All articles
Неділя, 23 лютого 2025
Розповідь про вулицю Володимира Кремінського (колишня вулиця Єсеніна)
- Article Details
- Category Новини
Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю Володимира Кремінського (колишня вулиця Єсеніна).
Коротка довідка:Володимир Кремінський (1985-2022) – уродженець міста Миколаєва, солдат в/ч А7355 123 окремої бригади Тероборони Збройних Сил України.
Загинув 7 березня 2022 р. від осколкового поранення, коли російські війська вдарили ракетами по розташуванню 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади в Миколаєві.
#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми
Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ
Read more
Субота, 22 лютого 2025
Леся Башняк «Ой, у лузі червона калина»
- Article Details
- Category Новини
«Книга Лесі Башняк є не лише історичним екскурсом у далекі часи початку Першої світової війни й, зокрема, до звитяжної минувшини Легіону Українських Січових Стрільців, а й чудовою палітрою феномену, як посеред крові й лиха, заквітчується оберемок вічної тяглості людини до мистецької природи її сутності, до романтичних гаїв кохання і надій в її душі, до лицарського духу любові воїнів до свого Народу, до самопожертви, освяченої боротьбою за свободу своєї Батьківщини, в ім’я кращої долі Вітчизни й оспіваної слави й віри, як заповіту нащадкам, що крізь буревії борні завидніється нова доба щастя й добробуту…»
Павло Гай-Нижник
Друзі! Сьогодні до вашої уваги науково-популярне видання, що поповнило фонди Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 49 бібліотек Миколаївщини від Український інститут книги – дослідження науковиці, викладачки, громадської діячки Лесі Башняк «Ой, у лузі червона калина», що вийшло друком у 2024 р. у видавництві Саміт-Книга.
Як культурна спадщина січових стрільців вплинула на формування національної ідентичності українців? Чи сприяла духовному піднесенню в непрості історичні часи? Як стала символом сучасної боротьби за незалежність України? На ці та інші питання ви знайдете відповідь на сторінках книги разом з авторкою, яка дбайливо проведе вас заплутаними історіями нашого минулого.
Основою видання стала кандидатська дисертація пані Лесі на тему «Роль Українських Січових Стрільців у контексті розвитку української культури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Зараз же для широкого загалу авторка висвітила творчу діяльність Легіону УСС, що охоплює літературну та музичну творчість, образотворче та театральне мистецтво у 1914-1939 рр. У кожному розділі науковиця характеризує розмаїтий творчий доробок головних дійових осіб епохи. Текст доповнено світлинами. А для поглибленого ознайомлення з темою надано список опрацьованих джерел, що нараховує більше 400 документів.
Read moreП'ятниця, 21 лютого 2025
Світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови
- Article Details
- Category Новини
Щороку, 21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Свято було вперше проголошено у 1999 році за ініціативою ЮНЕСКО з метою максимального збереження та шанобливого ставлення до мов всіх народів світу.
З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з унікальним виданням кандидатки філологічних наук Ольги Дубчак «Бачити українською. Слово в мовній картині світу» (Київ: Віхола, 2021) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Це книга про нашу рідну мову. Право спілкуватися нею ми виборюємо саме зараз. Авторка у простій і доступній формі розповідає про правила використання частин мови, лексичне значення і походження слів, фразеологізми, просторіччя, прислів’я, запозичені слова та ін.
«… є й такі власне українські слова, автори яких нам відомі. Наприклад, Іван Котляревський уперше у своїй «Енеїді» вжив слово несамовитий, а Лесі Українці належить перша заявка на слово промінь. Кажуть, її мама, Олена Пчілка, вигадала слово мистецтво, а Іван Нечуй-Левицький – слова перепона, стосунок і світогляд… Тичинове яблуневоцвітно не прижилось, а Шевченкове високочолий – цілком. І навпаки: є слова, якими здавна послуговуються в народі, але в літературну мову вони не потрапили.».
Вивчаємо українську! Спілкуємося українською!
#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо
Read more
Лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 р. Гарольд Пінтер
- Article Details
- Category Новини
Британський драматург, кіносценарист, театральний режисер Гарольд Пінтер (1930-2008) у 2005 р. став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Його вважають новатором у драматургії та літературі, а унікальний стиль його творів отримав назву «пінтеризм».
