Стартова зустріч освітньої програми «Лідерство та побудова партнерств для культурних інституцій»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України

разом зTetyana Berezhnaта

Провели стартову зустріч освітньої програми «Лідерство та побудова партнерств для культурних інституцій» – ініціативи для управлінських команд державних і комунальних закладів культури з усієї України.

Програму реалізують за ініціативи Міністерство культури України у партнерстві з UNESCO, KSE Graduate Business School, Офісом підтримки відновлення, МХП та ПУМБ

Ініціатива передбачає конкурсний відбір команд і спрямована на посилення інституційної спроможності культурних установ — зокрема у сфері стратегічного розвитку, партнерств і залучення ресурсів із збереженням автономії, репутації та культурних сенсів.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Tetyana Berezhna долучилася до відкриття програми. Вона подякувала партнерам за підтримку та створення програми, а також звернулась до учасників: «Культурним інституціям важливо постійно навчатися і розвивати управлінську спроможність. Сектору потрібен практичний досвід у побудові партнерств: як сформувати цінність для бізнесу, як працювати зі спільними цілями і як досягати ефективного результату. Український бізнес готовий інвестувати в культуру, у нас вже є сильні приклади співпраці, які показують, що партнерство працює тоді, коли воно прозоре і взаємовигідне для всіх сторін».

День весни і праці

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

1 травня в Україні і світі святкують День весни і праці. Він бере початок із робітничого руху кінця XIX століття, коли працівники в різних країнах боролися за скорочення робочого дня до 8 годин і гідні умови праці. Після масових протестів і страйків цей день став символом солідарності трудящих у всьому світі. У різні історичні періоди його відзначали по-різному: у радянські часи це були масштабні демонстрації з гаслами, а сьогодні в багатьох країнах він більше сприймається як свято весни, праці та вихідний день.

14 липня 1889 року — на II (Паризькому) конгресі II Інтернаціоналу (міжнародне об'єднання соціалістичних робітничих партій, створене в 1889 р.). після доповіді американських делегатів про робітничий рух у США, було ухвалене рішення про організацію «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах і містах в один визначений день маси трудівників вийдуть на вулиці з  вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». Днем для проведення демонстрації було обрано 1 травня (в пам'ять про травневі події 1886 року в Чикаго).

1 травня відзначають у 143 країнах світу, а у 83 — це національне свято. Водночас у США, де цей день започаткували, 1 травня не відзначають. День праці там відзначають у перший понеділок вересня. Також День праці не відзначають у 80 державах.

1 травня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

1 травня 1924 року з конвеєра Харківського паровозобудівного заводу (ХПЗ, зараз завод ім. Малишева) вийшла перша виготовлена в Україні партія першого трактора на гусеничному ходу «Комунар». Це була допрацьована копія німецького трактора Hanomag WD Z 50 (1921-1931).

Маса важкої гусеничної машини була 8,5 тонн.

Нафтопереробна промисловість СРСР після Громадянської війни не забезпечувала масове виробництво бензину, тому довелося переробляти двигун під гас, а назвали трактор «Комунар». Потужність двигуна у перших модифікаціях становила 50 к.с., в останніх – 90 к.с.

Здебільшого цей трактор використовувався не у сільському господарстві, а в ролі артилерійського тягача.

З 1924 по 1931 рр. на ХПЗ було випущено близько 2000 тракторів і лише потім було запущено завод ХТЗ… Який розпочав виробництво вже машин іншого типу, доопрацьованих копій американського трактора McCormick-Deering 15-30.

Пропонуємо вашій увазі аудіозаписи творів українського поета та перекладача Валер’яна Юр’єва

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека продовжує реалізацію проєкту «Книги без бар’єрів: аудіобібліотека для людей з порушенням зору». Пропонуємо вашій увазі аудіозаписи творів українського поета та перекладача Валер’яна Юр’єва.

Письменник народився 26 червня 1937 р. в с. Лозоватка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався у Кіровоградському державному педагогічному інституті (нині – Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені В. Винниченка), займався педагогічною діяльністю у м. Дніпропетровську (нині – м. Дніпро). У 1966 р. став членом Спілки письменників України (нині – Національна спілка письменників України).

У 1972 р. поет переїхав до Миколаєва, де працював у редакції обласної газети «Південна правда», згодом, у місцевій організації Спілки письменників України, паралельно займався перекладацькою діяльністю, очолював літературно-творче об’єднання «Стапель» Чорноморського суднобудівного заводу.

