100 років від дня народження Методія (Михтодя) Івановича Волинця (1926–2023), українського письменника, поета, правозахисника, громадського діяча

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Методій (Михтодь) Іванович Волинець (1926–2023) — український письменник, поет, правозахисник та колишній політв'язень радянських таборів.

Народився 3 березня 1926 року в селі Іванівка (нині Травневе), Житомирська область.

Закінчив Кемеровський філіал Всесоюзного заочного фінансово-економічного інституту (1964).

Методій Іванович Волинець ще з юнацьких років почав писати вірші. Деякі з них друкувалися у львівських газетах. Він автор численних рецензій, літературних розвідок, оповідань та віршів.

Був активним учасником дисидентського руху. Через свої переконання та правозахисну діяльність зазнав переслідувань з боку КДБ та перебував у радянських таборах.

Виступав за незалежність України, був членом Української Гельсінської Спілки та активним діячем у місті Коростишів, а згодом — у селищі Ворзель.

З початку 90-х років письменник неодноразово друкувався у газетах "Народна газета", "Українське слово", "За вільну Україну", "Вільне слово" та навіть у газеті "Time". Михтодь Волинець є одним з співавторів книги-меморіалу "Голод:33".

Помер 1 червня 2023 року на 97-му році життя у Ворзелі.

Його творчий доробок включає:

Поезія: Автор численних віршів, що публікувалися у львівських газетах, а з 1990-х років — у виданнях «Народна газета», «Українське слово», «За вільну Україну».

Проза та публіцистика: Писав оповідання, рецензії та літературні розвідки.

3 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Вікенд

3 березня 1866 р. у Києві відкрили міську публічну бібліотеку. Нині це Національна парламентська бібліотека України. Перша публічна бібліотека Києва знаходилася то в оповитій легендами будівлі, то розташовувалася у приватних будинках депутатів і професорів, то переїжджала до міської думи.

Вона розміщувалася у Дворянських зборах на розі Хрещатика та Хрещатицької площі. На місці тієї триповерхової будівлі з кінця 1970-х височить увінчаний вежею з годинником Будинок профспілок.

Цю ділянку придбав у 1828 р. відомий землевласник полковник Йосип Понятовський, але минуло цілих 15 років, поки його син Ламберт-Маврикій вирішив збудувати тут один із перших на Хрещатику камʼяних будинків. Проєкт двоповерхового будинку надіслали, як це було потрібно, на затвердження до Петербурга, але імператор не схвалив фасад. Довелося архітектору Л. Станзані у квітні 1844 р. подавати до губернської будівельної комісії проєкт іншого, вже триповерхового будинку. Але лише в серпні наступного року його затвердили - і почали зводити.

У 1851 р. будинок Понятовського, з фасадами у стилі класицизму, вже височів на площі. Далі історія супроводжувалася обставинами, про які через багато років розповіла газета «Київські єпархіальні відомості»: «Будинок цей у середині ХІХ століття був наглухо забитою безлюдною спорудою. Як це сталося? Будинок зводив польський магнат Понятовський. Цьому вельможі якийсь ксьондз навіяв, що з завершенням будівництва він помре. Переляканий вельможа припинив спорудження свого палацу, забив вікна й двері та перетворив будинок на таку легендарну будівлю. Наприкінці 50-х років із цього будинку зняли темну легенду, оживили його, відчинили вікна та двері. Тут влаштували художню виставку».

Але Ламберт Понятовський все ж таки вирішив зі своєю нерухомістю розлучитися, і в 1861 р. будинок придбали для себе губернські Дворянські збори. Приміщення на першому поверсі воно здавало різним користувачам, зокрема під магазини.

Всесвітній день письменника (International Writers’ Day)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – Всесвітній день письменника (International Writers’ Day).

Всесвітнійдень письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.

Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Це – міжнародне об’єднання письменників, яке, як зазначено в Хартії ПЕН-клубу, „виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов’язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також в усьому світі, коли це можливо. ПЕН-клуб виступає на захист свободи преси і проти необгрунтованого застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної і економічної організації потребує вільної критики уряду, органів управління і політичних інститутів.

