5 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

5 березня 1950 року загинув Головний командир УПА Роман Шухевич (Тарас Чупринка).

«Здобути Українську державу або загинути в боротьбі за неї» — це гасло ОУН було життєвим принципом Романа Шухевича. Він очолив визвольну боротьбу українців у непростий час, коли доводилося протистояти двом тоталітарним режимам, які мало чим відрізнялися один від одного – Радянському Союзу та нацистській Німеччині.

НКВД-МГБ полювало за Шухевичем рекордний час – понад сім років. Головний командир УПА неодноразово вислизав з рук чекістів: у 1944, 1946, 1947, 1948 роках. Кілька разів пускалися чутки про його загибель. Але робота Служби безпеки ОУН була поставлена якнайкраще.

До трагічної розв'язки призвів арешт 2 березня 1950 року зв'язкової Шухевича Дарії Гусяк. Запідозривши небезпеку, Шухевич готувався перебратися із будинку в Білогорщі, де переховувався з кінця 1949-го, до Львова, де було дві конспіративні квартири. Переїзд було намічено якраз на 5 березня.

Але зранку 5 березня 1950 року емґебісти тісним кільцем оточили цей та декілька сусідніх будинків у Білогорщі. Операцію із захоплення головнокомандувача УПА очолював генерал Міністерства державної безпеки Павло Судоплатов. До операції було залучено понад 700 бійців внутрішніх військ. Намагаючись прорватися з оточення, Шухевич вбив майора Ревенка, але сам був поранений. Щоб не здаватися живим до рук ворога, Шухевич пустив собі кулю в скроню. 

Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими випусками

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, маємо гарну новину!

Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими випусками.

Цього разу фахівці бібліотеки підготували для вас уривки з книги української журналістки, письменниці та дослідниці традиційної культури Громовиці Бердник «Знаки карпатської магії. Таємниця старого Мольфара».

В основу книги лягли розмови зі справжнім “непрОстим” - мольфаром Нечаєм, доповнені роздумами Громовиці Бердник про карпатське мольфарство як складову світової шаманської традиції.

Робота над цією книгою поклала початок багатолітній дружбі авторки з Михайлом Нечаєм - карпатським примівником, мольфаром і майстром Традиції.

Упродовж року в нових серіях подкасту в межах модуля «Магічні світи сучасності» прозвучать уривки з творів сучасних українських авторок – Дари Корній, Світлани Тараторіної та Анни Софіної.

Запрошуємо слухати, відкривати нові історії та занурюватися у світ сучасної української літератури разом із нами!

#слухаємоукраїнське #SoundedBook #ГромовицяБердник #мольфарство

В Україні відкрили онлайн-каталог перекладів українських книжок різними мовами світу

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

В Україні відкрили онлайн-каталог перекладів українських книжок різними мовами світу. До нього увійшла інформація про понад 300 видань, що побачили світ за підтримки програми Translate Ukraine упродовж усього часу її існування, починаючи з 2020 року.

Translate Ukraine 2026 – це програма Український інститут книги, що реалізується за сприяння Міністерства культури України і спрямована на підтримку перекладів творів української літератури іншими мовами.

На сьогодні:

-опубліковано 326 перекладів

-у 47 країнах світу

-34 мовами

Найбільше перекладів з’явилося:

-польською — 50 видань

-англійською — 36

-болгарською — 29

-німецькою — 26

-словацькою — 18

Завдяки програмі українська література стала доступною і для арабських країн. Зокрема, торік арабською мовою видали «Кобзаря» Тараса Шевченка та «Людину» Ольги Кобилянської. В Індонезії у 2021 році вийшла дитяча книжка-картинка «Незвичайні професії» Алли Гутніченко. У Монголії ще у 2020 році переклали книжки «Я так бачу» і «Голосно, тихо, пошепки» авторства Андрія Лесіва та Романи Романишин.

Бібліотека пропонує ознайомитись з інтерактивним квестом «Гієна Гігієна й МереЖах»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з інтерактивним квестом «Гієна Гігієна й МереЖах» https://osvita.diia.gov.ua/tests/safer-internet-quest , створеним Національною освітньою платформою Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ до Дня безпечного інтернету.