Майбутній драматург відвідував школу «Хакні Даунс», він увійшов до групи, яка захоплювалася театром та поділяла антифашистські погляди. Навчався у Королівській академії драматичного мистецтва. Як переконаний пацифіст, він відмовився від служби в армії. Працював актором у різних театральних колективах під псевдонімом Девід Барон.
У 1957 р. була поставлена його перша п’єса «Кімната». Відомими стали драми – «Сторож», «Колекція», «Коханець», «Чаювання», «Повернення додому», «Спогади про речі, що минули» та ін. У своїх п’єсах Гарольд Пінтер наголошував на необхідності для людини зберегти баланс між минулим, сьогоденням і майбутнім, закликав вириватися зі стану пригнічення та страху.
Г. Пінтер написав кілька сценаріїв, за якими були зняті кінофільми, зокрема «Жінка французького лейтенанта» (реж. Карел Рейш), кінотрилогія «Слуга» – «Нещасний випадок» – «Посередник», (реж. Джозефа Лоузі), політичний трилер «Меморандум Квіллера» (реж. Майкл Андерсон), драма «Останній магнат» (реж. Еліа Казан).
Пінтер – почесний доктор наук багатьох європейських університетів, лауреат численних літературних премій. Також він нагороджений Орденом Британської Імперії.
Read moreПрима української літератури (до 65-річчя від дня народження Марії Матіос)
- Article Details
- Category Віртуальні виставки
Марія Василівна Матіос народилася 19 грудня 1959 р. в мальовничому селі Розтоки Чернівецької області. Мама майбутньої письменниці була вчителькою і саме завдяки їй дівчинка рано зрозуміла силу слова. Її перший вірш «А кохання – наче пісня лебедина» був надрукований у газеті «Молодий буковинець» у 1975 р., коли Марії було 15 років.
У 1982 р. закінчила відділення української мови та літератури філологічного факультету Чернівецького державного університету (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). Отримавши вищу освіту,працювала у науковій бібліотеці того ж університету. У прозі дебютувала з новелою «Юр'яна і Довгопол», що була опублікована у 1992 р. в журналі «Київ».
З 1992 по 2002 рр. плідно займалася журналістикою: була редактором багатотиражної газети «Машинобудівник» Чернівецького машинобудівного заводу, спеціальним кореспондентом обласної газети «Буковинське віче» та одним із засновників науково-літературного «Буковинського журналу».
У 1997 р. переїхала до Києва. Працювала помічником секретаря Ради національної безпеки і оборони України Є. Марчука. У 2005-2010 рр. обіймала посаду заступника голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Двічі обиралася до Верховної Ради України (2012, 2014).
Літературна творчість Марії Матіос, за думкою критиків, дуже схожа до сили слова Лесі Українки, авторку порівнюють з Василем Стефаником, Габріелем Маркесом і Вільямом Фолкнером. Ідеї для своїх книг письменниця черпає з унікального досвіду власної родини, коріння якої сягає кінця ХVІІІ ст. Вона не вигадує сюжети своїх історій, герої її романів та повістей мають реальних прототипів у житті.
Read moreВідбувся II Південний фестиваль рідної мови «Мови різні – країна одна»
- Article Details
- Category Новини
21 лютого у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся II Південний фестиваль рідної мови «Мови різні – країна одна» на який з’їхалися представники органів державної влади та місцевого самоврядування, науковці, літератори, діячі культури, освітяни, митці, студентська молодь, громадські організації та медіа з Миколаївської, Херсонської та Одеської областей. Цього року ідейним натхненником і організатором виступило Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА. З вітальним словом до присутніх звернулися перша заступниця Міністерство культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко, заступник голови Державна служба України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський (долучилися до фестивалю онлайн), Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, заступник начальника Миколаївська обласна державна адміністрація Юрій Гранатуров, перший заступник голови Миколаївська обласна рада Ігор Щербина; начальник Херсонська обласна державна адміністрація Олександр Прокудін (онлайн) та його заступник Володимир Клюцевський; депутат Одеська обласна рада, голова громадської організації «Кримські татари Одещини» Февзі Мамутов; генеральний директор Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого Олег Сербін (онлайн); президентка Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association Оксана Бруй (онлайн) та директор департаменту культури Закарпатська обласна державна адміністрація Євген Тищук (онлайн). У своїх вітальних промовах вони говорили про підтримку культурного розмаїття, про необхідність захисту мови національних спільнот корінних народів України та утвердження української мови як державної.
