Запрошуємо на заходи, що відбудуться у межах тижня української мови

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Поетичні читання Меридіан Одеса та Меридіан Миколаїв

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Український інститут книги 

1-2 листопада 2025 року

У Миколаєві та Одесі відбудуться два великі літературні фестивалі, організовані Міжнародною літературною корпорацією Meridian Czernowitz. Обидва заходи покликані посилити культурну присутність сучасної української літератури в містах, що стали символами незламності.

У програмі кожного міста — 10 літературно-дискусійних подій за участі провідних українських авторів і авторок, серед яких: Андрій Любка, Артем Чех, Ярина Чорногуз, Іван Малкович, Євгеній Володченко (репер Курган), ДінаЧмуж, Мирослав Лаюк, Олександр Бойченко та Оксана Забужко (виступ лише у Миколаєві).

До участі також запрошено цікавих поетів і поеток Одеси, Миколаєва та Херсона.

У межах читань відбудуться творчі вечори, поетичні читання, літературно-музичні перформенси та презентації книжкових новинок:

- «Нічийний шафран» — Ярина Чорногуз

- «Гра в перевдягання» — Артем Чех

- «Вечір у Стамбулі» - Андрій Любка

- «Наша Європа» - Оксана Забужко

- «Списки» — Мирослав Лаюк

День бабусь і дідусів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

День бабусь і дідусів, що щороку припадає на 28 жовтня, став нагодою для мільйонів родин висловити вдячність старшому поколінню за їхню любов, досвід і підтримку.

В Україні День бабусь і дідусів офіційно не закріплений у державному календарі, але вже понад десять років його відзначають як сімейне свято, що набуло популярності завдяки громадським ініціативам, освітнім кампаніям і підтримці медіа. У світі подібні дні святкують у різні дати: наприклад, у Польщі — 21 січня, а Всесвітній день літніх людей — у четверту неділю липня.

В українському контексті 28 жовтня обрано як символ осінньої зрілості, що перегукується з життєвою мудрістю старших. За даними соціологів, понад 70% українців вважають бабусь і дідусів ключовими фігурами у вихованні дітей та збереженні традицій.

У 2025 році День бабусь і дідусів набуває особливого значення. В умовах війни, соціальних викликів і демографічних змін, старше покоління стало опорою для багатьох родин. Бабусі й дідусі часто доглядають онуків, підтримують дітей, зберігають родинні зв’язки, передають культуру та мову.

Малюнок використано з сайту ІА "Конкурент" за посиланням: https://konkurent.ua/publication/165686/den-babus-i-didusiv-2025-listivki-i-privitannya/

Відбулася презентація виставки «Слово – мудрості промінь…»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня в рамках Тижня української писемності та мови у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася презентація виставки «Слово – мудрості промінь…». Участь у заході взяли викладачі та студенти Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) та ВСП Миколаївський будівельний фаховий коледж КНУБА.

Присутні ознайомилися з науковими працями мовознавців, присвяченими історії становлення та розвитку української мови, її лексичному й культурному багатству, а також проблемам і перспективам сучасної мовної політики. Серед презентованих видань – «Історія української літературної мови» Івана Огієнка, «Мова, що стала світовим трендом. Факти про українську мову, яких ви не знали» Кирила Булаховського, «Паляниця. Українська для початківців» Олесі Калинич, Людмили Коткової та Тараса Креміня, а також серія книжок «Мова – твердая криця» від головної редакторки видавництва «Віхола» Ольги Дубчак та ін.

Особливу увагу викликало науково-популярне видання «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута», родзинкою якого є унікальні ілюстрації митця, що поєднують художню майстерність з національним колоритом, утворюючи неповторний візуальний образ української літери.

Не менш цінним для дослідників і шанувальників українського слова є унікальне краєзнавче довідкове видання «Словник українських говірок Бузько-Інгульського межиріччя», що відтворює мовні особливості Миколаївщини, зберігаючи живу народну лексику та відображаючи мовну самобутність півдня України.

У День української писемності та мови, українці знову писали Радіодиктант національної єдності

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

27 жовтня, у День української писемності та мови, українці знову писали Радіодиктант національної єдності — традицію, що вже понад 20 років об’єднує мільйони людей у всьому світі навколо рідного слова.

До написання радіодиктанту долучилися працівники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Учасники писали диктант у конференц-залі міністерства, підтримавши всеукраїнську ініціативу єднання через мову.

«Мова – частина нашої безпеки, нашої пам’яті й нашого майбутнього. Це код, що зберіг історію, культуру та ідентичність України. З Днем української писемності та мови!» — зазначила Віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики України — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Текст Радіодиктанту написала українська письменниця Євгенія Кузнєцова — авторка «Спитайте Мієчку», «Драбина», «Вівці цілі» та нонфікшну «Мова-меч. Як говорила Радянська імперія». Читала диктант народна артистка України, акторка театру і кіно Наталія Сумська.

Трансляція відбувалася на всіх платформах Суспільного мовлення — на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, у прямому ефірі телеканалу Суспільне Культура, на YouTube, Facebook та у застосунках suspilne.radio і Дія.

День української писемності та мови відзначають у день вшанування пам’яті Нестора Літописця — одного з творців давньоукраїнської писемної традиції.

В Україні відзначають День української писемності та мови

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. День української писемності та мови офіційно відзначають з 1997 року. Однак до 2023 року він припадав на 9 листопада — день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця. Після зміни церковного календаря і переходу Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар змінилася і дата свята — тепер і преподобного Нестора, і День української писемності та мови вшановують 27 жовтня.