Перша книга Валер’яна Юр’єва «Монологи землі» (1965) відразу привернула увагу читачів своєю самобутністю та яскравою індивідуальністю. Після її появи Павло Тичина написав: «Такому поетові прощаються дієслівні рими, бо ці рими неприписні тут штучно, а виникли самі собою. Ось це справжня поезія! Хай кожен із нас зауважить сам собі таке як говорить про Інгул поет. Не галасує про себе, а мовчки своє діло робить». Згодом були видані збірки «Доля» (1967), «Орбіти дня» (1974), п’єса «Залізна троянда» (1972), повість для дітей «Отой Вілька Паливода» (1975).

День прикордонника

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Для кожної країни світу особливим святом є День прикордонника. В Україні ця подія відзначається 30 квітня щороку. Святкування – можливість віддати пошану військовослужбовцям, які охороняють межі держави, а також віддячити прикордонникам, що дістали поранення або загинули при виконанні службових обов’язків.

В Україні День прикордонника закріплений Указом Президента нашої незалежної України № 308, датованим 25-м травня 1992-го року, а пізніше Указом Президента України № 431/2003 від 21-го травня 2003-го року. З 2018 року, згідно з Указом Президента України №111/2018 від 27 квітня 2018 року "Про День прикордонника України", з метою вшанування мужності та героїзму захисників державного кордону України, враховуючи внесок прикордонників у боротьбу за незалежність України, професійне свято - День прикордонника України тепер відзначають щороку 30 квітня.

Прикордонник - один з перших, хто стоїть на шляху до збереження спокою, благополуччя та цілісності нашого суспільства. Їх подвигам і самовідданості присвячено не мало публікацій. Про їх героїзм і кмітливість ходять справжні легенди. У цих легендах зберігається вагома частка правди, яка просто взята з життя, їх буднів, історії, традицій і фактів, що мають місце бути.

У цей День ми приєднуємося до всіх привітань на адресу ветеранів і службовців прикордонних служб!

Леонід Миколайович Талалай - український поет, лауреат Шевченківської премії (1993)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

11 листопада 1941 року народився відомий український поет Леонід МиколайовичТалалайвселі Савинці, нині смт. Харківської області. Народився в селянській сім’ї. У 1956 році разом із батьками переїхав до Горлівки. Працював теслею, каменярем.

У 1958 року закінчив школу робітничої молоді. По тому служив в армії в Білорусі та Казахстані в ракетних військах, де зазнав опромінення, після чого довго й тяжко хворів.

У 1971 році закінчив Літературний інститут імені Горького у Москві. Леонід Талалай вірші складав від п’ятого класу, а 1956 року вперше надрукував вірші в горлівській міській газеті «Кочегарка». Він, разом з Володимиром Демидовим, був одним з визнаних неформальних літературних лідерів міста Горлівки.

У 1993 став лауреатом Шевченківської премії, був лауреатом премії імені Володимира Сосюри та Літературної премії «Князь роси» ім. Тараса Мельничука.

Життя і творчість тісно пов'язані з донецьким краєм. Тут він почав свою художню діяльність, видавши перші поетичні збірки "Журавлиний леміш", "Вітрила тривоги", "Осінні гнізда", "Не зупиняйся, мить!", "Допоки твій час" та ін.

Відомий літературний критик Степан Крижанівський охарактеризував нашого талановитого земляка як ліричну, схильну до ясної, прозорої, але разом із тим і не скутої традиційної форми, особистість. Справді, ліриці поета властиве загострене емоційне відчуття часу, бачення його мінливості і швидкоплинності, взаємозв’язок у житті людини її минулого, сучасного та прийдешнього.

30 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Znaj.ua»

186 років тому у світ вийшов перший "Кобзар" - збірка поезій Тараса Шевченка, яка стала дороговказом для поколінь наших співвітчизників.

30 квітня 1840 року петербурзький цензор Петро Корсаков підписав квиток на видачу "Кобзаря" Тараса Шевченка з друкарні Є. Фішера. Ця дата вважається днем виходу в світ першого "Кобзаря".

Перший "Кобзар" побачив світ накладом 1 000 примірників по 114 сторінок. Зворот першого аркуша книжки був прикрашений офортом за малюнком Василя Штернберґа "Кобзар із поводирем". Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ Кобзаря, який і дав назву збірці.

Видання "Кобзаря" було зроблено ярижкою (орфографія української мови, основана на російських правилах читання – ред). Справа в тому, що Емський указ російського уряду забороняв окрему українську абетку, а до друку допускалися лише тексти, записані "без отступления от общерусской орфографии".

