МКСК оголошує про запуск електронного Реєстру базової мережі закладів культури

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 15

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

МКСК оголошує про запуск електронного Реєстру базової мережі закладів культури — нової цифрової платформи, яка вперше об’єднує всі заклади культури в державі в єдину електронну систему.

Пілотне впровадження розпочинається у Київській та Вінницькій областях, після чого систему буде масштабовано на всю територію України.

Проєкт реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1001.

МКСК формує нову управлінську модель. Заклади культури отримують єдиний цифровий ресурс, а держава — інструмент для ухвалення рішень на основі даних. Громади та регіони — прозору систему орієнтації в культурному просторі.

Цей проєкт — частина масштабної цифрової трансформації сфери культури України, спрямованої на прозорість, ефективність і рівний доступ до культурних послуг для всіх громадян України.

Система створена на Платформі Дія.Engine за підтримки Міністерства Цифрової трансформації, в рамках програми міжнародної технічної допомоги «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна–ЄС (ІнноЛабЄС)», яка реалізується Фондом «Східна Європа» за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ).

Участь у реалізації проєкту беруть фахівці Офісу підтримки відновлення при МКСК, який реалізує ЮНЕСКО за фінансування Уряду Японії. Проєкт імплементує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні». У розробці та впровадженні реєстру брало участь також Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти. Відповідно до постанови Уряду «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження Реєстру базової мережі закладів культури у Вінницькій та Київській областях» на сьогодні агентство забезпечує його адміністрування та формування даних.

Детальніше читайте на сайті МКСК.

35 років тому, у 1990 році, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 38

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

16 липня — знаковий день в історії України.

35 років тому, у 1990 році, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Це був важливий крок до Незалежності.

У першу річницю ухвалення Декларації по всій країні пройшли багатолюдні мітинги на її підтримку. А базові положення документа згодом стали частиною Конституції та законів України.

На початку 80-х СРСР спробував «косметичний ремонт» системи — перебудову. Але процес вийшов з-під контролю — імперія почала руйнуватись.

З 28 червня по 11 липня 1990 року в парламенті тривала робота над текстом Декларації. Було 12 проєктів — офіційний, від групи «За радянську суверенну Україну» і дев’ять від опозиції. За основу взяли проєкти депутата Сергія Головатого та Президії ВР.

З 384 депутатів 355 проголосували «за», лише чотири — проти.

Попри те, що в парламенті домінували комуністи, Декларація стала фактичною програмою майбутньої незалежності. Верховенство українських законів над союзними закріпили навіть у Конституції УРСР.

Вісім історичних видань, повернених в Україну

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 27

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

Вісім історичних видань, повернених в Україну громадянкою Федеративної Республіки Німеччина Барбарою Брейзах, передано на постійне зберігання до Державного бібліотечного фонду України.

Видання охоплюють період із початку XIX до початку XX століття та репрезентують широкий спектр гуманітарного знання: від класичної філології й культурології до музичної критики та художньої прози.

Книги передано до трьох провідних наукових бібліотек країни: Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Бібліотеки Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Такий крок є важливою подією у сфері збереження національної культурної спадщини та свідчить про ефективну міжнародну співпрацю у поверненні культурних цінностей в Україну.

«Українську книжкову поличку» відкрили у Португалії

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 36

У Муніципальній бібліотеці португальського міста Санту-Тірсу відбулось урочисте відкриття «Української книжкової полички». Вона слугуватиме символом культурної присутності України за кордоном, платформою для підтримки української громади й популяризації української літератури.

На події зібрались міжнародні гості з низки країн, зокрема Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Кабо-Верде, Бразилії, Люксембургу, що надало їй ще більшого дипломатичного значення. Така увага з боку міжнародної спільноти стала вагомим жестом підтримки культурної дипломатії України.

У заході взяли участь Радник з міжнародних питань Міської ради Санту-Тірсу Жозе Педру Мачадо, а також міський голова українського міста Сарни (Рівненська область), який перебував у Португалії з робочим візитом. Присутність обох сторін підкреслила міцність партнерських відносин між Україною та Португалією.

Встановлення полички стало можливим завдяки підтримці муніципалітету Санту-Тірсу та міської бібліотеки. Консульство України подякувало португальським партнерам за відкритість, співпрацю та щире прагнення створити простір, у якому українці зможуть плекати рідну мову й культуру, а португальці — знайомитись з українською літературною спадщиною.

Нагадаємо, що в межах проєкту, який реалізується під патронатом Першої леді України Олени Зеленської за підтримки Міністерства закордонних справ України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України й Українського інституту книги, відкрито понад 250 українських книжкових поличок у понад 60 країнах світу.

Провулок Василя Симоненка (колишній провулок Першотравневий)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 34

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про провулок Василя Симоненка (колишній провулок Першотравневий).

Коротка довідка: Василь Андрійович Симоненко (1935-1963) – український поет шістдесятник, журналіст, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).

Народився 8 січня 1935 р. в с. Біївці Лубенського району Полтавської області (тоді – Харківська область). Навчався у Біївській та Єнківській сільських школах. Закінчив середню школу в Тарандинцях із золотою медаллю (1952), факультет журналістики Київського університету (1957). Працював в газетах «Черкаська правда», «Молодь Черкащини», «Робітнича Газета». Разом із А. Горською та Л. Танюком виявив місця поховань розстріляних органами НКВС на Лук’янівському, Васильківському цвинтарях, у Биківні.

У 1962 р. був жорстоко побитий працівниками міліції. Помер 13 грудня 1963 р. у лікарні. Похований у Черкасах, на міському цвинтарі.

Цифрова трансформація

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 40

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з новим розділом Національної освітньої платформи Дія.Освіта (https://osvita.diia.gov.ua/) «Байти навичок» (https://osvita.diia.gov.ua/bytes).

Це серія коротких відео, кожне з яких містить корисні поради з різних тем, які надають спеціалісти представлених сфер. Подібно до цифрового байта, що містить компактну одиницю інформації, освітній байт — це найменша одиниця знань. Це будівельні блоки, які в поєднанні з іншими форматами становлять цілісну систему навичок.

Сьогоднішній блок розкриває тему цифрової трансформації. У відео порушуються актуальні і важливі питання – як виявляти потреби користувачів та визначати проблеми у цифрових продуктах, як створити зрозумілу політику обробки персональних даних, що таке цифровий розрив та що робити для його подолання. Блок торкається цифрової безбар’єрності, основних концепцій, стратегій, програм та планів дій у сфері цифрової трансформації, цифровізації охорони здоров’я, оцінки якості електронних послуг та документів, критеріїв якості публічних послуг.

Блок містить 14 коротких відео.

Користуйтеся з користю!

#ДіяОсвіта #Байтинавичок

У Сумській обласній бібліотеці для дітей здійснюють переклад творів жестовою мовою для дітей із порушенням слуху

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 11

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

У Сумській обласній бібліотеці для дітей здійснюють переклад творів жестовою мовою для дітей із порушенням слуху: заклад працює, щоб бути інклюзивним для всіх категорій відвідувачів

У час, коли безбар’єрність стає цінністю українського суспільства, бібліотека для дітей створює простір рівних можливостей. Привітний, теплий, відкритий – де кожен маленький читач почувається важливим, почутим і включеним у світ книги.

Уже шостий рік поспіль тут реалізують пізнавальний інклюзивний проєкт – щочетвергові онлайн-читання дитячих книг з перекладом на жестову мову. Ідея, народжена в часи пандемії ковіду, коли доступ до публічних місць був обмежений, сьогодні набуває ще більшої актуальності. Під час війни це інклюзивне рішення дає змогу маленьким читачам із порушенням слуху поринути у світ літератури та психологічно розвантажитися.

Нині літературний проєкт «Книги дитячі – корисні, яскраві, для малят цікаві!» став не просто традицією, а прикладом справжньої безбар’єрності та відкритості.

Щотижня бібліотекарі готують відеозаписи читання дитячих творів, які викладаються у вільний доступ на сайті закладу. З перекладом на жестову мову їм допомагає давня подруга і читачка бібліотеки, а нині фахівчиня Сумської обласної організації Українського товариства глухих Оксана Івченко.

Для читання обирають прості, цікаві і доступні твори – які легко зрозуміти та які можна полюбити з першого рядка. Часто читання приурочують до свят, подій, пам’ятних дат, аби кожен випуск був не просто текстом – а зустріччю.

Окрім читань, бібліотека активно проводить інтерактивні заходи: майстер-класи, тематичні зустрічі, краєзнавчі вікторини, літературні години – збирається дружнє коло людей, представники соціальних закладів, Університету третього віку. Часто бібліотекарі виїжджають до соціальних установ, де на них завжди чекають.