Нестор Літописець є автором Повісті минулих літ. Укладений ще на початку ХІІ століття, цей літопис був написаний церковнослов’янською мовою, однак містив і величезну кількість слів живої розмовної мови України-Русі. Саме тому Михайло Драгоманов назвав Повість одним з творів «місцевого життя стародавньої України», які «започатковують українську літературу». Тож Нестора шанують і як одного з тих, хто доклався до фіксації мовотворчого процесу в Україні.

«Мова Нестора має значні сліди українського мовлення», — пояснював у коментарі Радіо Свобода професор Василь Яременко, знавець давніх рукописів. Він відзначав, що у літописі Нестора «немає жодного російського слова, а українська лексика ллється суцільним потоком». Серед таких слів — хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, сором, туга, подружжя, корчага, невіглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря тощо.

Свої знання мови у День української писемності українці традиційно можуть перевірити завдяки Радіодиктанту національної єдності.

280 років від дня народження Максима Березовського (27.10.1745 – 02.04.1777)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня виповнюється 280 років від дня народження Максима Березовського (27.10.1745 – 02.04.1777) українського композитора, що став першим представником новаторського раннього класичного стилю в українській музиці, одним із засновників хорального напрямку, автором перших зразків камерно-інструментального та оперного жанрів у вітчизняній музиці.

У музиці М. Березовського відбилися дві грані його творчої особистості. У світських творах музика сповнена життєрадісності й молодечого запалу, а в духовних відображена заглибленість композитора у внутрішній світ. Якщо у світських жанрах М. Березовський був близький до західноєвропейських ранньокласичних традицій (перш за все - італійських), то в духовній музиці він став новатором.

Пропонуємо ознайомитися з книгою Неллі Топської «Максим Березовський» (Київ: ТОВ «Книжкова база «Альфа», 2018), що присвячена життєвому і творчому шляху митця. Авторка зазначає, що М. Березовського називали українським Моцартом, адже у свої дванадцять із невеликим років цей вражаючий підліток не тільки добре знав музичну науку та прекрасно виконував головні партії у хорових творах, але й пробував себе у композиції. Цікавий факт: ім’я Максима Березовського золотими літерами вибито на мармуровій дошці в Болонській академії, академіком якої він став в зовсім молодому віці, через рік після Вольфганга Амадея Моцарта. Його опера «Демофонт» (на лібретто італійського поета П'єтро Метастазіо), стала найбільшим тріумфом його подорожей Італією.

«Треба жити!»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня, у День української писемності та мови, фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека долучилися до найбільшого українськомовного флешмобу – написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Цей захід уже давно став не просто перевіркою грамотності, а символом любові до рідного слова, духовної згуртованості та гордості за українську культуру, що об’єднує мільйони людей по всьому світу.

Цьогорічний диктант під назвою «Треба жити!» написала талановита письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова. Читала текст народна артистка України, акторка Наталія Сумська.

Переглянути запис можна на ютуб-каналі «Українське радіо» за покликанням https://www.youtube.com/live/Mkcuw9edpTo?si=s9PwihJp7BKV-8i2

Дякуємо організаторам за традицію, що щороку нагадує: мова – це не просто слова, це наша історія, пам’ять і сила єднання.

Відзначаємо в Україні Всесвітній день опери!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, сьогодні відзначаємо Всесвітній день опери! Це свято започатковане у 2019 році у день народження композиторів Жоржа Бізе та Йоганна Штрауса. Всесвітній день опери був заснований завдяки ініціативі трьох престижних оперних організацій: Opera America, Opera Latinoamérica і Opera Europa.

Пропонуємо ознайомитися з навчальним посібником від авторського колективу Ірини Іванової, Галини Куколь, Марини Черкашиної «Історія опери. Західна Європа. ХVІІ–ХІХ століття», де висвітлюється трьохсотлітній період формування, розвитку та поширення цього виду театрального й музичного мистецтва.

Автори книги акцентують увагу на процесах, що відбувалися в трьох найбільших оперних школах Західної Європи – італійській, французькій, німецькій. Незважаючи на те, що автори книги - музикознавці, в книзі мінімально використано спеціальну музичну термінологію, обмежено традиційний музичний аналіз, а текст позбавлений нотних прикладів. Це значно розширює рамки читацької аудиторії, залучивши до неї всіх, хто цікавиться загальною історією культури.

Автори зазначають, що музичний бік оперної справи настільки складний, пов'язаний з дотриманням стількох вимог, з такою затратою праці і тривалою підготовкою, що поява своєї опери означає для кожної країни і народу стрибок на якісно новий рівень музичної культури.

Запрошуємо до читання!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Триває прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Триває прийом заявок на Премію Читомо за видатні досягнення дієвців українського книговидання та літературної сфери у 2025 році, що відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Переможці отримають грошову винагороду — 150 000 грн у кожній номінації.

Премію вручають за найпомітніші звершення, що сприяють розвитку книжкового ринку та галузі в цілому, а також популяризації читання, що відбулися за календарний рік. Номінантами можуть стати не лише видавці, але й книжкові блогери, журналісти, бібліотеки, книгарні тощо, чиї досягнення мали найбільший вплив і були особливо помітними протягом року. 

Цьогоріч прийом заявок на здобуття Премії Читомо триває з 6 по 31 жовтня 2025 року в таких номінаціях:

-«Трендсетер видавничого ринку» (присуджується за розвиток інноваційного підходу у книго-видавничому бізнесі, креативну трансформацію бізнесу, розвиток книжкового / літературного ландшафту України тощо). 

-«Книжкова ініціатива з промоції читання» (присуджується за пошук нових способів донесення книги до читачів, створення позитивного іміджу для читання, трансформацію освітнього процесу за допомогою читання тощо).