«Бібліотека – місце сили, простір свободи» – гасло нашої бібліотечної спільноти у 2026 році

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Шановні колеги!

Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація обрала девіз ВГО Українська бібліотечна асоціація на 2026 р.

Усього на конкурс було подано близько 140 пропозицій від працівників національних, державних, обласних, міських, сільських бібліотек, військових, представників бізнесу, музейників, викладачів і бібліотекарів закладів освіти та читачів бібліотек з різних областей України.

Найбільшу кількість голосів Президії набрав девіз «Бібліотека – місце сили, простір свободи», ідея якого належить Людмилі Жирик, завідувачці відділом Івано–Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка.

Вітаємо авторку та всю бібліотечну спільноту з новим девізом!

В умовах війни наше гасло «Бібліотека – місце сили, простір свободи» набуває особливо глибокого змісту.

Воно підкреслює, що бібліотека – це простір психологічної підтримки й стійкості. Тут люди знаходять заспокоєння, віру, знання про свою історію та культуру, що допомагає не зламатися й зберегти внутрішню рівновагу. Саме тут знаходиться джерело правди та опору дезінформації, адже бібліотека надає доступ до перевіреної інформації, допомагає відрізняти правду від пропаганди, формує критичне мислення. У бібліотеці плекають українську мову, зберігають національну пам’ять та культурну спадщину. Тут панує свобода слова, думки й української ідентичності, які намагається знищити ворог. Тож українські бібліотеки стали  культурним й інформаційним щитом, де слово, книга й знання є формою спротиву.

Це гасло про незламність духу, свободу мислення та збереження людяності, які бібліотека допомагає захищати навіть у найважчі часи.

Використовуйте цей девіз у зв`язках з громадськістю, рекламно-інформаційній та адвокаційній діяльності бібліотек!

У 2025 році унаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

У 2025 році унаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 1640 пам’яток культурної спадщини та 2446 об’єктів культурної інфраструктури.

Серед них: 153 пам’ятки національного значення, 1333 місцевого, 154 щойно виявлені — у 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали Харківська (344), Херсонська (297), Одеська (182), Донецька (175) та Київська області й місто Київ (163).

Культурна інфраструктура втратила 498 об’єктів:

• клубні заклади — 1193,

• бібліотеки — 854,

• мистецькі заклади — 188,

• музеї та галереї — 136,

• театри й кінотеатри — 50,

• парки та зоопарки — 11,

• заповідники — 9,

• цирки — 4,

6 січня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

6 січня 1846 р. (за ст. ст. в ніч з 24 на 25 грудня 1845 р.) у м. Переяславі в маєтку свого друга, лікаря Андрія Осиповича Козачковського, Тарас Григорович Шевченко написав свій знаменитий «Заповіт».

Листопад 1845 р. видався мокрий, вітряний і холодний. На той час Шевченко працював у складі Археографічної комісії, їздив по селах і містах змальовувати старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі та застудився. У нього почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто одужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет.

Після 20 грудня хворому погіршало, становище його було майже безнадійним. На щастя, міцний організм поета переміг хворобу, і через два тижні він вирушив на Чернігівщину з тим же завданням Археографічної комісії. А вірш «Заповіт» залишився...

Поезією «Як умру, то поховайте...», або «Заповіт» завершується плідна Шевченкова осінь 1845 р. Цей вірш завершує збірку «Три літа». У змісті твору виявилася світоглядна та творча зрілість поета. Тут він використав відомий з тривалої літературної традиції (Горацій, Й.-В. Ґете, П.-Ж. Беранже, Г.Р. Державін, О.С. Пушкін) жанр «пам’ятника» – поетичного заповіту і створив поезію нового, власне шевченківського жанру – заповіт-гімн.

«Заповіт» – вірш у формі послання. Провідний мотив – заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду; віра поета у світле майбутнє України, яке треба здобути в боротьбі з ворогами.

День народження Володимира Сосюри - українського поета-лірика, прозаїка, перекладача

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми ділами»

В. Сосюра

Володимир Сосюра – поет, народжений у ХІХ ст., захоплений творчим буянням 1917 року, спокушений українізацією 1920-х років, напівзламаний репресіями 1930-х років, обпалений вогнем Другої світової війни, сповнений надіями у недовгий час відлиги 1950–1960-х, – пройшов крізь усі катаклізми жорсткого ХХ століття. Володимир Миколайович Сосюра – один з найщиріших ліриків XX ст. Борис Олійник сказав: «Він належить до майстрів слова, які уміли і жити своїм часом, і йти попереду часу, і завжди залишатися на часі, оскільки апелювали до серця людського». Вивчаючи спадщину В. М. Сосюри, найкращу частину якої десятиліттями ховали у спецфондах і яка була недоступною читачам і дослідникам його творчості, ще раз переконуєшся в могутності поетового таланту, якого владі так і не вдалося до кінця зламати. В. М. Сосюра писав: «Працювать, працювать, безумовно! Кожній хвилі нема ж вороття! Ні! Я зовсім іще не заповнив золотої анкети життя!». Саме праця була наснагою (станом душевного піднесення; натхненням; творчим запалом) поета упродовж всього його життя.

