Четверта річниця повномасштабного вторгнення

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Це стало продовженням її багаторічної ненависті та імперської політики проти української державності. Під прикриттям псевдоісторичних наративів кремль намагався заперечити право України на існування, сформувавши ідеологію, яка виправдовує насильство. Від початку війни російські війська системно застосовують терор проти мирного населення, вчиняючи воєнні злочини.

Окремим напрямом агресії стало цілеспрямоване знищення української культури та історичної спадщини. Під ударами опиняються музеї, театри, бібліотеки, пам’ятки архітектури, об’єкти духовної та нематеріальної спадщини. Фіксуються факти руйнування, розграбування та незаконного вивезення культурних цінностей з тимчасово окупованих територій.

За чотири роки війни зруйновано та пошкоджено 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 507 — повністю знищено. Росія викрала 35 482 музейних предмети, а понад 1,7 млн предметів залишаються на тимчасово окупованих територіях під загрозою знищення.

Сума прямих збитків українській культурі становить близько 4,2 млрд доларів, а загальні втрати сектору культури, враховуючи недоотримані доходи, перевищують 31 млрд доларів. Війна забрала життя 346 митців та 132 українських і іноземних медійників. Кожна втрата — це зниклий голос нашої культурної пам’яті.

Висловлюємо щиру вдячність аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні Томасу Іванаускаусу за надзвичайно цінний подарунок – альбом живопису литовського митця Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру вдячність аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні Томасу Іванаускаусу за надзвичайно цінний подарунок – альбом живопису литовського митця Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса (1875-1911).

Завдяки цьому змістовному та вишуканому виданню мистецька спадщина Литви стає ще ближчою українським читачам і поціновувачам культури.

Перша частина видання – «Мистецтво Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса – образи візіонерського світу» дає можливість зрозуміти своєрідність мистецтва Чюрльоніса та її значення для Литви і всього світу.

Друга частина – «Альбом картин Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса» познайомить з творчою спадщиною художника.

Третя частина – «Нескінченна історія Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса» присвячена долі творчої спадщини художника у сучасному світі.

Альбом містить каталог живопису М. Чюрльоніса, список виставок митця та бібліографію публікацій, присвячених творчості художника.

Запрошуємо до бібліотеки, щоб зануритися у чарівний світ художника – символіста, композитора, автора незвичайних картин, де поєднуються живопис та музика!

Lietuvos ambasada Ukrainoje / Посольство Литви в Українi

Почесне консульство Литовської Республіки в м. Миколаїв

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

Всесвітній день взаєморозуміння і миру

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щороку 23 лютого відзначають Всесвітній день взаєморозуміння і миру. Він приурочений до дня заснування першого клубу "Ротарі" (Rotary International) у 1905 році в Чикаго та має на меті об’єднання бізнесменів, благодійності та налагодження міжнародних гуманітарних зв’язків.

День нагадує про важливість шляхетності, мирного співіснування та взаємоповаги між народами. Також популяризує толерантність, дружбу та конструктивний діалог між культурами, і наголошує на створенні середовища, де панують взаємоповага, емпатія та шляхетність.

День відмічає важливість припинення конфліктів та пошук компромісів.

Всесвітня організація "Rotary International" позиціонує себе як відкрите, неполітичне, благочинне утворення.

Члени клубу – це професіонали і лідери в різних напрямках бізнесу, які реалізують гуманітарні проєкти, дотримуються етичних норм у професійній діяльності. Кількість учасників клубу налічує понад 1,2 мільйона осіб по всьому світу. Їх девіз "Служіння вище себе".

Міжнародний день бойскаутів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щороку 22 лютого  в світі відзначають Міжнародний день бойскаутів. Бойскаути (скаути) – це діти й молодь, члени незалежної добровільної організації, яка має на меті фізичний і духовний розвиток молодих людей. Організації бойскаутів є аполітичними. Присяга скаутів має три основні принципи – дотримання обов’язку перед Богом та Батьківщиною, обов’язку перед людьми та обов’язку перед собою.

В цей день у всьому світі проводяться скаутські святкові семінари та фестивалі, які збирають членів організації та гостей з різних міст. Головною метою є ознайомлення молоді зі скаутингом та розширення діяльності цієї організації.

