Ярема Петрович Гоян - український прозаїк, журналіст, видавець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Ярема Петрович Гоян народився 11 липня 1940 р. в с. Долішнє Залуччя на Івано-Франківщині в селянській родині. Батько – Петро Васильович – був депутатом Народних зборів Західної України у Львові (1939), воював на фронті. Після війни був одним з організаторів місцевої «Просвіти» – завідував сільським клубом і бібліотекою, створив сільський театр і хорову капелу. Мати – Олена Іллівна – рідна сестра народного художника України Василя Касіяна.

Ярема Гоян у 1956 році закінчив середню школу, а  1964-го  – факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Ще до навчання в університеті він працював у районній газеті «Колгоспник» («Голос Покуття»), а потім у львівських газетах «Ленінська молодь» і «Вільна Україна».

Після закінчення університету служив у війську.

З 1967 року Ярема Гоян був власним кореспондентом газети «Радянська Україна» (нині «Демократична Україна») у Львові. Після переїзду до Києва у 1975 році  очолив її літературно-мистецький відділ, де авторами у той час були провідні українські письменники – Олесь Гончар, Михайло Стельмах, Микола Бажан, Дмитро Павличко, Іван Драч.

Відбулася респект-зустріч «Як народжується книга»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

26 березня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася респект-зустріч «Як народжується книга», що приурочена до 145-річчя бібліотеки.

Захід пройшов у змішаному форматі, об’єднавши, не тільки містян, а й близько 50 представників громад з Миколаївської області. Зустріч стала справжньою подорожжю у світ книги – від першого авторського задуму до готового видання, що знаходить свого читача.

З вітальним словом до учасників звернулася директорка бібліотеки, заслужений працівник культури України Вікторія Агаркова. Вона наголосила на важливості проведення подібних заходів, адже вони створюють простір для живого професійного діалогу, сприяють обміну досвідом між фахівцями різних галузей та допомагають глибше усвідомити роль книги як важливого елементу культурної спадщини й сучасного суспільства.

Відзначаємо День Національної гвардії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Україна - унітарна держава і це вибір народу. Цілісність і єдність багатонаціонального українського суспільства, повага прав і свобод людини, дотримання законності та правопорядку, традиції активних і здорових народних ініціатив - запорука життя і процвітання держави, її цінності та національна ідея.

На захист цих цінностей покликана еліта українського суспільства - Національна гвардія України.

18-го березня 2015-го року, ураховуючи значення та роль Національної гвардії України у виконанні завдань із забезпечення державної безпеки та оборони держави, захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку, Президентом України був підписаний Указ № 148/2015, в якому День Національної гвардії України встановлюється як офіційне профільне свято, яке тепер щорічно відзначається 26-го березня. Цим же Указом визнається таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 26-го березня 1996-го року № 216 "Про День внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України".

Сучасна Національна гвардія України - підрозділ, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України та має правоохороні функції, була створена 12-го березня 2014-го року Законом України «Про Національну гвардію України». До її складу увійшли внутрішні війська України, добровольці і патріоти, що стали на захист народу і державності України в один з найважчих моментів у новітній історії країни, посягань на її цілісність і суверинітет.

День народження Олександра Богомазова - лідера українського авангардизму, "мага кубофутуризму", "українського Пікассо"

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

26 березня 1880 рокув Ямполі Харківської губернії (нині - Сумська обл.) народився Олександр Богомазов - лідер українського і російського авангарду, теоретик живопису та педагог, якого називали «українським Пікассо».

Батько художника був простим бухгалтером, служив на Янківському цукровому заводі Харитоненка і дослужився до купецького статусу. Матері хлопець майже не знав – вона покинула чоловіка й одружилася вдруге із заїжджим офіцером.

