Народився Бабій Олесь Йосипович - український письменник, доктор літературознавства, автор гімну ОУН «Зродились ми великої години»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Олесь Бабій народився 17 березня 1897 року в селі Середня Калуського району Івано-Франківської області у багатодітній, але заможній родині Йосипа і Катерини Бабіїв. Закінчивши парафіяльну однорічну школу в рідному селі, він прагне вчитися далі. Батьки бачили в синові хист до науки, тому заради освіти сина батько навіть продає поле. Олесь продовжує своє навчання у Войнилівській чотирикласній школі, а згодом — у Стрийській гімназії.

1914 року на українську землю прийшла Перша світова війна. 17-річний Олесь записується в Стрию у Легіон січових стрільців. Своє бойове хрещення Бабій пройшов у Карпатах проти російської армії, а згодом був переведений на італійський фронт, де воював у піхоті. Перехворівши на пневмонію, був звільнений від проходження фронтової служби і повернувся в Україну.

Після розпаду австрійської монархії він поступив військовим старшиною на службу до Української галицької армії. 1919 року УГА відступає із Західної України на територію УНР, де і об'єднується з Армією УНР Петлюри і бере участь у знаменній Київській наступальній операції. Її корпуси очистили від більшовицьких військ майже все Правобережжя і 31 серпня увійшли в Київ. Після стрілецького походу на Київ опинився в польському полоні, звідки йому вдалось утекти.

Першим надрукованим твором Олеся Бабія, який виступав під псевдонімом "Хмелик", став вірш "На Київ!", створений під час наступу на столицю об'єднаної української армії. Вірш було опубліковано в газеті "Стрілецька думка" від 5 жовтня 1919 року, але ще раніше його було покладено на мелодію і він увійшов до репертуару військових оркестрів.

День мобілізаційного працівника (День військкоматів)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щорічно 17 березня Україна відзначає професійне національне свято – День мобілізаційного працівника (День військкоматів).

Подію започатковано 22 серпня 2000 року. Спочатку дата святкування була 14 вересня, на честь переформування мобілізаційного управління у 1993 році. У 2016 році день свята змінили у зв’язку з першою масштабною мобілізацією, яка відбулась саме 17 березня на початку російської агресії (2014 рік).

Мобілізаційний працівник – це не лише про роботу в ТЦК. Це фахівці, які працюють в органах державної влади, на стратегічних підприємствах та в силових структурах.

Їхні основні завдання:

Планування: розробка планів функціонування економіки та інфраструктури в умовах війни.

Бронювання: забезпечення стабільної роботи критичних підприємств через збереження кадрового потенціалу.

Ресурсний облік: підготовка техніки, промисловості та людських ресурсів до виконання оборонних завдань.

Координація: забезпечення чіткої взаємодії між цивільним сектором та Збройними Силами України.

День мобілізаційного працівника має за мету висловити подяку за важливу й відповідальну працю – організацію мобілізації, комплектування військ тощо.

17 березня не є вихідним, проте цього дня державна влада вітає робітників та нагороджує найкращих преміями, грамотами, званнями, нагородами тощо.

17 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Після розпаду Чехословаччини внаслідок Мюнхенської угоди 1938 року Закарпаття опинилося під загрозою угорської окупації. Угорщина, підтримувана нацистською Німеччиною та фашистською Італією, розпочала наступ на регіон, прагнучи повернути собі території, втрачені за Тріанонським договором 1920 року. У цих умовах Карпатська Січ – воєнізоване формування, створене наприкінці 1938 року на базі місцевих патріотів та добровольців із Галичини (членів ОУН), – стала головною силою оборони молодої держави.

Проте боротьба була нерівною. Угорська армія, значно переважаючи чисельністю та озброєнням, швидко окупувала Закарпаття. 14–18 березня 1939 року відбулися запеклі бої, зокрема на Красному полі, де січовики чинили героїчний опір. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків.

Після поразки значна частина захисників Карпатської України потрапила в полон до угорських військ. Хоча вони й намагалися втекти, але уряди Словаччини та Румунії повернули їх назад. Саме ці полонені, переважно галичани, стали жертвами трагедії на Верецькому перевалі.

17 березня 1939 року угорські жандарми передали польській владі сотні полонених січовиків, захоплених під час боїв. Польща, яка на той час контролювала Галичину і межувала з Карпатською Україною через Верецький перевал, мала власні інтереси в регіоні. Польська влада розглядала українських націоналістів, зокрема членів ОУН, як загрозу своїй політиці полонізації та стабільності на окупованих українських землях. Тому полонені галичани, яких передали угорці, не отримали статусу військовополонених, а стали жертвами воєнного злочину.