Українські традиції святкування не відрізняються від загальносвітових. Скаутинг в нашій країні спрямований на краєзнавчу, соціальну, військово-патріотичну та лідерську підготовку.

В святковий день для молоді проводяться уроки виживання в лісі, найрізноманітніші майстер-класи — від навичок будівництва до мистецтва фотографії.

Крім навчальних і розважальних занять, влаштовуються благодійні акції та ярмарки, кошти від яких віддають на лікування дітей або на користь малозабезпечених громадян.

На спільних зібраннях скаути обговорюють свою діяльність, планують нові навчальні проекти та активний відпочинок у походах на майбутнє літо.

Відзначаємо Міжнародний день рідної мови

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щороку, 21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Свято започатковано у 1999 році за ініціативою ЮНЕСКО з метою збереження мовного різноманіття та утвердення поваги до мов усіх народів світу.

Рідна мова є невід’ємною частиною життя суспільства. Вона використовується в офіційних документах, публічному просторі, літературі та повсякденному спілкуванні. Саме через мову забезпечується точність думок, зрозумілість висловлювань і ефективна взаємодія між людьми. Мова формує національну ідентичність і виступає важливим чинником культурної послідовнрості.

Пропонуємо ознайомитися з виданням видатного українського мовознавця, історика культури та церковного діяча Івана Івановича Огієнка (митрополит Іларіон) «Історія української літературної мови».» (Київ: Видавничий дім "ЦУЛ", 2019) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. В історичній ретроспективі автор доступно й аргументовано окреслює складний, справді тернистий шлях української мови, яка протягом століть зазнавала заборон, утисків і обмежень. Науковець дослідив феномен незнищенності мови як «душі нації», «найціннішого скарбу» народу. Він наводить приклади негативних наслідків, що були завдані процесу творення літературної мови, через репресії цензурних відомств царської Росії та політику партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20-30-х роках XX століття. Окремі розділи присвячено історії українського правопису, від доісторичного та церковнослов’янського – до академічного 1945 р., яким користувалися українці в еміґрації.

Відбувся захід в онлайн-форматі – година-реквієм «І пам'ять серця, і вічний смуток»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

20 лютого минає 12 років від трагічних подій на Майдані, що назавжди змінили історію України. Саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, розпочалася російська агресія проти нашої держави. А 24 лютого 2022 р. вона переросла у повномасштабну російсько-українську війну, яка триває вже четвертий рік, несучи українцям смерть, біль і руйнування. Таку високу ціну платить Україна за право бути незалежною державою, зберігати свій суверенітет і гідно займати місце на карті світу. Одними з перших, хто рішуче став на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні.

Напередодні у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся захід в онлайн-форматі – година-реквієм «І пам'ять серця, і вічний смуток», присвячений подвигу учасників Революції Гідності та вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні. Учасники заходу – студенти ВСП Миколаївський будівельний фаховий коледж КНУБА, дізналися про перебіг подій на Майдані, про протести та боротьбу українців за ідеали демократії, права і свободи людини взимку 2013-2014 рр.

Викладач коледжу Ольга Попова продемонструвала та прокоментувала відеофрагменти, присвячені подіям Революції Гідності. Відома художниця й громадська діячка Світлана Чебанова поділилася спогадами про участь у миколаївському Майдані, а також розповіла про роботу над дизайном обкладинки роману-хроніки «Намальовані люди» Міли Іванцової, присвяченого подіям Революції Гідності. Книга стала частиною колекції Національний музей Революції Гідності у Києві.

Представляємо літературно-художнє видання «Січові стрільці на Закарпатті» Олександра Гавроша

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Представляємо літературно-художнє видання «Січові стрільці на Закарпатті» (Тернопіль : Видавництво Богдан, 2025), упорядником якого є український письменник, драматург та журналіст Олександр Гаврош.

«Хто не знає про Українських січових стрільців – першу національну військову формацію XX століття? Але мало хто чув, що оспіване у численних піснях стрілецтво розпочинало свій бойовий шлях саме на Закарпатті».