Пропонуємо ознайомитися з виданням Ростислава Семківа «Як писали класики: поради, перевірені часом»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щороку, 3 березня відзначаємо Всесвітній день письменника - свято людей, чия творчість формує духовний простір суспільства та збагачує культурну спадщину людства. Письменники через силу слова відображають реалії часу, допомагають осмислити події сьогодення, зберігають історичну пам’ять і передають досвід поколінь. Книга й сьогодні залишається важливим містком між автором і читачем, а художнє слово - потужним інструментом пізнання світу, самовираження та культурного розвитку суспільства.

З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з виданням українського літературознавця, критика та викладача Ростислава Семківа «Як писали класики: поради, перевірені часом» (Київ: Видавництво Pabulum, 2016) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

У виданні автор зібрав серію есеїв, присвячених видатним письменникам ХХ століття, їхнім життєвим історіям, шляху до творчого визнання. У легкій, подекуди іронічній формі розкриваються секрети створення сюжетів й персонажів від майстрів слова, що робить їх постаті більш зрозумілішими сучасному читачеві. На сторінках видання можна по-новому відкрити для себе Аґату Крісті, зрозуміти силу й вплив слова Джорджа Орвелла, зазирнути в лабораторію фантастичних світів інших письменників та дізнатися, за що вони отримали Нобелівську премію.

Щиро дякуємо Олександру Грищенку за подароване наукове видання – монографію Володимира Микитюка «Педагогічні концепти Івана Франка (теорія та методика навчання літератури)»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

В ювілейний для Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека рік отримуємо цінні книжкові подарунки і з радістю розповідаємо вам про них.

Щиро дякуємо кандидату філологічних наук, доценту Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика Олександру Грищенку за подароване наукове видання – монографію Володимира Микитюка «Педагогічні концепти Івана Франка (теорія та методика навчання літератури)».

У цій праці осмислено педагогічні ідеї Івана Франка, чия спадщина є важливою частиною української та європейської освітньої традиції. Автор досліджує погляди Франка на викладання української літератури, розкриває його бачення ролі вчителя, значення літературної освіти для формування свідомого громадянина, аналізує підходи до створення програм і підручників. Окрему увагу приділено розвитку творчих здібностей слухачів, мовному світові митця та еволюції його педагогічних переконань – від ідей позитивізму до прагматичного підходу в освіті.

Книга стане корисною для викладачів, студентів, літературознавців, філософів, культурологів та істориків – для всіх, хто цікавиться розвитком української педагогічної думки.

Запрошуємо до бібліотеки та відкривати нові сторінки знань разом!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

2 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

2 березня 1918 року, Центральна Рада ухвалила «Закон про громадянство Української Народної Республіки». Згідно з цим документом колишні підданці російської імперії ставали громадянами УНР, набуваючи громадянських прав і свобод та приймаючи громадянські обов’язки.

Після затвердження державного герба Української Народної Республіки та запровадження гривні як національної валюти Центральна Рада звернулась до питання про українське громадянство.

За своїм значенням він гідний того, щоби згадувати його поряд із Четвертим Універсалом, що ним було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Правник, дипломат і публіцист Кость Лоський наголошував:

Закон про українське громадянство настільки важний для життя держави, що його можна поставити врівень з так званими основними законами. (Зі статті «Закон про громадянство» у газеті «Нова рада» (Субота, 23 (10) березня 1918 року. № 40. С. 2)).

Стати громадянином Української Народної Республіки могла будь-яка людина, яка народилася та постійно мешкала на території України й отримала свідоцтво про приналежність до громадян УНР. Для одержання цього документа слід було скласти обов’язкову присягу громадянина:

Тривають навчальні курси «Зі смартфоном на “ти”: опановуємо базові функції»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У Регіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека тривають навчальні курси «Зі смартфоном на “ти”: опановуємо базові функції», що проходять у межах діяльності Університету третього віку.