Read moreЧетвер, 20 лютого 2025
Чарівні міфологічні істоти: легенди та перекази
- Article Details
- Category Віртуальні виставки
Українська міфологія, як в дохристиянські часи, так і після них, була сповнена найдивовижнішими легендами, казками та міфами. Надзвичайні істоти, за переказами предків, населяли кожен куточок рідної землі: від будинку до озера, від лісу до болота – все було сповнено добрими чи злими потойбічними силами.
Що з цього – вигадка, а що – правда, ми вже мабуть і не дізнаємося ніколи, але легенди про деяких міфічних істот, хоч і дещо змінилися, та все ж дійшли до наших часів.
Тож ми маємо можливість дізнатись, які міфічні створіння раніше наводили жах на наших предків, а які їх оберігали.
Вивчення та розкриття таємниць українських міфологічних істот є захоплюючим процесом, який дозволяє нам поглибитися у світ української культури та її багатогранність.
Кожен факт, кожна легенда розкриває нову сторінку цікавої історії, яка допомагає нам краще зрозуміти наші корені та традиції.
Можливо, ці істоти – це наслідок багатої уяви наших предків та намагання надати усьому, що відбувається у світі, «вищого сенсу». А може, навпаки, ці міфічні істоти і досі блукають між нами, лісами і озерами, перехрестями і закутками будинків. Просто ми звикли знаходити усьому в світі логічне, обґрунтоване пояснення.
Read moreДень Героїв Небесної Сотні – це день вшанування пам'яті учасників Революції гідності
- Article Details
- Category Новини
День Героїв Небесної Сотні – це день вшанування пам'яті учасників Революції гідності, які віддали своє життя за свободу та незалежність України, що відзначається 20 лютого.
18-20 лютого 2014 року на Майдані відбулися криваві сутички між протестувальниками та силовиками, внаслідок яких загинуло понад сто осіб. Герої Небесної Сотні стали символом боротьби за демократичні цінності та європейський вибір України.
Перший пам'ятник Героям Небесної Сотні був відкритий у нашому місті Миколаєві у 2015 році.
Скульптура була створена у Львові на замовлення миколаївської громади, її авторами виступили скульптор Володимир Цісик та художник Сергій Іванов.
#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Календар
Read more
120 років від дня народження Уласа Самчука (1905-1987)
- Article Details
- Category Новини
20 лютого виповнюється 120 років від дня народження Уласа Самчука (1905-1987) – одного з видатних українських письменників XX століття. Зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером», наголошуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну.
Пропонуємо ознайомитися з книгою письменника, що зберігається у фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Роман «На краю часу» був написаний ще у 1963 р., але тільки через 60 років видання побачило світ в Україні у харківському Видавництво Фоліо.
Ця книга – своєрідний художній літопис української історії початку XX ст. Дія роману відбувається у 1920-1930-х рр. в міжвоєнній Празі, що була столицею Чехословацької республіки та стала своєрідним центром української еміграції. Автор торкається багатьох болючих питань про непросту історію України, долю українських емігрантів та пошуки українцями свого «місця в Європі», долю письменника на чужині. Прототипами героїв твору стали реальні українські політичні та культурні діячі.
Запрошуємо до читання!
#Календар_МОУНБ #Свята #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо
Read more
Вулиця Мирослава Скорика (колишня вулиця Дунаєвського)
- Article Details
- Category Новини
Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогодні наша розповідь про вулицю Мирослава Скорика (колишня вулиця Дунаєвського).
Коротка довідка: Мирослав Михайлович Скорик (1938-2020) – композитор, педагог, диригент, піаніст, музикознавець, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Герой України.
Народився у Львові. Музичну освіту отримав спочатку у Львівській музичній школі, потім у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка (нині – Львівська музична академія ім. М. В. Лисенка) та в аспірантурі Московської консерваторії ім. П. І. Чайковського.
Викладав у Львівській та Київській консерваторіях, працював у США та в Австралії, був головою журі фестивалю «Червона рута», художнім керівником фестивалю «КиївМузикФест», співголовою Національної спілки композиторів України, художнім керівником Київської опери тощо.
У творчому доробку митця опера «Мойсей», п’ять балетів, інструментальні концерти, твори для симфонічного та камерного оркестрів, фортепіано, естрадні пісні. Його твір «Мелодія» став духовним гімном України.
Помер 1 червня 2020 р. у Києві. Похований у Львові. Посмертно нагороджений відзнакою Президента України «Національна легенда України».
Read moreЯк нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено