Книга Сергія Кутнякова «Порт Маріуполь: історія форпосту на Сході Європи»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Світлій пам’яті загиблих оборонців і мешканців Маріуполя…»

С. Кутняков

У книзі Сергія Кутнякова «Порт Маріуполь: історія форпосту на Сході Європи» (Київ: @Видавничий дім «АртЕк», 2024), що отримали від @Український інститут книги, висвітлюється історія Маріупольського морського порту – одного з ключових форпостів України на Азовському узбережжі.

Автор простежує шлях від заснування міста та розвитку порту як важливого економічного та культурного центру, до трагічних подій XXI століття – повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р.

Окрему увагу приділено історичним фактам про Маріуполь, дослідженню дати заснування міста, а також маловідомим воєнним і економічним подіям. Друга частина книги присвячена героїзму маріупольських портовиків під час повномасштабного вторгнення, їхньому внеску в оборону міста, допомогу цивільним і військовим.

Книга містить мапи, ілюстрації, документальні матеріали та світлини.

Запрошуємо почитати до @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2024

105 років від дня народження Миколи Даниловича Руденка (1920 - 2004)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

19 грудня виповнюється 105 років від дня народження Миколи Даниловича Руденка (1920 - 2004) - українського письменника, філософа, правозахисника, засновника Української Гельсінської групи.

Микола Руденко належить до тих постатей, для яких правда й свобода були сенсом життя. Його творчість - це глибоке осмислення духовних основ буття, людської гідності та відповідальності перед народом. У творах Руденка поєднано філософське бачення світу, наукову допитливість і поетичну силу слова.

У фонді @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються наступні видання Миколи Даниловича:

-Орлова балка : роман. - Київ : Молодь, 2002.

-Вибране : вірші та поеми (1936 - 2002) / упоряд., передм. і післямова Л. М. Талалая. - Київ : Дніпро, 2004.

-У череві дракона : романи. - Київ : Дніпро, 2007.

-Енерґія проґресу : вибрані праці з економії, філософії і космології / упоряд. Раїса Руденко. - Київ : Кліо, 2015.

В Україні відзначається День адвокатури

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

19 грудня 2025 року в Україні відзначається День адвокатури. Це професійне свято адвокатів, які забезпечують право громадян на правову допомогу та захист у суді.

День адвокатури було встановлено указом президента України у 2002 році. 

«Ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні, постановляю: установити в Україні професійне свято – День адвокатури, яке відзначати щорічно 19 грудня», – йдеться в указі.

Адвокатура є одним із ключових інститутів правової держави. Адвокати:

-забезпечують право громадян на захист;

-представляють інтереси громадян у судах;

-сприяють утвердженню принципів справедливого судочинства;

-стоять на захисті прав і свобод людини.

195 років з дня народження українського письменника Данила Лукича Мордовця

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Данило Лукич Мордовець (7 (19) грудня 1830 р., слобода Данилівка (нині районний центр Волгоградської обл., Росія) – 10 (23) червня 1905 р., Кисловодськ, Росія) – український письменник. В російській літературі відомий під зросійщеним прізвищем Мордовцев.

Народився Данило в родині українців. Вчився спочатку вдома, в 1839 – 1844 роках – в окружному училищі в станиці Усть-Медведицькій, в 1844 – 1850 рр. – у Саратовській гімназії, в 1851 – 1854 р. – у Петербурзькому університеті. Ще під час навчання він познайомився з такими видатними (в майбутньому) російськими інтелігентами, як О. М. Пипін та М. Г. Чернишевський.

В 1854 р., закінчивши університет, Мордовець повернувся до Саратова і познайомився з Миколою Костомаровим, який відбував там заслання у справі Кирило-Мефодіївського товариства. Це знайомство мало дуже велике, можливо, навіть вирішальне значення для формування молодого письменника. Мордовцев неначе повторив через 20 років творчий шлях Костомарова: спочатку поезії українською мовою, потім історичні студії, потім художні твори на історичні теми. Так само, як і в пізніх творах Костомарова, в історичних романах Мордовця на українські теми вживається макаронічна мова (російський текст від автора + українська мова в репліках персонажів).

