Загальнонаціональне опитування щодо доступності закладів культури та культурно-мистецьких заходів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека

Шановні користувачі!

У рамках реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з Український центр культурних досліджень та Український культурний фонд проводить роботу з вивчення різних аспектів безбар’єрності у сфері культури.

Запрошуємо вас прийняти участь в загальнонаціональному опитуванні щодо доступності закладів культури та культурно-мистецьких заходів.

Заповнити анкету можна до 20 травня 2025 року за покликанням https://forms.gle/SLsPSGgh3byMooSH7

Дякуємо за вашу участь, адже результати опитування дозволять оцінити наявні бар’єри та визначити пріоритетні напрями вдосконалення доступності культурного середовища для всіх груп населення.

 docs.google.com

Оцінка стану впровадження безбар'єрності у сфері культури

Опитування є анонімним. Результати будуть використані лише в узагальненому вигляді. Відпові…

Книга Андрія Тристана «Доню, війна!»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

В інший час читачеві могло здатися, що книга Андрія Тристана «Доню, війна!» (Львів: Видавництво "Апріорі", 2024), що її отримала Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 49 бібліотек Миколаївщини від Український інститут книги – це вигадана пригодницька повість з елементами хорору для юнацтва, де є всі необхідні чинники: карколомний сюжет, перше кохання, викрадення, щасливий кінець, який виборюють головні герої своєю кмітливістю та розумом. Але, насправді, це страшні реалії сьогодення, показані на прикладі життя двох підлітків з Харківщини.

Ірина з мамою змушені покинути напівзруйновану рідну домівку, щоб не жити під владою окупантів. Марина, рятуючись від постійних обстрілів, виїжджає з рідного міста. «Що зараз було спільного в дочки професора з мегаполіса та сільської дівчинки? Невизначеність і незрозумілість майбутнього, невпевненість у завтрашньому дні. Війна, яка знищує життя, щастя й плани та водночас робить дитину дорослою, відбираючи в неї дитинство».

У повісті автор порушує тему викрадення українських дітей росіянами. Головні героїні потрапляють у так званий табір перевиховання, де з дітей та підлітків намагаються зліпити «слухняних яничарів рашистського режиму». І тільки завдячуючи власній сміливості та винахідливості, дівчата повертаються до батьків.

Андрій Тристан зазначає: «Важливим етапом народної визвольної війни є порятунок українських дітей – нашого майбутнього». Автор пропонованої книги – полковник Збройних сил України, вчений, доктор технічних наук, учасник російсько-української війни, який у 2023 видав свою першу художню повість «Прийшла війна» (Львів: Видавництво "Апріорі"). «Доню, війна!» – це вже друга книга Андрія Тристана.

МКСК проводить мистецький конкурс на тему: «Книга для зміцнення національної єдності»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

МКСК проводить мистецький конкурс з розробки моделі інформаційного продукту графічного характеру та виробництва поліграфічної інформаційної продукції на тему: «Книга для зміцнення національної єдності».

Творчі спілки, підприємства, установи, організації, а також інші суб’єкти господарювання можуть подати заявку на участь у конкурсі у друкованій та електронній формах.

Рекомендується надіслати пакет документів на скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. у вигляді архіву або посилання на файлообмінники.

Після відповіді-підтвердження учасник подає друковану форму заявки із документами в 2-х екземплярах за адресою м. Київ вул. Івана Франка, 19, кабінет 315 у робочі години з 9:00 до 18:00.

Кінцевий термін подачі заявок та документів — 15 квітня 2025 року до 15:00.

Більше інформації про вимоги до проєктів, що подаються до участі в конкурсі, на сайті МКСК

Вулиця Євгенія Логінова (колишня вулиця Крилова)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю Євгенія Логінова (колишня вулиця Крилова).

Коротка довідка: Євгеній Логінов (1994-2022) – молодший сержант, боєць полку «Азов» (позивний – Мальдер). Нагороджений відмінним знаком «За участь в воєнних діях», відзнакою «Ветеран війни», орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Народився у м. Брест (Білорусь). З дитинства жив в Миколаєві. Навчався в школах № 22 та № 31. Закінчив Миколаївський національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. Працював матросом-рятувальником на базі відпочинку. У 2018 р. пішов до військомату добровольцем в зону АТО/ООС. Служив в Національної гвардії у Маріуполі Донецької області. З 2019 р. брав участь у боях на Світлодарській дузі. Потім підписав контракт з полком «Азов». Початок повномасштабної війни зустрів на посаді командира відділення.

