11 травня відзначаємо День матері

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 3

11 травня ми відзначаємо День матері. Це свято є знаком любові та відданості нашим матерям.

Представляємо вам книгу Марії Матіос «Мами: драма на 6 дій» (Київ: Видавництво «Абабагаламага», 2023). «Мами» – драматичний твір, який наповнений болем та співчуттям її героїням. У книзі є присвята: «Пам’яті мого єдиного сина Назарія, пам’яті всіх синів, кого не дочекалися їхні матері, а також бездонній силі материнської любові і страждання». Страшне горе, коли матір втрачає найцінніше, що у неї є – свою дитину. І час зовсім не лікує…

Роман-драма це розповіді історії п’яти жінок, кожній із яких присвячений окремий розділ: «Мама Марія: Україна. Тепер уже завжди», «Мама Веронця: Україна. 2015», «Мама Михайлина: Україна. В часі і між 1953 і 2015 роками», «Мама Сидонія: Україна», «Мама Мамая».

Центральною і найбільшою за обсягом є історія мами Сидонії. Її син пішов добровольцем на початку російсько-української війни й загинув під Іловайськом. Кожна з героїнь по-своєму реагує на трагедію і намагається знайти спосіб жити далі, незважаючи на біль втрати.

Письменниця у творі порушує тему психологічної реабілітації бійців, які брали участь у війнах і збройних конфліктах. Вони повертаються іншими і потребують нашої допомоги.

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

#святоматері #художнялітература

Україна разом з усіма демократичними країнами Європи вшановує День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 43

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

8 травня Україна разом з усіма демократичними країнами Європи вшановує День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Сьогодні ми згадуємо жертв найкривавішої трагедії ХХ століття та тих, хто боровся з нацизмом — у лавах армій, у підпіллі, в партизанському русі, в тилу. 

Для України Друга світова війна розпочалася нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся наша земля стала ареною запеклих бойових дій. 

У цій війні ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших національностей, що проживали на нашій території. Ця боротьба забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу. Тож перемога була результатом титанічних зусиль десятків країн та сотень народів. Та навіть після завершення війни Україна не здобула свободи — її чекали нові репресії, знищення визвольного руху і табори.

З 2024 року Україна офіційно відзначає 8 травня як День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Ми відмовилися від радянських наративів, які підміняли скорботу тріумфом, а правду про страждання, злочини та зламані долі — пропагандою. Ми приєдналися до цивілізованого світу, який ставить у центр уваги людину — її памʼять, гідність та свободу.

140 років від дня народження Степана Пилиповича Постернака

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 2

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

Сьогодні минає 140 років від дня народження Степана Пилиповича Постернака — українського бібліотекознавця, бібліографа, педагога, історика освіти та активного громадського діяча, який стояв біля витоків розвитку національної бібліотечної справи.

Він був одним із засновників і перших співробітників Центральної наукової бібліотеки в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), де працював у 1920–30-х роках. Саме під його керівництвом було започатковано низку бібліографічних проєктів, зокрема створення покажчиків української періодики та книжкових видань, що стали основою для подальших досліджень.

Серед найважливіших його праць: «Бібліографія української преси» (1925), «До історії української освіти і школи» (1926), наукові розвідки про діяльність братських шкіл, книгодрукування, просвітницький рух в Україні.

Він досліджував освітній процес в Україні від XVI до XIX століття, працював над темами розвитку народної освіти, діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, поширення української мови в школах.

Окрім наукової праці, Постернак викладав у вищих навчальних закладах Києва, формував методику бібліографічної освіти, читав курси бібліотекознавства, історії книги, бібліографії. Брав активну участь у роботі Всеукраїнської академії наук.

У 1933 році був безпідставно заарештований радянською владою, звинувачений у «націоналізмі» і був розстріляний 19 січня 1938 року.

Сьогодні ім’я Степана Постернака повертається із забуття як символ глибокої наукової відданості, культурного служіння і жертовності. Його спадщина — безцінний внесок у розвиток української гуманітаристики.

Квест-екскурсія до Дня Європи «Архітектурні пам’ятки нашого міста»

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 35

8 травня, до Дня Європи, працівники Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросили студентів Миколаївський професійний машинобудівний ліцей на квест-екскурсію «Архітектурні пам’ятки нашого міста», метою якої стало знайомство з історичним серцем Миколаєва крізь призму архітектури, легенд та міських загадок. Метою заходу стало знайомство молоді з історичним серцем Миколаєва крізь призму архітектури, міських легенд та маловідомих фактів. Учасники також згадали про історію європейської інтеграції, підкреслили спільні цінності та ідеали народів Європи, які об'єдналися заради спільного майбутнього.