Квест – це простір, де діти та підлітки вчаться впевнено діяти в реальних онлайн-викликах. 14 запитань зі сфери онлайн-безпеки побудовані на життєвих кейсах, які часто маскуються під звичайні розваги чи спілкування: дивне повідомлення, підозріле посилання, «секретна» пропозиція в грі. Кожне завдання – це цифрова пастка, з якої потрібно знайти вихід, використовуючи критичне мислення та знання з кібергігієни. Разом із Гієною Гігієною та Кібермилом учасники не просто читають правила – вони проживають сценарії, де важливо вчасно помітити маніпуляцію, передбачити наслідки кліку, знати, як захистити свій цифровий простір.

Квест перетворює онлайн-безпеку на захопливу стратегію, де головна нагорода – не бали, а впевненість у власних діях.

Користуйтеся з користю!

День народження відомого композитора, автора безсмертної «Червоної рути» Володимира Івасюка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

4 березня 1949року у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків народився відомий композитор, автор безсмертної «Червоної рути» Володимир Івасюк.

Народився в сім’ї вчителів-філологів. 1954 вступив у підготовчий клас місцевої філії Чернівецької музичної школи (згодом Кіцманська музична школа, з 1999 ― Кіцманська музична школа імені Володимира Івасюка) зі спеціальності скрипка. 1956–1966 навчався в Кіцманській середній школі. 1963 вступив до Київської середньої музичної школи ім. М. В. Лисенка на спеціальність альт. З другої чверті через хворобу повернувся на навчання в м. Кіцмань. Продовжив уроки в Кіцманській музичній школі в класі фортепіано.

Після закінчення школи вступив до Чернівецького медичного інституту (ЧМІ, тепер Буковинський державний медичний університет) та одночасно до Чернівецького музичного училища. За наказом ректора ЧМІ О. Юхимця (1918–2001; тепер Україна) був відрахований за приховування фактів біографії (у випускному класі разом із друзями випадково скинув бюст Леніна, від якого відколовся шматок).

4 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

4 березня 1750 року на раді української старшини в Глухові 22-літній граф Кирило Розумовський був заочно обраний гетьманом України і через три місяці офіційно затверджений на цій посаді.

Завдяки протекції свого старшого брата Олексія, фаворита російської імператриці Єлизавети Петрівни, у 1742 році 14-літній Кирило Розум разом з усією родиною був викликаний з рідного села Лемеші (нині — Чернігівська область) до Санкт-Петербургу, звідки після річного навчання під особистою опікою адьюнкта Петербурзької Академії наук Григорія Теплова виїхав до Європи і в 1743-45 роках інкогніто навчався в Геттінгенському університеті.

Після повернення в Петербург Кирило отримав титул графа і змінив прізвище на Розумовський, у 18 років був призначений президентом Петербурзької Академії наук, а в 20 став підполковником лейб-гвардії Ізмайловського полку. Стараннями Єлизавети Петрівни 27 жовтня 1746 року Кирило Розумовський одружився із троюрідною сестрою імператриці Катериною Наришкіною, придане котрої складало 44 тисячі селян, землі і села у Пензенській губернії, Підмосков'ї та цілий квартал у Москві.

Ідучи назустріч побажанням Розумовського, який у 1744 році під час поїздки імператриці Україною передав їй лист від козацької старшини, і з огляду на загрозу війни з Османською імперією, Єлизавета Петрівна погодилась відновити гетьманство, ліквідоване у 1734 році по смерті Данила Апостола, і 16 травня 1747 року видала указ «Про буття в Малоросії гетьманові за колишніми норовами і звичаями».

В Україні презентували перший державний стандарт у сфері безбар’єрності — «Термінологія безбар’єрності»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

В Україні презентували перший державний стандарт у сфері безбар’єрності — «Термінологія безбар’єрності».

Документ став результатом річної роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, та продовжує ініціативу Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Вперше на нормативному рівні уніфіковано недискримінаційну лексику в офіційній комунікації.

Стандарт охоплює близько 100 термінів, що стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, маломобільних груп, нейровідмінних людей, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми та інших громадян, які можуть стикатися з упередженнями.

