Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

263 263 РОЗДІЛ 3. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ САМОВРЯДУВАННЯ В ГАЛУЗІ ФІНАНСІВ, БЛАГОУСТРОЮ І САНІТАРІЇ МІСТ 3. 1. Фінансова діяльність міського самоврядування За «Міським положенням 1870 року» і «Міським положенням 1892 року» міські думи і управи Російської імперії мали право засновувати кредитні установи, призначати грошове утримання посадовим особам міського громадського управління і визначати його розмір; вводити, збільшувати чи зменшувати міські збори і податки, скасовувати безнадійні недоїмки з міських зборів, складати проекти міського кошторису, стягувати й витрачати зібрані кошти на встановлених думою підставах, перекладати натуральні земські повинності у загальні грошові кошти міського поселення. У вересні щорічно скликалося Зібрання для розгляду звіту управи про виконання міського бюджету, а у листопаді – для обговорення кошторису на наступний рік. Питання про затвердження кошторису обговорювалося на загальних зборах думи або міської управи. Проекти кошторисів готувалися міськими комунальними радами на підставі статті 121 Комунального положення. Так, сесія Акерманської міської думи 9 січня 1902 р. затвердила кошторис на 1902 рік. Він був зведений без дефіциту. Зазначалося, що у 1901 році мав місце дефіцит, і кошторис був повернений губернатором. Серед деяких гласних панувала думка, що в разі зведення кошторису з дефіцитом, то на допомогу неспроможному місту прийде казна. Міський голова заявив думі, що в минулому році ніякої допомоги місту надано не було, а було тільки вказано, що місто має повну можливість збільшувати свої прибутки, підвищивши податки із садів, розташованих на пісках. Акерману не личить грати роль убогої вдовиці, яка потребує допомоги із державної казни: «Місто зовсім не бідне. Але наші власники не люблять платити податки. З десятини виноградників на пісках, які коштують в цей час від 2 до 3 тисяч рублів, сплачується міського прибутку всього 3 – 4 рублі. В Кишиневі, наприклад, податок цей в тричі більший. А таких садів у нас близько 2500