Володимир Сосюра народився 6 січня 1898 року (25.ХІІ.1897) в шахтарській сім’ї на станції Дебальцево на Донбасі. Згодом сім’я переїхала в шахтарське селище Третя Рота (засноване у 1721 p., зараз селище Верхнє, яке з 1965 року входить до складу міста Лисичанська, Луганська область), де й минуло дитинство та юність майбутнього поета. У 1937 р. поет переїхав до Києва. У Києві В. М. Сосюра разом з сім’єю проживав у житловому будинку письменників по вул. Б. Хмельницького, 68 (тоді вул. Леніна, 68) впродовж 1937–1941 та 1944–1957 рр. а потім переїхав на вулицю М. Коцюбинського (1957–1965).

Всесвітній день дітей-сиріт війни (World Day for War Orphans)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Всесвітній день дітей-сиріт війни (World Day for War Orphans), присвячений нелегкій долі дітей, що залишилися сиротами внаслідок військових дій, закріплений за датою 6 січня.

Міжнародна конвенція про права дитини чітко зазначає, що права дітей повинні бути захищені навіть під час війни. Діти не несуть відповідальності за конфлікти дорослих і не повинні страждати від їхніх помилок. Вони мають право на захист, незалежно від обставин, і на мирне життя, навіть якщо дорослі не змогли вирішити свої розбіжності мирним шляхом.

На жаль, для України значення цього дня останнім часом зросло в рази, бо війна лишила сиротами велику кількість українських дітей. Проводиться він щорічно саме в цей день за ініціативою французької правозахисної організації SOS Enfants en Detresses. Цей день покликаний привернути увагу з боку широкої громадськості до нелегкої долі і до проблем дітей, що осиротіли з причини активних військових конфліктів.

Статистика свідчить про те, що більше 150 мільйонів дітей у всьому світі втрачають через військові дії одного або обох батьків. 6 січня різні громадські організації влаштовують пам’ятні заходи, надають сиротам допомогу і медичну підтримку, якої вони так потребують.

Микола Гришко: 125-річчя від дня народження

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Микола Гришко – академік, ботанік, засновник Національного Ботанічного саду НАН України, автор понад 50 наукових праць з генетики та селекції рослин. З нагоди 125-річчя від дня народження видатного вченого пропонуємо ознайомитися з виданням з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Відомий науковець, професор Василь Шендеровський у книзі «Нехай не гасне світ науки» (Київ: «Рада», 2003) на основі матеріалів радіопрограми «Нехай не гасне світ науки» (1999) знайомить читача з біографіями та діяльністю українських вчених, які своїми науковими дослідженнями сприяли розвитку світової науки та техніки.

Нарис «Творець Ботанічного саду на схилах Дніпра» присвячено Миколі Гришку, який походив з козацької родини, мріяв бути військовим. Але все своє життя науковець присвятив єдиній пристрасті – ботаніці. Після закінчення сільськогосподарського інституту працював викладачем генетики в технікумі на Чернігівщині. У 1927 році опублікував свою першу наукову працю, а в 1939 році був обраний дійсним членом Академії наук УРСР та очолив Інститут ботаніки. Особливою справою життя вченого став Ботанічний сад у м. Києві, ідея створення якого виникла ще у 1918 році. Завдяки титанічній праці Миколи Гришка було розроблено науковий проєкт саду, сформовано експозиційні ділянки та закладено унікальні колекції рослин, що згодом за своєю чисельністю сягнули рівня найбільших ботанічних садів Європи.

5 січня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

5 січня 2019 року у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію Православної церкви України. Цей документ офіційно затвердив незалежний статус ПЦУ як однієї з 15 помісних православних церков світу.

Урочиста церемонія підписання відбулася у храмі святого Георгія на території Вселенського патріархату після молебню та привітання предстоятеля ПЦУ митрополита Київського Епіфанія. Томос є унікальною патріаршою грамотою, яка оформлюється лише раз і стає основою існування церкви.