Пропонуємо почитати роман американської письменниці Айн Ренд «Атлант розправив плечі. Частина перша. Несуперечність»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, пропонуємо почитати роман американської письменниці Айн Ренд «Атлант розправив плечі. Частина перша. Несуперечність» (Київ: Наш Формат, 2021), що подароване бібліотеці PEN Ukraine.

Це світовий бестселер та один із найвпливовіших художніх творів світової літератури, у якому в конфлікт вступають «суспільне благо» та «капіталізм».

Події роману відбуваються в антиутопічних Сполучених Штатах Америки, у період масштабної кризи, де суспільство живе у бідності та дефіциті товарів, де збільшується безробіття та занепад. Герої книги займаються управлінням наймогутнішиими корпораціями, від яких залежить добробут всієї країни. Колись давно їх головною мрією було змінити світ на краще, впровадити нові технології виробництва, перетворити землю на промисловий рай та зробити всіх щасливими, але уряд країни вирішив по-іншому…

Авторка намагається описати простими словами всю суть економіки та піднімає питання моралі при ринковому капіталізмі. На прикладі головних героїв показує не лише боротьбу за особисту свободу, а й дає змогу поглянути на роль лідерства та підприємництва в умовах економічної та соціальної кризи.

Ця книга – багатогранний, складний, філософський, психологічний роман, у якому кожен знайде для себе відповіді на вічні запитання про життя, розум, моральність, продуктивність, мислення, любов, незалежність.

Запрошуємо почитати в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

День свободи інформації (Freedom of Information Day)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

День свободи інформації (Freedom of Information Day) – день, присвячений здобуттю та просуванню прозорості й відкритості влади. Щороку 16 березня відзначається день народження Джеймса Медісона, якого багато хто вважає “батьком” Конституції Сполучених Штатів і активним прихильником прозорості уряду.

Відзначення цієї події було засноване у 1989 році Комітетом журналістів за свободу преси, некомерційною організацією, яка виступає за свободу преси та доступ до урядової інформації.

День свободи інформації є нагодою підвищити обізнаність про важливість прозорості влади та права громадян на доступ до інформації, заохочує громадян брати участь в самоврядуванні та притягувати до відповідальності обраних посадових осіб. Вшанування спадщини Джеймса Медісона буде натхненням працювати над більш відкритим і демократичним суспільством.

Сьогодні, в умовах війни та інформаційних маніпуляцій, це право набуває особливої ваги. Фейки, дезінформація, пропаганда — усе це процвітає там, де інформація закрита або спотворена. Вільний доступ до перевірених даних — один із найпотужніших захистів від маніпуляцій.

Леонід Ржепецький «Мала історія України» 1924 року

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, раді повідомити, що Музей книги Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека отримав цінний дарунок - видання «Мала історія України» 1924 року, надруковане у Львові. Цю книгу бібліотеці подарував Леонід Ржепецький, педагог, дослідник, поет і громадський діяч.

Автором книги «Мала історія України» є український історик Іван Крип’якевич. видатний український історик, академік та учень Михайла Грушевського, який написав понад 700 наукових праць, попри тиск радянської влади. Він спеціалізувався на добі козаччини та культурі, Його праця є стислим і, водночас, змістовним викладом історії України від найдавніших часів до початку ХХ століття. Видання, що побачило світ у міжвоєнному Львові, належить до популярних історичних праць, які знайомили широке коло читачів з минулим українського народу.

Щиро дякуємо Леоніду Андрійовичу за цей цінний подарунок. Він стане частиною нашої колекції рідкісних і цінних видань.

Запрошуємо почитати!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

«Наративи становлення мілітарної ідентичності українців (XVI-XX століття)»,

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Війни – це найболючіші сторінки в історії людства, але водночас це й історії сили. Образ українського патріота не виник учора – він формувався століттями, крізь боротьбу, втрати й незламне прагнення свободи. За ним стоять покоління людей, які відстоювали свою землю та право бути незалежними.

Сьогодні розповідаємо про наукове видання – «Наративи становлення мілітарної ідентичності українців (XVI-XX століття)», що було підготовлено колективом авторів: Наталією Чепелєвою, Наталією Євдокимовою, Валерієм Зливковим, Світланою Лукомською, Оленою Котух.