Загинув від кульового поранення 5 травня 2022 р. під час бою на заводі «Азовсталь».

У 2024 р. у Миколаєві на фасаді будинку, де жив військовик, встановлено меморіальну дошку на його честь.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

Пропонуємо ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта «PON: інтернет без електрики понад 72 години»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «PON: інтернет без електрики понад 72 години» https://osvita.diia.gov.ua/.../pon-internet-access...

Цей освітній серіал знайомить з перевагами оптоволоконної інтернет-технології PON, завдяки якій інтернет може працювати до 72 годин під час знеструмлень. Ви дізнаєтесь про те, як побудована інфраструктура PON, про особливості роботи технології. Отримаєте рекомендації, як вибрати провайдера, обладнання та уникнути типових помилок при підключенні, а також ознайомитесь з корисною інформацією про розрахунки початкових і щомісячних витрат на під'єднання, з порадами щодо економії. А ще дізнаєтесь про перспективи працевлаштування з вимогами та навчанням для підключення оптоволоконного інтернету.

Цей серіал буде цінним для тих, хто хоче мати вдома стійкий інтернет попри все, або дізнатися більше про перспективну професію в сфері зв`язку.

Освітній серіал був створений у межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації», за сприяння USAID і UK Dev для платформи Дія.Освіта, за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Серіал складається з 17 серій та фінального тесту.

Користуйтеся з користю!

90 років з дня народження Тамари Коломієць

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

9 квітня виповнюється 90 років з дня народження Тамари Коломієць — української поетеси і перекладачки. Її щирий, добрий і довірливий голос звучав зі сторінок «Малятка», «Барвінка», «Веселки» — і залишився у пам’яті багатьох як символ тепла, ніжності та любові до рідного слова.

Народилася Тамара Опанасівна у місті Корсуні-Шевченківському. Дитинство її було непростим: війну вона зустріла зовсім малою, а виховувала дівчинку бабуся Ганна, яка знала напам’ять майже весь «Кобзар» і передала онуці любов до української мови, пісні, казки й поезії. Вже до школи Тамара вміла читати й пробувала римувати — спочатку для молодшого брата, згодом і для широкого читацького загалу.

Після школи на Черкащині Тамара вступила на факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де поруч з нею навчались Василь Симоненко, Валерій Близнець, Микола Сом. Вже у 21 рік вона видала першу поетичну збірку «Пролісок», а підтримали її тоді такі майстри, як Максим Рильський і Михайло Стельмах.

Тамара Коломієць — авторка десятків збірок дитячих віршів, казок, лічилок, зокрема «Жмурки», «Пісенька про гнома», «Дощик-накрапайчик», «Починаються дива». Вона була ще й талановитою перекладачкою — завдяки їй українською заговорили герої Астрід Ліндґрен, Еліаса Льонрота, Самуїла Маршака.

Літературній роботі вона присвятила понад 50 років і для шістьох онуків створила цілу «абеткову бібліотечку».

За її творами ставили спектаклі, складали пісні, а деякі рядки давно розійшлися на цитати. І хоч самої Тамари Коломієць вже немає серед нас, її вірші продовжують жити. Бо справжня поезія — як дитинство: залишається з нами назавжди.

На квест-гру «За лаштунками книгосховища» завітали студенти Mykolayiv National Agrarian University (MNAU)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

9 квітня до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека на квест-гру «За лаштунками книгосховища» завітали студенти Mykolayiv National Agrarian University (MNAU).

Опинившись у замкненому книгосховищі в оточенні «бібліостраховиськ», учасники розгадували логічні загадки, складали пазли, розв’язували ребуси та шаради.

Діти добре попрацювали в команді та, впоравшись з усіма завданнями, вибралися з книгосховища і потрапили до Музею книги, де познайомились з раритетними виданнями.

Також для гостей була проведена оглядова екскурсія бібліотекою, під час якої учні дізнались не тільки про її послуги та фонди, а й почули цікаві факти, пов’язані з історією установи.

Бажаєте випробувати свої сили у проходженні квест-гри «За лаштунками книгосховища» чи зацікавила оглядова екскурсія - звертайтеся за телефоном (0512) 37-34-20.