Під час презентації Олена Зеленська наголосила, що безбар’єрність починається зі слів:

«Запроваджуючи єдиний стандарт безбар’єрної лексики, ми створюємо спільний для всієї країни простір поваги. Справжня безбар’єрність починається там, де ми припиняємо описувати людей мовою бар’єрів і свідомо обираємо мову гідності».

100 років від дня народження Методія (Михтодя) Івановича Волинця (1926–2023), українського письменника, поета, правозахисника, громадського діяча

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Методій (Михтодь) Іванович Волинець (1926–2023) — український письменник, поет, правозахисник та колишній політв'язень радянських таборів.

Народився 3 березня 1926 року в селі Іванівка (нині Травневе), Житомирська область.

Закінчив Кемеровський філіал Всесоюзного заочного фінансово-економічного інституту (1964).

Методій Іванович Волинець ще з юнацьких років почав писати вірші. Деякі з них друкувалися у львівських газетах. Він автор численних рецензій, літературних розвідок, оповідань та віршів.

Був активним учасником дисидентського руху. Через свої переконання та правозахисну діяльність зазнав переслідувань з боку КДБ та перебував у радянських таборах.

Виступав за незалежність України, був членом Української Гельсінської Спілки та активним діячем у місті Коростишів, а згодом — у селищі Ворзель.

З початку 90-х років письменник неодноразово друкувався у газетах "Народна газета", "Українське слово", "За вільну Україну", "Вільне слово" та навіть у газеті "Time". Михтодь Волинець є одним з співавторів книги-меморіалу "Голод:33".

Помер 1 червня 2023 року на 97-му році життя у Ворзелі.

Його творчий доробок включає:

Поезія: Автор численних віршів, що публікувалися у львівських газетах, а з 1990-х років — у виданнях «Народна газета», «Українське слово», «За вільну Україну».

Проза та публіцистика: Писав оповідання, рецензії та літературні розвідки.

3 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Вікенд

3 березня 1866 р. у Києві відкрили міську публічну бібліотеку. Нині це Національна парламентська бібліотека України. Перша публічна бібліотека Києва знаходилася то в оповитій легендами будівлі, то розташовувалася у приватних будинках депутатів і професорів, то переїжджала до міської думи.

Вона розміщувалася у Дворянських зборах на розі Хрещатика та Хрещатицької площі. На місці тієї триповерхової будівлі з кінця 1970-х височить увінчаний вежею з годинником Будинок профспілок.

Цю ділянку придбав у 1828 р. відомий землевласник полковник Йосип Понятовський, але минуло цілих 15 років, поки його син Ламберт-Маврикій вирішив збудувати тут один із перших на Хрещатику камʼяних будинків. Проєкт двоповерхового будинку надіслали, як це було потрібно, на затвердження до Петербурга, але імператор не схвалив фасад. Довелося архітектору Л. Станзані у квітні 1844 р. подавати до губернської будівельної комісії проєкт іншого, вже триповерхового будинку. Але лише в серпні наступного року його затвердили - і почали зводити.

У 1851 р. будинок Понятовського, з фасадами у стилі класицизму, вже височів на площі. Далі історія супроводжувалася обставинами, про які через багато років розповіла газета «Київські єпархіальні відомості»: «Будинок цей у середині ХІХ століття був наглухо забитою безлюдною спорудою. Як це сталося? Будинок зводив польський магнат Понятовський. Цьому вельможі якийсь ксьондз навіяв, що з завершенням будівництва він помре.

Всесвітній день письменника (International Writers’ Day)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – Всесвітній день письменника (International Writers’ Day).

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.

Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Це – міжнародне об’єднання письменників, яке, як зазначено в Хартії ПЕН-клубу, „виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов’язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також в усьому світі, коли це можливо. ПЕН-клуб виступає на захист свободи преси і проти необгрунтованого застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної і економічної організації потребує вільної критики уряду, органів управління і політичних інститутів. Оскільки свобода передбачає добровільну стриманість, члени ПЕН-клубу зобов’язуються виступати проти таких негативних аспектів свободної преси, як неправдиві публікації, навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденціозно безчесна їх інтерпретація заради політичних, групових або особистих цілей”.