У монографії простежується, як історія, культура й суспільні події впливали на формування мілітарної ідентичності українців – від козацької доби до сучасності. Автори аналізують, як національна пам’ять, козацький світогляд і досвід воєнної повсякденності вплинули на ментальність українців. Окрему увагу приділено ролі жінок і дітей у процесах формування цієї ідентичності, а також тому, як через наратив (історії, спогади, літературу) вибудовується усвідомлення себе як частини нації. Видання буде корисним історикам, культурологам, психологам, педагогам, соціальним працівникам і всім, хто прагне глибше осмислити психологічні та культурні аспекти становлення української мілітарної ідентичності.

Щиро дякуємо ректорці Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика – пані Наталії Євдокимовій за такий цінний подарунок до фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Пам’ятаймо: осмислюючи власну історію, ми зміцнюємо майбутнє. І сьогодні це знання має особливу ціну.

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

В Україні відзначають День українського добровольця

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

14 березня в Україні відзначають День українського добровольця, що був встановлений згідно Постанови Верховної Ради України від 17 січня 2017 р. № 1822-VII з метою вшанування мужності та самовідданості людей, які за покликом серця стали на захист суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

В перші дні бойових дій у 2014 р. на сході України, коли регулярна армія лише відновлювала свою боєздатність, саме добровольці, люди різного віку, професій і соціального статусу, першими стали на захист країни.

Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. тисячі громадян знову добровільно долучилися до підрозділів Сил територіальної оборони та лав Збройних Сил України.

З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з виданням «Добровольчі батальйони» (Харків: Видавництво Фоліо, 2017) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Автори видання розповіли про формування перших добровольчих батальйонів із Самооборони Майдану, їхній бойовий шлях та участь у визволенні українських міст - Слов’янська, Маріуполя, Лисичанська й Сєверодонецька. Окрему увагу приділено трагічним подіям під Іловайськом і Дебальцевим, що стали визначальними сторінками боротьби за незалежність України.

Запрошуємо до читання!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Пропонуємо вашій увазі книгу Бориса Гуменюка «Четверта хвиля: вірші з війни»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«…Солдати народжуються з болю

Любов може обернути чоловіка на солдата

Солдатом можна стати з ненависті –

Довелося й таких бачити –

Але найчастіше солдати народжуються

З війни».

Пропонуємо вашій увазі книгу Бориса Гуменюка «Четверта хвиля: вірші з війни». Завдячуючи @Український інститут книги це видання поповнило фонд @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Поезія Бориса Гуменюка започаткувала нове явище в українській літературі – комбатанську літературу. Це вірші високого громадянського звучання, живі, правдиві, болючі, нещадні, без компромісів. Рукопис збірки поет уклав на початку 2022 р. за кілька днів до повномасштабного вторгнення. 24 лютого він пішов на війну добровольцем і в грудні пропав безвісти під Бахмутом. У 2025 р. збірку до друку підготував поет Іван Андрусяк.

Борис Гуменюк проявив себе не лише як поет і прозаїк, а й як художник. До збірки увійшли ілюстрації картин, намальованих протягом 2014-2022 рр. Це пейзажі та натюрморти, що є рефлексією на російсько-українську війну.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитись з виданням!

13 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

В першій Національній космічній програмі (1993-1997 роки) було передбачено здійснити пілотований політ українського космонавта в космічний простір з метою проведення ним наукових експериментів, які готувалися вченими Національної академії наук України. На той період пілотованою космонавтикою займалися тільки дві країни, в яких були утворені центри підготовки космонавтів.

До України, яка стала більш відкритою для співпраці з іншими країнами, а з багатьох тем наукових досліджень, сучасних технологій, унікальних зразків промислової продукції було знято гриф секретності, потягнулися численні делегації з різних країн. Під час одного з таких візитів в Україні перебував керівник НАСА (США) – Даніель Голдін. Він мав зустрічі з керівником Національного космічного агентства України Володимиром Горбуліним. Вони обговорювали багато питань, які могли бути предметом для співробітництва двох країн в космічній сфері. Питання підготовки польоту українського космонавта було вирішено підняти до рівня Президентів країн.

13 березня 1997-го Україна та НАСА підписали договір про політ у космос першого українського космонавта. Ним став буковинець Леонід Костянтинович Каденюк.

Політ відбувся у період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року  на кораблі «Колумбія» (місія STS-87).

На старт «Колумбії» прибула представницька делегація з України. В її складі були Президенти України Л.Д. Кучма, Л.М. Кравчук, Президент НАН України Б.Є. Патон, Генеральний директор НКАУ О.О. Негода. група вчених та працівників космічної галузі України, делегація земляків Л. Каденюка з Чернівецької області, велика група представників засобів масової інформації. Репортаж із космодрому вела телекомпанія «Либідь».