Освітній серіал «Наукові товариства»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Наукові товариства» https://osvita.diia.gov.ua/courses/scientific-societies

В цьому освітньому серіалі ви дізнаєтесь, як дослідники об’єднуються, розвивають спільноти та посилюють свій вплив в Україні й світі. «Наукові товариства» - це практичний гід для дослідників, які хочуть об’єднуватися, створювати професійні спільноти та розвивати науку системно.

Серіал пояснює:

-що таке наукове товариство і яку роль воно відіграє в розвитку науки;

-як сформувати місію, візію та стратегію спільноти;

-як побудувати команду й налаштувати робочі процеси;

-як обрати правову форму та оформити документи;

-як планувати бюджет і звітувати;

1 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

1 квітня 1917 року за ініціативою Центральної Ради в Києві відбулося Свято свободи. 100-тисячний мітинг патріотичних сил на Софійському майдані засвідчив устремління українців до національного самовизначення та підтримав територіальну автономію України.

Це була демонстрація піднесення українського національно-визвольного руху, яка засвідчила його масовий характер, усвідомлення права українського народу на самовизначення. Маніфестація стала важливою подією тогочасного українського життя і продемонструвала небайдужість суспільства до політичних процесів в Україні з початком революції, відіграла колосальну роль у самоусвідомленні українськими колами власних сил, а також у переоцінці російськими колами сили організованості українського визвольного руху. Почалася маніфестація з урочистої ходи. Участь взяли десятки українських вояків, культурних та політичних діячів, робітники, студенти, учні гімназій, діти з притулків, службовці, члени українських товариств. Маніфестанти несли жовто-блакитні прапори і 300 хоругв.

14 військових оркестрів і 7 хорів то грають, то співають «Ще не вмерла Україна», «Заповіт», навіть «Марсельєзу». Пройшли Бібіковським бульваром до Хрещатика, привітали міську думу, а потім по Трьохсвятительській вийшли до пам’ятника Богдану Хмельницькому, на площу перед Софійським собором. Залунали дзвони.

Відзначаємо День сміху або День дурнів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щорічно 1 квітня ми відзначаємо День сміху або День дурнів — позитивне весняне свято. Назва говорить сама за себе — цей день має бути жартівливим та веселим. Однією з обов’язкових умов 1 квітня є дотепні розіграші. Їм піддаються друзі, колеги, родичі — всі, хто має почуття гумору та з ким приємно посміятися разом.

В цей день доводиться проявляти максимум своїх творчих здібностей, адже розіграші мають бути не тільки смішними, а й неочікуваними та необразливими, а жарти — викликати щирий сміх і приємні емоції. Попри те, що свято неофіційне, воно дуже популярне в багатьох країнах, і кожна має для нього свої особливі традиції.

Людині властиво сміятися з перших місяців життя, проте біологічна функція сміху досі є предметом суперечок психологів, нейробіологів та філософів. Кожен з нас має природне почуття гумору, тобто помічає комічність певних подій чи життєвих ситуацій і реагує на неї сміхом.  Проте гумору складно надати одне містке визначення, бо він дуже різний — може викликати легку посмішку або вибуховий сміх; передається словами, зображеннями чи діями; має численні форми — від невинного жарту до фарсу чи їдкого сарказму.

Жодну культуру світу неможливо уявити без гумору, а різноманітні святкування з  веселими жартами існували з найдавніших часів. Заведено вважати, що саме вони є попередниками  Дня дурнів, хоч точне його походження досі залишається невизначеним. Існує кілька версій виникнення цього свята і однією з них є весняне рівнодення, яке відбувається в Північній півкулі наприкінці березня. Теорія припускає, що мінлива й оманлива  погода в перші дні астрологічної весни здавна була приводом для непередбачуваних жартів та розіграшів.

Народився Василь Тарновський, меценат, аматор української старовини, фундатор Чернігівського музею Українських старожитностей

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

А.Горонович. Портрет В. В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки

1 квітня 1837 року у Качанівці на Чернігівщині народився Василь Тарновський (молодший), нащадок козацько-старшинського роду, аматор української старовини, меценат, фундатор Чернігівського музею Українських старожитностей, шість разів його обирали предводителем повітового дворянства.

У своєму родинному маєтку у Качанівці він радо приймав багатох діячів української культури та науки: Тараса Шевченка, Марко Вовчок, Пантелеймона Куліша, Миколу Костомарова, Олександра Лазаревського, Дмитра Яворницького, Володимира Антоновича. Усі вони називали Василя Тарновського наш «Гетьман».

Колекціонуванням українських старожитностей Тарновський захопився змолоду. Він об’їхав глухі хутори та села у пошуках цікавих експонатів, які купував, міняв та й просто випрошував. У сім’ї Тарновських існував своєрідний культ Тараса Шевченка. Тому Тарновський особливо ретельно збирав усе, що мало стосунок до Кобзаря. Крім збирання Шевченкіани (яка склала 1 тис. речей), Тарновський постійно виділяв кошти на утримання могили Тараса Григоровича, був автором  барельєфа письменника.

Василь Тарновський позував Іллі Рєпіну для картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Він зображений у вигляді шляхтича у високій чорній шапці. Усі ужиткові речі на картині – від каламаря з чорнилом до шабель та інших козацьких атрибутів – змальовані з колекції старожитностей Василя Тарновського.