Навчався в гімназії, рано проявивши тягу до живопису. Утім, батько не схвалював його стиль, вважаючи це мазнею, і наполіг, щоб хлопець закінчив Херсонське сільськогосподарське училище, де здобув фах агронома. Але мистецтво бере гору: за підтримки дядька він випрошує у батька дозвіл переїхати до Києва і вступити до Київського художнього училища. На той час йому був уже 21  рік.

У Києві Богомазов навчався в Олександра Мурашка та Івана Селезньова. Разом з ним вчилися майбутні зірки авангарду Олександра Екстер та Олександр Архипенко.  У 1905 році навчання переривається: через участь у страйках його виключають з училища. Але талановитого студента запрошує у свою студію один з викладачів училища - Сергій Світославський. У цей же період Олександр Богомазов стає членом соціально-демократичної партії і починає працювати з журналом «Шершень».

Новий поштовх для творчості дає експедиція до Криму влітку 1908-го року. Після Криму Богомазов робить спробу вступити до Московського училища, але провалює іспит. Деякий час він відвідує в Москві приватні студії Федора Рерберга і Костянтина Юона. Ці дві студії поєднували класичну академічну освіту зі знайомством з новітніми європейськими методами.

26 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

26 березня 1625 року польський король Сигізмунд ІІІ надав відвойованому від московитів місту Ніжину право міського самоврядування, засноване на давніх європейських традиціяхМагдебурзького права.

Місто Ніжин було відоме ще з часів Київської Русі, у XIV-XV століттях належало до Київського князівства у складі Великого князівства Литовського і ніколи не було, як пишуть московитські "історіографи", "ісконно русскімі владєніямі московскіх государєй".

Документ, який засвідчував це, а саме грамота на пергаменті польського короля Яна Казиміра від 1659 року, яка містила в собі тексти привілею Сигізмунда ІІІ 1625 року, його підтвердження Владиславом IV від 1633 року та межування ніжинських земельних володінь 1624 року, тривалий час зберігався в архіві Ніжинського магістрату, згодом міської думи, а в 1920-му році був переданий (разом з усім архівом) до бібліотеки Ніжинського (на той час) Інституту Народної Освіти.

1934 року весь рукописний фонд університетської бібліотеки був вилучений до Всенародної Бібліотеки України в Києві, але під час цього вилучення архів магістрату, у складі якого були королівські привілеї, гетьманські універсали та царські грамоти на підтвердження самоврядування Ніжина, був безжально розпорошений...

Відбулася лекція-концерт «Пісенне сонце України»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

25 березня у відділі документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася лекція-концерт «Пісенне сонце України», присвячена 95-річчю від дня народження видатного українського композитора Олександра Білаша.

Фахівці бібліотеки розкрили особливості творчого шляху композитора, значення його спадщини для української культури, розповіли про цікаві історії з особистого життя Олександра Івановича, розкрили таємниці створення його відомих пісень.

У заході взяли участь солістки народної вокальної студії Миколаївського міського палацу культури і урочистий подій / ПАЛАЦ УРОЧИСТИХ ПОДІЙ (керівник – Вікторія Осадча, концертмейстер – Ірина Бєляєва), у виконанні яких пролунали як відомі, так і маловідомі пісні.

Візуальним акцентом заходу стала виставка тканих рушників заслуженої майстрині народного мистецтва України Тетяни Базилевської-Барташевич. Оскільки однією з найулюбленіших пісень О. Білаша є пісня «Два кольори», то виставка рушників мала внутрішню співзвучність з нею.

Міністерство культури України оновило правила оплати праці для працівників закладів культури

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

Міністерство культури України оновило правила оплати праці для працівників закладів культури.

Зміни стосуються людей, які працюють у музеях, бібліотеках, заповідниках, театрах, клубних закладах, центрах культури і дозвілля та інших закладах культури.