Документ, оформлений каліграфічно на пергаменті, був створений ієромонахом Лукою з благословення архімандрита Олексія, ігумена Ксенофонтського монастиря на Афоні. Його текст відповідає статуту ПЦУ, що був розроблений на основі цього ж документа.

Шлях до автокефалії був тривалим і розпочався понад століття тому, ще за часів Гетьманату і Директорії. Утім, більшовицька окупація перервала ці спроби. З набуттям Україною незалежності процес відновився, ключову роль у цьому відігравав предстоятель УПЦ Київського патріархату Філарет.

У 2018 році Синод Вселенського патріархату оголосив про втрату Російською православною церквою юрисдикції над територією України. Константинополь визнали церквою-матір’ю, а анафеми, накладені на Філарета і предстоятеля УАПЦ Макарія, скасували.

День діалогу (Day of Dialogue)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

День діалогу (Day of Dialogue), який відзначається щороку 5 січня, є важливою подією, присвяченою сприянню відкритому діалогу та порозумінню між людьми з різними переконаннями та походженням. Цей день дає можливість подолати розбіжності, сприяти співпереживанню та брати участь у змістовних розмовах.

День діалогу, спочатку відомий як День правди, був заснований у США християнською фундаменталістською групою “Фокус на сім’ю” для протидії правам ЛГБТК. Спочатку він був організований Фондом захисту Альянсу в 2005 році як відповідь на День мовчання, протест проти переслідувань і знущань над ЛГБТК-студентами.

З роками День діалогу еволюціонував від свого початкового фокусу. Інститут “Ідеос”, ключовий організатор, переосмислив цей день, щоб сприяти зціленню у світі, який потерпає від дезінформації, політичних розбіжностей і зростаючої соціальної та економічної нерівності. Тепер цей день має на меті створити більш емпатичне суспільство через силу діалогу.

День діалогу включає в себе різні заходи, такі як організація діалогових обідів, участь у панельних дискусіях, створення діалогових груп у громадах, перегляд фільмів про діалог і волонтерство на заходах, присвячених різноманітності. Ці заходи сприяють відкритому і чесному спілкуванню та взаєморозумінню між учасниками.

Завдяки ініціативі «100 книг для бібліотек» від компанії LEO Consulting та автора Олексія Просніцького отримали два примірники книги «Як не профакапити проєкт»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, раді повідомити, що фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився новим виданням!

Завдяки ініціативі «100 книг для бібліотек» від компанії LEO Consulting та автора Олексія Просніцького отримали два примірники книги «Як не профакапити проєкт» (Київ: Наш Формат, 2025).

Ця книга є спробою переосмислення проєктного менеджменту як живої, гнучкої системи ухвалення рішень в реаліях сучасної України. Автор, маючи багаторічний практичний досвід, демонструє альтернативний погляд на інструменти, методи й саму філософію управління проєктами.

Матеріал ґрунтується на кращих світових підходах та практиках впровадження проєктного управління в багатьох українських компаніях командою автора. Видання також містить 12 бізнес-кейсів від провідних українських компаній з різних сфер діяльності. Практичний порадник допоможе ефективно планувати, координувати та реалізовувати ініціативи в умовах сучасних викликів.

Запрошуємо до бібліотеки!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

Запрошуємо до бібліотеки для ознайомлення з книжкою Тетяни Терен «Сотворіння світу. Сім днів з Тарасом Прохаськом»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека для ознайомлення з книжкою української журналістки Тетяни Терен «Сотворіння світу. Сім днів з Тарасом Прохаськом» (Київ: Видавництво Pabulum, 2020), що її подарував нам PEN Ukraine.

Ідея написання книги у авторки зародилася ще близько восьми років тому. Задля збирання матеріалу пані Тетяна провела тиждень в Івано-Франківську, де взяла інтерв’ю у Тараса Прохасько. «Я ставила собі за мету разом із Тарасом створити за цей тиждень окремий світ, який, сподіваюся, стане і вашим. І вже ви далі продовжите цю розмову і пошук відповідей на питання, які хвилювали нас під час цього семиденного творчого марафону» – зазначила авторка книги. Кожний розділ видання побудований за аналогією до біблійного сотворіння світу, де кожен «день» присвячений окремій темі їх діалогу: дитинству, родинним історіям, пізнанню себе, природі, літературі, мандрівкам та спогадам про минуле. Окрему увагу в книзі приділено досвіду життя письменника в Івано-Франківську та Карпатах, що суттєво вплинули на формування його світогляду та творчого шляху. Крім того, при створенні книги Тетяна Терен свідомо зберегла індивідуальну манеру мовлення й характерне звучання думок Тараса Прохаська.