Під час занять, які відбулися 17, 24 та 26 лютого, учасники курсів опановували важливі функції смартфона. Зокрема, вони дізналися, як під час телефонної розмови переглянути телефонну книгу або чати, не перериваючи дзвінка, як здійснювати відеодзвінки, а також обговорили особливості мобільного інтернету та Wi-Fi. Окрему увагу приділили практичним навичкам під’єднання до Wi-Fi-мережі.

Наступною темою занять стала мобільна фотографія. Учасники отримали корисні поради щодо того, як робити якісні фото та відео за допомогою смартфона, ознайомилися з основними налаштуваннями камери та кількома корисними лайфхаками. Також вони навчилися видаляти непотрібні фото й відео з галереї, щоб не перевантажувати пам’ять телефону, та дізналися як надсилати світлини зі смартфона своїм співрозмовникам у месенджерах.

Для закріплення отриманих знань відвідувачі курсів виконували практичні завдання, запропоновані тренерами, що допомогло краще опанувати нові цифрові навички.

Окрім цього, слухачі курсів ознайомилися з національною освітньою платформою Дія.Освіта, що спрямована на розвиток цифрової грамотності. Учасники переглянули освітній серіал «Мобільний фотограф», дізналися як ефективно використовувати камеру смартфона для зйомки людей, предметів і навколишнього середовища, а також яку роль у фотографії відіграє світло та яким воно буває.

За допомогою тренерів учасники пройшли перевірочні та фінальний тести й отримали спільний сертифікат від платформи Дія.Освіта.

150 років від дня народження Мирона Кордуби – історика, бібліографа, археографа, публіциста, консула від Західноукраїнської Народної Республіки у Відні

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

2 березня 1876 року в селі Острів на Тернопільщині народився Мирон Кордуба, історик, бібліограф, археограф, публіцист, консул від Західноукраїнської Народної Республіки у Відні.

Він залишив понад 500 наукових праць, виданих не лише в Україні, а й у Франції, Польщі, Німеччині. Омелян Пріцак назвав його “одним з найбільших істориків Східної і Центральної Європи”.

Походив із родини греко-католицького священика. Закінчив філологічний факультет Львівського університету. Зі студентських років зблизився із Михайлом Грушевським, який став для Мирона Кордуби не лише наставником, а й другом.

Вивчав політичну історію у Відні й захистив там дисертацію. Увійшов до українського товариства “Січ”, став його президентом.

Матеріальні труднощі змусили Мирона Кордубу повернутися до України. 1900-го він приїхав до Чернівців і познайомився з місцевою інтелігенцією: Ольгою Кобилянською, Лесею Українкою, Осипом Маковеєм, Романом Смаль-Стоцьким.

Внаслідок російського ракетного удару зазнали пошкоджень будівлі Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України

1 березня росія завдала ракетного удару по Харкову. Внаслідок атаки зазнали пошкоджень будівлі Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського.

Постраждав гуртожиток закладу освіти на вулиці Мирослава Мислі, 50. Також пошкоджено центральний корпус на майдані Конституції, 11 — у будівлі пошкоджено вікна.

Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського — один із провідних закладів вищої освіти України, творчий і науково-методичний центр музичної та театральної освіти Слобожанщини з понад столітньою історією. Університет є членом Європейської асоціації консерваторій, Європейської асоціації університетів та Європейської ліги університетів мистецтв.

Нагадаємо, заклад уже зазнавав пошкоджень під час перших ворожих обстрілів Харкова навесні 2022 року. Тоді було пошкоджено дах, вибито вікна, а через тривалий вплив мінусових температур і дощів потріскали труби та батареї.

Через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури. У Харківській області зазнали руйнувань 349 пам’яток.

Фото: Думка

Фотозвіт Миколаївської ОУНБ за лютий 2026 року

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі!

Пропонуємо вашій увазі відеоролик про роботу

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Дізнайтесь, які важливі події і заходи відбулися у бібліотеці протягом місяця.

Залишайтеся завжди на інформаційній хвилі разом з нами!

https://youtu.be/CJSoXVIReVo

#бібліотекапрацює #щоробитьбібліотека #цікавознати #якпрацюєбібліотека