Розділившись на дві команди, учасники вирушили у пізнавальну мандрівку вулицями міста: розгадували підказки, шукали відповіді та відкривали для себе нові факти про архітектуру та вплив європейських діячів на розвиток Миколаєва.

Зокрема, студенти побували біля будинку, в якому проживав засновник Одеси Йосип Де Рібас; пройшлися біля будівлі, де до 1917 р. працювало Англійське консульство; дізналися про шотландське походження адмірала Олексія Грейга, про роль високоосвіченої і духовно щедрої людини литовсько-польського походження князя Миколи Гедройця у створенні Миколаївського обласного художнього музею ім. В. В. Верещагіна, про неоднозначну постать сербського дипломата Гергія Властелиці Також у маршруті були: Лютеранська кірха, побудована англійцем Карлом Акройдом; Перша українська гімназія ім. Миколи Аркаса – творіння архітектора німецького походження Євгена Штукенберга; будинок етнічного поляка, лікаря та підприємця Б. Вімута; особняк О. Ерліха – сина купця I-ї гільдії, віцеконсула Бельгії.

День Європи — наш вибір, наша боротьба, наше майбутнє

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 33

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

«Мир у світі неможливо забезпечити без прогресивних зусиль, сумірних рівню небезпеки, яка перед ним постає», — сказав французький політик Роберт Шуман.

Саме цими словами 75 років тому він розпочав декларацію, яка стала основоположною для всього процесу євроінтеграції. День її проголошення — 9 травня — згодом перетворився на символ єдності, миру та спільного майбутнього.

Сьогодні Україна вже четвертий рік поспіль відзначає цей день в умовах повномасштабної війни і водночас втретє разом з країнами ЄС.

Як і 10 років тому, мільйони українців продовжують боротися за європейські принципи: демократію, незалежність, людську гідність та вибір. Ми захищаємо їх щодня на полі бою і в кожному рішенні, яке наближає Україну до повноправного членства в ЄС. Ми захищаємо нашу культурну ідентичність, яка безумовно є невід’ємною частиною загальноєвропейського культурного простору.

Попри постійні спроби кремля розхитати нашу єдність, Україна продовжує впевнено змінюватися та адаптуватися. Для нас інтеграція в ЄС — це не лише про розвиток, а й про безпеку. Ми щиро вдячні партнерам за політичну, військову, економічну та гуманітарну підтримки у боротьбі з російською агресією. Ми цінуємо непохитну підтримку Євросоюзу у відновленні об’єктів культурної спадщини та розвитку української культури, що зміцнює та збагачує європейський культурний простір.

Як і 75 років тому, Європа сильна, коли діє разом. А Україна вже є частиною європейського товариства. Тож наш спільний обов’язок — захистити та зміцнити це майбутнє.

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 45

Щороку, 8 травня в Україні відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років (згідно із Законом України від 29 травня 2023 р. № 3107-IX), 8-9 травня в Європі відзначається Дні пам’яті та примирення (проголошені у 2004 р. Генеральною Асамблеєю ООН до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі).

Сьогодні, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором, який посягає на нашу територіальну цілісність і загрожує миру в Європі. Україна захищає рідну землю і своє право вільно обирати майбутнє.

Пропонуємо ознайомитися з виданнями з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

У книзі «Україна у Другій світовій війні» (Київ: @Український інститут національної пам'яті, 2015) автори, спираючись на унікальний архівний матеріал та праці сучасної історіографії, розглядають роль України у контексті передвоєнного партнерства, а згодом воєнного протистояння двох диктатур. Висвітлено внесок українців у розгром нацизму, боротьбу ОУН і УПА, політичні наслідки воєнного протистояння двох тоталітарних систем. Надано статистичні дані стосовно людських й економічних втрат України у роки Другої світової війни. Видання містить світлини та карти, що допомагають краще зрозуміти хід подій 1939-1945 рр.

Книга Вахтанга Кіпіані «Друга світова. Непридумані історії: (не) наша, жива, інша» (Харків: @Vivat, 2018) – документальна збірка, що дає змогу поглянути на події Другої світової війни через спогади очевидців.

У виданні матеріал викладено у формі есеїв, що надає змогу краще відчути емоції учасників тих подій. Головними героями книги є звичайні люди, чиї долі назавжди змінила війна: бійці різних армій, остарбайтери, в’язні концтаборів та мирні жителі. У кожного з них своя історія – хтось покинув рідний дім, хтось опинився в радянських таборах після повернення з війни, а дехто пережив Голокост і ділиться спогадами про перебування у концтаборах.

Лауреат Нобелівської премії з літератури 2016 р. Боб Ділан

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 32

Лауреатом Нобелівської премії з літератури 2016 р. став американський автор-виконавець пісень, поет, кіноактор Боб Ділан (справжнє ім’я Роберт Аллен Ціммерман) (нар. 1941 р.).