«У закладі створено простір, де всі відвідувачі – незалежно від віку, фізичних, сенсорних чи інтелектуальних потреб могли б на рівних отримувати культурні та освітні послуги. Приміщення бібліотеки розташоване на першому поверсі, відсутні високі пороги, забезпечено вільний доступ до полиць із книгами», – розповідає в.о. директора бібліотеки Наталія Нагорна.

Українським бібліотекам передали 10 000 книжок про Голокост

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 43

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» розпочав передавати до публічних бібліотек України 10 000 книжок про Голокост. Про це повідомляється на офіційному сайті Київської міської державної адміністрації.

Першими до ініціативи долучилися бібліотеки Києва та Київщини — понад 70 з них уже отримали добірки художньої та документальної літератури, що розповідає про трагедію європейського єврейства та масові розстріли в Бабиному Яру.

«Пам’ять — це не лише про минуле, а й про нашу відповідальність перед майбутнім. Важкі часи мають голос, і він звучить, зокрема, зі сторінок книжок. Саме тому такі ініціативи важливі, адже це кроки до становлення суспільства, здатного вчитись. Бібліотеки – це простори, де формується свідомість поколінь. І кожна книжка, що потрапляє до рук читача, — це цеглинка в основі людяного та емпатичного майбутнього, де трагедії не повторюються, бо їх пам’ятають», — зазначив директор Департаменту культури Сергій Анжияк.

За участі Департаменту культури КМДА книжки почали надходити до міських і районних бібліотек, зокрема до Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та Центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка для дітей.

До списку переданих книг увійшли біографії та мемуари єврейських родин, які пережили трагедію, а також сучасні художні твори, перекладені за підтримки фонду, серед яких: 

«Ми хотіли жити… Свідчення і документи» Бориса Забарка;

«Голокост: нова історія» Лоренса Різа;

«Бабин Яр: Минуле. Теперішнє. Майбутнє» тощо. 

Українські юнаки та дівчата, яким виповнилося 18 років, придбали книжок на суму понад 91,5 мільйона гривень у межах державної програми єКнига

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 32

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

Станом на 1 липня 2025 року українські юнаки та дівчата, яким виповнилося 18 років, придбали книжок на суму понад 91,5 мільйона гривень у межах державної програми єКнига. Загалом молодь витратила 91 533 898,18 грн на паперові, електронні та аудіокниги українською мовою.

Серед отримувачів допомоги переважають жінки ؅— 64,9%, тоді як чоловіки становлять 35,1%. Більшість книжок купували в інтернет-книгарнях — 62,18% (понад 56,9 млн грн), у той час як стаціонарні книгарні по всій Україні отримали 37,82% коштів (понад 34,6 млн грн).

Після бурхливого старту програми в січні та лютому, коли надходила велика кількість заявок, починаючи з березня 2025 року програма вийшла на стабільний темп – близько трьох тисяч нових заяв щотижня. Водночас близько 20% учасників отримали кошти за програмою на картку, але не скористалися ними вчасно, зокрема через необізнаність про часові обмеження. Невикористані гроші повторно спрямовуються на реалізацію програми та передаються наступним отримувачам.

Символіка чисел

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 10

Символіка чисел - це уявлення про те, що кожне число має не лише кількісне, а й символічне, глибше значення. У різних культурах та релігіях числа пов’язують із певними рисами, подіями чи силами (наприклад, 1 - початок, 3 - гармонія, 7 - духовність). Саме цій темі було присвячене чергове засідання клубу «СловоТворення», який діє в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Учасники засідання, що відбулося 16 липня, говорили про казки, міфи, релігійні тексти, обряди, у яких зустрічаються числа. Підбирали приклади з реального життя, проводили дебати на тему «Яке число має більше значень?» та грали в гру «Вірю – не вірю!» Зустріч пройшла на одному подиху - у дружній атмосфері. А найголовніше - члени клубу вже впевнено й вільно спілкуються українською мовою на будь-які теми.

Наступне засідання відбудеться 23 липня. Говоритимемо про життєвий і творчий шлях видатного українського поета Олега Ольжича.

Чекаємо на вас щосереди о 12:00 у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

#Слово #СловоТворення #розмовний_клуб #українська_мова