19 грудня в історії України: відкриття п'яти станцій метро

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

19 грудня 1980 рік — відкриття станцій метро "Оболонь" (тоді — "Проспект Корнійчука"), "Тараса Шевченка", "Почайна" (тоді — "Петрівка"),.

19 грудня 1981 рік — відкриття станцій метро "Площа Українських Героїв" (тоді — "Площа Льва Толстого"), "Олімпійська" (тоді — "Республіканський стадіон").

21-у станцію Київського метрополітену «Оболонь» було відкрито 19 грудня 1980 р. спільно зі станціями «Тараса Шевченка» та «Петрівка» (нині «Почайна»).

Початкова назва: «Проспект Корнійчука» (колишня назва Оболонського проспекту). Вихід у місто через два підземні вестибюлі: на Оболонський проспект та вулицю Героїв полку «Азов». Кілька років тому, західний вихід підземного переходу, розташованого на південній стороні станції, був з'єднаний із входом до торгового комплексу.

Архітектори: Т.Целіковська, О.Крушинський, О.Працюк, Ф.Заремба. Художник: П. Ганжа.

За початковими планами Куренівсько-Червоноармійська лінія мала піти після Подолу вздовж Кирилівської вулиці у бік площі Шевченка, але у зв'язку з будівництвом житлового масиву Оболонь, де наприкінці 70-х рр. мешкало вже близько 200 тис. осіб, трасування лінії було змінено на користь нового житлового масиву. З тих же причин було змінено черговість відкриття ділянок на лінії: якщо на початку 70-х передбачалося спочатку розвивати лінію на південь, то через кілька років плани змінилися та основні сили були спрямовані на розвиток Оболонського напрямку. У результаті другою пусковою ділянкою лінії став відрізок траси протяжністю 4,4 км, який був відкритий 19 грудня 1980 р. (до дня народження Л.І. Брежнєва).

Вокальний народний ансамбль «Берегиня» Херсонського обласного Палацу культури продовжує роботу над новими музичними творами та готується до майбутніх виступів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Херсонський Обласний Палац культури

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека

Вокальний народний ансамбль «Берегиня»Херсонського обласного Палацу культури продовжує роботу над новими музичними творами та готується до майбутніх виступів.

Ансамбль «Берегиня» був створений у 1996 році на базі обласного Палацу культури. Керівник – Катерина Логвиновська.

За творчі здобутки в 2001 році ансамблю було присвоєно звання «народний».

Колектив постійно приймав участь у Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях-конкурсах, таких як «Встань, козацька славо, засвіти знамена!» (м.Радовилів), «Афганістан звучить в моїй душі» (м.Миколаїв), «Козацькому роду нема переводу» та багато інших.

Народний ансамбль «Берегиня» має безліч нагород – Дипломів І-ІІ ступеня. Був почесним гостем Сорочинського ярмарку. На Херсонському телебаченні записано програми з народним ансамблем «Берегиня» – «Різдв'яні колядки» та обряд «Проводи до війська новобранця». Колектив планує прийняти участь у закордонних фестивалях та конкурсах. І хоч вік учасників ансамблю, в основному, пенсійний – їх енергійність та любов до пісні дарує їм другу молодість.

Щира подяка Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека за підтримку, гостинність і створення безпечного, затишного простору для зустрічей ВПО з Херсонщини.

Провулок імені Олеся Гончара (колишній провулок Чернишевського)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про провулок імені Олеся Гончара (колишній провулок Чернишевського).

Коротка довідка: Олесь Гончар (Олександр Біличенко) (1918-1995) – письменник, літературний критик, громадський діяч, політик. Герой України (посмертно). Був удостоєний багатьох державних нагород і літературних премій. Один із засновників Українського фонду культури.

Народився в с. Ломівка Дніпропетровської області. Дитячі роки провів в слобідці Суха на Полтавщині. Після закінчення Бреусівської семирічної школи навчався в Харківському технікумі журналістики ім. М. Островського. Після – працював учителем, згодом – в обласній газеті «Ленінська зміна». У 1938 р. вступив до Харківського університету.