Відомості про перебування січових стрільців на Закарпатті маловідомі та розрізненні. Дане видання - це спроба об’єднати зібрані матеріали – свідчення самих учасників, очевидців, більшість яких друкуються вперше. Серед Січових стрільців було багато талановитої молоді. Перебування їх у лавах формування «породило справжній культурний феномен – художню творчість у військових мундирах, січові пісні стали загальнонародними». Крім споминів у виданні надруковано ще декілька творів, написаних стрільцями, зокрема перша редакція поеми Романа Купчицького «Новініада» з малюнками Осипа Куриласа.

Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитись з виданням!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2025

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

День Героїв Небесної Сотні

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

20 лютого в Україні вшановують Героїв Небесної Сотні — громадян, які загинули під час Революції Гідності, відстоюючи демократію, права і свободи людини та європейське майбутнє України.

Саме цього дня у 2014 році в середмісті Києва відбулися наймасовіші розстріли мирних протестувальників. Загалом понад сто учасників Майдану, які загинули взимку 2013–2014 років і навесні 2014-го, стали символом гідності, сміливості та незламності українського суспільства.

Подвиг Героїв Небесної Сотні став одним із визначальних моментів новітньої історії та символом боротьби за свободу й незалежність.

Сьогодні українці продовжують цю боротьбу. Разом із захисниками, які боронять державу на фронті, пам’ять про Небесну Сотню зміцнює нашу єдність, віру в справедливість і Перемогу.

Пам’ятаємо. Вшановуємо.

Фото: Максим Дондюк

Всесвітній день соціальної справедливості (World Day of Social Justice)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Цей день почав відзначатися від 26 листопада 2007 року, коли Генеральна Асамблея ООН заявила, що 20 лютого буде відзначатися щорічно як Всесвітній день соціальної справедливості (World Day of Social Justice). Ця заява була зосереджена на гарантуванні справедливості для всіх у питаннях зайнятості, захисту, соціального діалогу та основних принципів та прав людини. Звичайно, сучасний світ далекий від ідеалу, коли мова йде про справедливість. Саме тому, цей день має на меті звернути нашу увагу та зусилля на розв’язання таких питань, як бідність, відторгнення, гендерна рівність, безробіття, права людини та соціальний захист.

Ніхто не стане заперечувати, що справедливість є одним із основних принципів мирного та квітучого співіснування у межах країни та на світовому рівні. І, насправді, це не завжди питання до владних структур. У кожної людини протягом дня є безліч можливостей проявити цю саму соціальну справедливість. Ми сприяємо справедливості, коли підіймаємо питання гендерної рівності, коли знімаємо бар’єри, з якими стикаються люди через стать, вік, расову чи етнічну приналежність, релігію, культуру чи інвалідність. Ми сприяємо соціальній справедливості, просто коли не проходимо повз і не ігноруємо несправедливість.

Чудовим святкуванням цього дня стануть різноманітні заходи на тему справедливості у школах, коледжах чи університетах. Різні засоби масової інформації можуть надати увагу питанням соціальної справедливості.

20 лютого: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову, згідно з якою 24 серпня офіційно визначено Днем незалежності України та державним загальнонародним святом. Це рішення перенесло дату святкування з 16 липня (встановленого у 1990 році) на честь ухвалення Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

Після 24 серпня 1991 року, коли було ухвалено Акт проголошення незалежності, відбувся Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року, який підтвердив це рішення.

Зміни в законодавстві: Постановою від 20 лютого 1992 року «Про День незалежності України» було змінено Кодекс законів про працю, замінивши 16 липня на 24 серпня.

Значення: Саме цей день став символом остаточного відновлення української незалежності, замінивши попередню дату, пов'язану з Декларацією про суверенітет 1990 року.

Перший День Незалежності, як стверджують, фактично святкували 16 липня 1991 року, але з 1992 року святкування остаточно закріпилося за 24 серпня.

Незалежність держави Україна закріплена в таких документах: Декларація про державний суверенітет України (прийнята Верховною Радою Української РСР 16.07.1990), Акт проголошення незалежності України (ухвалений Верховною Радою України 24.08.1991), Декларація прав національностей України (01.11.1991) та ін.

Чернетку Акта про проголошення незалежності України Л. Лук’яненко (1928 – 2018; тепер Україна) і Л. Сандуляк (1937; тепер Україна) написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23.08.1991. Для документа обрали визначення «акт», оскільки слово «закон» видавалося надто буденним і натякало на багаторазову дію.