На церемонії введення Ділана до Зали слави рок-н-ролу в американському Клівленді Брюс Спрінгстін сказав: «…Він показав нам, що ця музика може бути високоінтелектуальною. Він має бачення і талант, що дозволяють вмістити цілий світ в одну пісню. Він змусив популярну музику звучати по-новому, зруйнувавши рамки та обмеження і назавжди змінив обличчя рок-н-ролу».

Навчаючись в школі, Боб почав створювати власні музичні гурти, виконував пісні з репертуару Літла Річарда та Елвіса Преслі. У 1959 р. вступив до Університету Міннесоти, але менше ніж за рік покинув навчання.

У 1961 р. Ділан переїхав до Нью-Йорка з метою розпочати музичну кар’єру і вже на початку наступного року випустив свій перший альбом. Наступний альбом «The Freewheelin’ Bob Dylan» (1963) зробив автора зіркою. Саме тут з’явилася пісня «Blowin’ in the Wind», яка стала гімном руху за громадянські права в США. Альбоми «The Times They Are A-Changin’» (1964) та «Another Side of Bob Dylan» (1964) містили пісні, що торкалися тем расової нерівності, війни та змін у суспільстві.

Справжнім тріумфом став альбом «Time Out of Mind» (1997), отримавши три премії «Греммі», зокрема як «Альбом року». Цього ж року Боб Ділан отримав нагороду Kennedy Center Honors за внесок у культуру США.

Володар премій «Золотий глобус» та «Оскар», лауреат спеціальної Пулітцерівської премії (2008), у 2016 р. Боб Ділан нагороджений Нобелівською премією за «створення нових поетичних виразів у великій американській пісенній традиції».

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запрошує на віртуальну зустріч з Василем Шклярем

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 50

12 травня о 12.30 Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запрошує на віртуальну зустріч з Василем Шклярем – відомим письменником, «батьком українського бестселера», громадським діячем, членом Національна спілка письменників України НСПУ та Асоціації українських письменників, лауреатом численних всеукраїнських та міжнародних літературних премій, володарем гран-прі Всеукраїнських конкурсів на кращий роман «Золотий бабай» та Міжнародний літературний конкурс "Коронація слова".

Учасники заходу з циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки…» матимуть можливість поспілкуватися з письменником, дізнатися про його творчість та плани на майбутнє, а також отримати книжковий подарунок, що буде переданий автору найцікавішого запитання.

Підключення до конференції Zoom:

https://us02web.zoom.us/j/85657816777

Ідентифікатор конференції: 856 5781 6777

Участь у заході підтверджується заповненням онлайн-заявки за покликанням:https://forms.gle/kgPLLXZ8xrmrN6SY8

Долучайтеся до ефіру та відкривайте для себе світ сучасної української літератури!

Бібліотека запросила своїх гостей у віртуальну подорож «Європейський слід в історії Миколаєва» з нагоди Дня Європи

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 1

9 травня Центр міжнародного партнерства Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросив своїх гостей у віртуальну подорож «Європейський слід в історії Миколаєва» з нагоди Дня Європи.

Учасники зустрічі «мандрували» вулицями міста, шукаючи відповіді, розгадуючи підказки та відкриваючи для себе нові факти про представників різних європейських країн і про їхній внесок у розвиток нашого міста, дізнавалися цікаві подробиці про архітектурні споруди минулих століть, що знаходяться в історичному серці Миколаєва.

Жваве обговорення викликали маловідомі факти про архітектурні споруди ХІХ ст., а цікаві формулювання завдань, музичні вікторини та ребуси стали родзинкою зустрічі.

Відбулося чергове засідання клубу «СловоТворення» за темою «Велика та мала літери в назвах істот і посад»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 39

7 травня відбулося чергове засідання клубу «СловоТворення», який діє при Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Цього разу учасники занурилися в цікаву й, водночас, важливу тему - «Велика та мала літери в назвах істот і посад». Обговорили, коли слід писати з великої літери назви посад, титулів, імен істот, а коли - з малої.

Розглянули приклади з практики, з’ясували поширені помилки, а наприкінці заняття написали короткий диктант, щоб закріпити отримані знання.

Наступне засідання клубу відбудеться 14 травня, і воно буде не менш цікавим. Темою зустрічі буде «Родинні зв’язки в сім’ї». Поговоримо про те, як правильно називати родичів, які слова вживаються в офіційній і розмовній мові, а також згадаємо цікаві мовні нюанси, пов’язані з родинною лексикою. Запрошуємо всіх охочих долучитися до дружньої розмови про мову й родину!

Чекаємо на вас щосереди о 12.00 у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!

#Слово #словотворення #розмовний_клуб #українська_мова