В 1941 р. пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Улітку 1942 р. потрапив у полон. Після звільнення з полону залишився в армії та писав вірші для дивізійної газети. Отримав два поранення, був нагороджений орденами «Слави» і «Червоної Зірки», трьома медалями «За відвагу», медаллю «За оборону Києва».

М. Лівін та І. Полудьонний «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Представляємо вам 5-те видання «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях» (Київ: Наш Формат, 2024), що було подароване нашій бібліотеці PEN Ukraine.

Книга написана журналістом, письменником, викладачем сторітелінгу, співвидавцем медіа «The Village Ukraine» Марком Лівіним у співавторстві з психологом, гештальт-терапевтом, співзасновником сервісу онлайн-психотерапії TreatField Іллею Полудьонним. Приводом до написання книги став їх спільний подкаст про психологію «Простими словами».

Видання складається з 20 розділів, кожен з яких присвячений окремому почуттю чи емоції: злості, сорому, провині, заздрості, тривозі і страху, щастю, образі, нудьзі та ін. Майже кожен розділ має чотири складники: написану простими словами теорію; історію авторів, як вони познайомилися із цим почуттям; міську тему, в якій емоція трапляється часто (написана у формі діалогу); вправи для індивідуальної роботи. За словами письменників: «Розділ про щастя – єдиний, у якому немає особистих історій і вправ, тому що автори не бачать у них сенсу».

Для кращого розуміння того чи іншого почуття за темами розділів книги подано список рекомендованих фільмів та творів художньої літератури.

М. Лівін та І. Полудьонний зазначають: «Наше завдання – популяризувати культуру ментального здоров’я та інтересу до почуттів. Подальша глибина вивчення теми – ваша самостійна робота».

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека для ближчого знайомства з книгою!

#читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

Запрацювала французька версія Chapter Ukraine

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

Запрацювала французька версія Chapter Ukraine — цифрової платформи, що акумулює повну та структуровану інформацію про українські книжки, перекладені іноземними мовами. Французька стала четвертою мовною версією платформи після англійської, німецької та іспанської.

На момент запуску французький каталог Chapter Ukraine налічує понад 100 книжок від 34 українських видавництв. Платформа допомагає бібліотекам, книгарням, організаторам книжкових подій та читачам легко знаходити й замовляти українські видання французькою мовою.

Chapter Ukraine пропонує ретельно опрацьовані тематичні добірки перекладів.

До каталогу входять видання, які відповідають чітким критеріям:

• переклад виконаний професійним перекладачем;

• книжка має наклад і доступна для продажу;

• наявні читацькі відгуки на міжнародних платформах, зокрема Goodreads;

18 грудня в історії України: відкриття Української академії мистецтв (УАМ)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Голова Центральної Ради Михайло Грушевський та Генеральний секретар освіти Іван Стешенко підтримали ідею творчої еліти про відкриття в Україні власного вищого навчального закладу, де плекали б розвиток національної культури.

18 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила закон, що регламентував діяльність Української академії мистецтв (УАМ), завершивши тривалий і непослідовний через революційні перипетії процес формування української школи вищої художньої освіти.

Основною метою створення УАМ був розвиток традицій національної культури та створення на цій основі мистецьких шкіл. Спеціальні дисципліни включали живопис та графіку. Мистецькі інституції формувалися складніше, там не було однорідності, єдиноспрямованості. Першим ректором став Федір Кричевський, серед засновників та перших викладачів УАМ були також такі відомі митці як М. Бойчук, М. Жук, В. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут - митці різних шкіл. Статут Академії затвердила Українська Центральна Рада 5 (18) листопада 1917 року, а урочисте відкриття відбулося 5 (18) грудня того ж року у приміщенні Української Центральної Ради. Академію очолювала Рада Академії у складі Дмитра Антоновича, Павла Зайцева, Данила Щербаківського (вчений секретар) та ін.

Ректорами Академії були: Василь Кричевський, Федір Кричевський(1918 і 1921 — 23), Олександр Мурашко, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук.

Незважаючи на важке становище, УАМ у роки національно-визвольних змагань виконала своє основне завдання.