«Якими ми були 1000 років тому?»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

9 квітня в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулося чергове засідання розмовного клубу української мови «СловоТворення». Цього разу темою для обговорення стало питання: «Якими ми були 1000 років тому?»

Модератори заходу представили коротку історичну довідку про слов’ян - найбільшу в Європі етномовну групу, до якої належать і українці. Основою для розмови стали книги з фонду бібліотеки.

Найбільшу зацікавленість учасників викликали видання:

-«Історія цивілізації. Україна» (Харків: Видавництво Фоліо, 2020);

-«Terra Ucrainica. Історичний атлас України і сусідніх земель» Д. Вортмана, Я. Гордієнка, М. Майорова (Харків: Видавництво "КСД", 2018).

Особливо жваве обговорення викликала карта слов’янських племен Х століття, що представлена в атласі Terra Ucrainica. Учасники також звернулися до витоків слов’янської писемності - старослов’янської мови, створеної у 860-х роках братами-просвітителями Кирилом і Мефодієм на основі солунсько-македонського діалекту староболгарської мови. Завдяки книзі О. І. Леута «Старослов’янська мова» (Київ: Центр навчальної літератури, 2007) вдалося простежити етимологію низки цікавих слів. Присутні дізналися, що слово «варь» означало спеку, «форь» - данину, «опона» - завісу, «драга» - долину, «вазнь» - щастя, а «ближика» - родича. Серед них були слова, які і до сьогодні зберегли своє значення: «благо» - добро, «бездна» - безодня, «глаголати» - говорити та багато інших.

Зустріч стала чудовою нагодою поєднати мовну практику з пізнанням маловідомих сторінок нашої історичної минувшини.

Під час наступного заняття, яке відбудеться 16 квітня, напередодні Великодня, поговоримо про писанки, а саме про символіку кольорів і орнаменту.

Чекаємо на вас щосереди о 12.00 у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!

Висловлюємо щиру подяку Валерію Єрмілову та Ірині Гудим за подаровані примірники науково-популярного видання «Нариси миколаївської старовини» (Миколаїв, 2024)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру подяку доктору історичних наук, кандидату медичних наук, краєзнавцю, почесному читачу бібліотеки Валерію Єрмілову та видавчині, доброму другу бібліотеки Ірині Гудим за подаровані примірники науково-популярного видання «Нариси миколаївської старовини» (Миколаїв, 2024).

У фонді бібліотеки зберігаються роботи таких відомих миколаївських краєзнавців, як Ю. Крючков, О. Ковальова, В. Чистов, В. Чуніхін, В. Щукін та ін., проте ще багато сторінок з історії нашого краю не відкрито.

В. С. Єрмілов при підготовці своєї книги використовував архівні матеріали, відомості з книг та періодичних видань Миколаєва до 1917 р., відшукуючи досі невідомі факти з історії нашого міста. Автору вдалося віднайти непересічні події та маловідомі факти з повсякденного життя різних верств населення нашого міста, дослідити його злочинний світ та ін. Впевнені, що нова книга не залишить вас байдужими! Запрошуємо почитати!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #історія_Миколаєва #читай_українською #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

Відбулася зустріч з Людмилою Охріменко

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

8 квітня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася зустріч з харківською письменницею, волонтеркою, лауреаткою численних літературних премій Людмилою Охріменко. Атмосфера заходу була надзвичайно щирою, душевною й натхненною.

Пані Людмила поділилася історією свого творчого шляху, розповіла, що надихає її писати, а також про волонтерську діяльність, що є дуже важливою у її житті. Письменниця представила увазі аудиторії свої твори: збірку оповідань «Волонтерські історії 2014–2022», що присвячена волонтерам, які з 2014 р. стали пліч-о-пліч із військовими на захист нашої країни, жіночий роман про окупацію «Пригоди мухи в окропі на окупованій території», роман «Оскар», що був визнаний найкращим романом на воєнну тематику журі Міжнародний літературний конкурс "Коронація слова" – 2021, дитячу книгу «Люлечки – дарувальники снів».

Усі охочі мали змогу придбати книги з автографом авторки та зробити пам’ятне фото.

А вже від сьогодні чотири книжкові новинки Людмили Охріменко доступні на поличках нашої бібліотеки, тож запрошуємо до нас – знайомитися, читати, надихатися!