Що на практиці:

Відвідуваність закладів не впливатиме на зарплату

Під час воєнного стану та протягом року після його завершення кількість відвідувачів у музеях, бібліотеках, заповідниках, клубних закладах, парках культури й інших закладах не враховуватимуть при визначенні рівня оплати праці керівників і фахівців. Це означає, що зарплата людей у сфері культури не зменшуватиметься через об’єктивні обмеження, пов’язані з війною. Це важливо, бо заклади часто не можуть приймати відвідувачів — через безпекові ризики, евакуацію колекцій або постійні тривоги. Водночас їхні команди продовжують працювати: зберігають фонди, евакуйовують цінності, оцифровують спадщину.

Справедливі доплати за ступені

Працівники культури з науковими та освітньо-творчими ступенями тепер чітко знають, на яку доплату можуть розраховувати:

-доктор наук — до 25% посадового окладу;

Освітній серіал «Оплата комуналки онлайн»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Оплата комуналки онлайн» https://osvita.diia.gov.ua/courses/komunalka-online

В цьому освітньому серіалі ви дізнаєтеся, як оплатити комуналку, не виходячи з дому, адже оплатити комунальні платежі тепер можна онлайн, заощаджуючи час. Є вдосталь варіантів це зробити – зручно сплачувати на сайтах комунальних підприємств, за допомогою платіжних сервісів та на сайтах чи у мобільних застосунках банків.

Серіал є ініціативою Міністерство цифрової трансформації України за підтримки сервісу онлайн-платежів та переказів Portmone.com.

Складається з 7 серій та фінального тесту.

Користуйтеся з користю!

Відбувся вебінар за темою «Організація бібліотечних івентів: концепції та практика»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

25 березня у межах вебкоучингу «БібліоStudies» відбувся вебінар за темою «Організація бібліотечних івентів: концепції та практика». До заходу долучилися фахівці публічних бібліотек територіальних громад Миколаївської області.

Спікерка – завідуюча відділом обслуговування користувачів Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Олександра Аляпіна, розкрила ключові етапи підготовки та проведення бібліотечних івентів, зосередившись на формуванні ідеї й концепції, поетапному плануванні, доборі дієвих форматів взаємодії з аудиторією та застосуванні сучасних комунікаційних інструментів.

Окремо було висвітлено практичні аспекти: аналіз успішних заходів, пошук інноваційних підходів до залучення користувачів та адаптацію заходів до актуальних потреб громади.

Підсумовуючи, спікерка надала рекомендації щодо вдосконалення організації заходів, наголосивши на важливості креативного підходу, налагодження ефективної взаємодії з відвідувачами, орієнтації на їхні інтереси, а також активного використання сучасних форматів.

Народився Олександр Безбородько - український старшина, дипломат і державний діяч, меценат

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

25 березня 1747 року народився Олександр Безбородько, український старшина, дипломат і державний діяч. Від 1797 року канцлер і найясніший князь. Член Петербурзької АН (1784 р.), мав звання почесного аматора петербурзької Академії мистецтв. Навчався в Києво-Могилянській академії, 1765 р. – бунчуковий товариш і правитель канцелярії генерального-губернатора Лівобережної України П. Румянцева.

Під час російсько-турецької війни 1768–1774 років командував українськими полками. 1775 р. – статс-секретар імператриці Катерини II. Згодом призначений членом Державної ради, фактично керував Колегією закордонних справ. Подав імператриці "Меморіал у справах політичних", покладений в основу програми дій на Балканах і в Східній Європі. Як дипломат відіграв помітну роль у підготовці та здійсненні 2-го (1793 р.) і 3-го (1795 р.) поділів Польщі, а також укладенні Ясського мирного договору 1791 р.

Він представляв інтереси найпоміркованішого крила в українському автономістському русі 18 ст.

1788–1790 роках Безбородько опонував проектам В. Капніста, які підтримував князь Г. Потьомкін щодо створення козацького війська на Україні.

У квітні 1797 року цар Павло I надав Безбородькові титул найсвітлішого князя імперії і призначив його на найвищу державну посаду – канцлером.