилися шерстемийки Вассала, Аллара та інші. Велику допомогу цьому промислу надав губернатор Сен – Прі, який запросив із Франції спеціаліста Петра Муллена. Вода Дніпра не мала в собі домішок солей і тому добре підходила для миття шерсті, а Карантинний острів був зручним для розміщення шерстемийок. В 1850 – х роках в Херсонській губернії налічувалося 12 шерстемийок, 10 з них – в Херсоні. Шерстемийки за обсягами виробництва та його вартістю поступово зайняли перші позиції в промисловості губернського центру. В 1846 році в ньому було вже 9 шерстемийок, де працювали 3 тисячі робітників, які промивали до 200 тис. пудів шерсті на суму 1124000 руб., в 1858 році на 11 шерстемийках – на 1490000 руб., в 1859 році – 1536000 руб., а в 1861 році – 1720000 руб. Середня платня робітника на шерстемийках складала близько 75 копійок в день, робота продовжувалася з половини квітня по вересень включно [18, C. 15 – 18] 4 червня 1830 року для розвитку чорноморського мореплавства та суднобудування із державного казначейства в розпорядження Новоросійського генерал – губернатора надійшло 150000 руб. для надання позик на суднобудування; наказано заснувати в Херсоні купецьку верф з конторою та виділити для цього з казни на купівлю будинку для контори до 25000 руб. та кошти для влаштування крану на верфі. Вирішено призначити на утримання контори щорічно по 4750 руб. Дії контори не принесли очікуваної користі із – за постійних суперечок між головою та її членами. Внаслідок неефективної роботи її було приєднано 18