На той час Тарас Шевченко вже написав поеми "Катерина", "Тарасова ніч", "Іван Підкова", балади "Перебендя" і "Тополя", послання "До Основ`яненка", думку "Нащо мені чорні брови ..." Ці твори поета склали першу його поетичну збірку "Кобзар". Безпосередньо перед виданням збірки і спеціально для неї Шевченко написав вступний вірш-заспів "Думи мої, думи мої ...", який вмістив на початку книги.

Народився Шевчук Василь Андрійович - український письменник, лауреат премії ім. Андрія Головка (1986)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Шевчук Василь Андрійович народився 30 квітня 1932 року в селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області в сім'ї селянина.

Закінчивши середню школу, 1950 року вступає на відділення української мови й літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1955 року працював у редакції журналу "Піонерія", на кіностудії ім. О. П. Довженка, в редакціях газети "Літературна Україна" та "Романів і повістей" видавництва "Дніпро".

У 1951 році в "Альманасі молодих" надрукував перші ліричні поезії. Тоді ж у журналі "Барвінок" — кілька дитячих віршів, що започаткували збірку "У труді зростаємо", яка вийшла 1953 року. Згодом з'явились друком поетичні книжки для дітей "Гілка яблуні" (1955), "Довгоногі косарі" (1959), "На зеленому роздоллі" (1968), науково-популярний нарис "Синочок сонця" (1960), повість "Горобиної ночі" (1960), збірка оповідань "Як Андрійко біди позбувся" (1965).

У 1958 році виходить у світ збірка лірики В. Шевчука "Ходімо весну зустрічать!". Потім повісті "Зелений шум" (1963), "Вітрила" (1964), "Трублять лебеді над Славутичем" (1967).

Етапною книгою для В. Шевчука став роман про Григорія Сковороду "Предтеча", який з'явився першим виданням 1969 року під назвою "Григорій Сковорода". Потім було ще три видання, з них одне російською мовою. Роман мав широкий розголос серед критики й читацької громадськості, й, можливо, це надихнуло автора на цілу серію історичних та історико-біографічних творів. Так, він пише і 1972 року видає роман "Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою".

Відбулася артзустріч «Таємниці живопису експресіонізму»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

29 квітня відділ документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросив шанувальників мистецтва на артзустріч «Таємниці живопису експресіонізму». Захід став другим у циклі «Мистецтво як терапія», що реалізується у співпраці з лекторкою Альбіною Єрмаковою у межах проєкту «Майстерня психологічної саморегуляції засобами мистецтва» та Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

Під час зустрічі було проаналізовано творчість Фердинанда Ходлера, Джеймса Енсора та Едварда Мунка – художників, яких вважають провісниками формування експресіонізму у живописі.

Учасники заходу мали можливість зануритися у світ художніх образів, неспішно споглядаючи твори за методом «Стратегії візуального мислення». Такий формат взаємодії з мистецтвом мав виразний арттерапевтичний ефект. Під чуттєвим керівництвом пані Альбіни учасники змогли ніби «увійти в картину», встановити емоційний зв’язок із творами, усвідомити власні емоції та враження. Це сприяє розвитку креативності, умінню інтерпретувати візуальні образи, помічати деталі та формулювати власну позицію, що є важливим для внутрішньої рівноваги та психологічної стійкості.

Бібліотека запросила містян на зустріч із миколаївською поетесою, лауреаткою обласного конкурсу «Барви надії» Валентиною Хейною

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

29 квітня Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросила містян на зустріч із миколаївською поетесою, лауреаткою обласного конкурсу «Барви надії» Валентиною Хейною та презентацію її другої поетичної збірки «Листи до себе», що побачила світ цього року у видавництві «Іліон».

Пані Валентина – творча й багатогранна особистість. Вона є учасницею естрадно-поетичної студії народного театру мініатюр «Повітове місто N», сценаристкою та ведучою оперно-вокальної студії Обласного палацу культури під керівництвом Анатолія Сорочана. Це талановита поетеса, на вірші якої вже створено музику до понад 20 пісень.

Нову збірку авторка присвятила граням сучасного життя, ставлячи запитання, передусім собі, на які не завжди існують однозначні відповіді. У своїх поезіях вона гармонійно поєднує теми кохання, гумору, філософських роздумів, віри в Бога, любові до Миколаєва та регіону Північного Причорномор’я.

Творчу зустріч прикрасили виступи педагога, поета й літературознавця, керівника літературного гуртка «Пегас» Миколаївського міського Будинку вчителя Леоніда Ржепецького; співачки, керівниці клубу бардівської пісні «Біла ворона» Оксани Шевченко; соліста оперної студії та народного театру мініатюр «Повітове місто N» Олександра Березанського.