3 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

3 квітня 1933 р. у Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки. 26-річній жінці пересадили орган 60-річного померлого чоловіка. Це був новий етап у трансплантології.

Юрій Юрійович Вороний народився 9 серпня 1895 р. у родовому селі Журавки Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині – Варвинський район Чернігівської області) в інтелігентній дворянській родині професора математики Варшавського університету Георгія Вороного. Основним принципом сімейного виховання, за твердженням середньої сестри Юрія Вороного – Марії Вороної-Василенко, було: не дбати про себе, про багатство, навіть не про славу, а лише про славу України.

У 1913 р. Вороний Ю.Ю. вступив на медичний факультет Університету святого Володимира у Києві і в роки Першої світової війни як студент-медик працював у перев’язувальному загоні Червоного Хреста.

Будучи студентом добровільно вступив у перев’язувальний загін військ Центральної Ради. 16 січня 1918 року Вороний Ю.Ю. брав участь в бою під Крутами. Юрію Вороному пощастило. Йому із п’ятьма пораненими студентами вдалося врятуватися. Студента-медика виходила його майбутня дружина медсестра Віра Йосипівна Нечаївська.

Народився Олесь Гончар – письменник, літературний критик, громадський діяч, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

3 квітня 1918 року у селі Ломівка біля нинішнього міста Дніпро народився Олесь Гончар – письменник, літературний критик, громадський  діяч, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України, академік НАН України. Герой України (2005, посмертно).

Виховувала бабуся у слободі Суха на Полтавщині, оскільки мама померла, а батько одружився вдруге і забрав до себе старшу сестру Олесю. Все життя прожив під прізвищем матері, хоча при народженні отримав прізвище батька – Біличенко.

У 1927 році пішов до Бреусівської семирічної школи. У 1933 року підлітком влаштувався кореспондентом районної газети, яка згодом направила його до харківського технікуму журналістики. Після закінчення працював учителем у селі Мануйлівка, згодом — в обласній молодіжній газеті «Ленінська зміна». У 1938 році Олесь Гончар став студентом філологічного факультету Харківського університету. На першому курсі написав оповідання «Черешні цвітуть», яке опублікували в журналі «Радянська література», а у 1941 році за оповідання «Орля» отримав свою першу премію.

Інтерв’ю виданню NV заступниці Міністра культури України Богдани Лаюк

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

Над чим працює Мінкульт у сфері книговидання, читання та мовної політики — розповіла заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк в інтерв’ю виданню NV.

«Для мене головними є дві речі: зміцнення позицій української книжки і української мови. Проєкти, які виникають унаслідок цього — це інструменти», — зазначила Богдана Лаюк.

Важливим елементом формування державної політики у сфері читання стане велике дослідження про те, як читають українці. Головне питання в ньому: як залучати нових читачів?

«Дослідження поєднає стейкхолдерів з книговидання, бібліотек, з державної політики, з авторського середовища, критиків і літературознавців. Нас цікавить, як вони залучають читачів. Але так само будемо говорити з людьми, які повернулись до читання в дорослому житті. Будемо враховувати це у державній політиці і ділитися з ринком», — пояснила Богдана Лаюк.

Богдана Лаюк окреслила й про інші важливі напрямки роботи в Мінкульті.

Серед них:

— розширення програм підтримки українських видавців;

— розвиток програми «єКнига», яку планують масштабувати у другій половині 2026 року. До неї додадуть нову категорію — батьків новонароджених;

Коломієць Володимир Родіонович - український поет, лауреат Шевченківської премії (1993)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Коломієць Володимир Родіонович народився 2 листопада 1935 р. в с. Вовчків Переяслав-Хмельницького району на Київщині в учительській родині. Від батька, колишнього фронтовика і вчителя-історика, певно, взяв у життя науку про мудрість і правду, а від матері – пильний зір, задивлений у народне мистецтво, заслуханість у пісню…

Свого першого віршика він написав у третьому класі, в одну з повоєнних весен, коли жилося важко: їли млинці з цвіту акації, коржики з жолудів. Прийшов якось Володя зі школи, хутенько поробив уроки і захотілося йому погуляти в лісі. Але за вікном дощило. І він тільки уявив собі ліс і ведмедя, який виліз на стару черешню і гризе гіркий глей… Ведмідь не втримався і звалився на землю. От якби мав свою пасіку, то не лазив би по дикий «мед»! Така мораль цієї проби пера. Невдовзі його вірші друкуватиме дитяча газета «Зірка».

Закінчивши середню школу в Переяслав-Хмельницькому, Володимир Коломієць вступив на філологічний факультет Київського університету і оселився в гуртожитку на вулиці Освіти, 4, по закінченні якого працював у центральній пресі, у видавництвах «Держлітвидав» (пізніше «Дніпро»), «Український письменник».

Весняні канікули у бібліотеці – це час справжнього свята для школярів, спілкування, пізнавальних ігор, відвідування Музею книги

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Весняні канікули у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека – це час справжнього свята для школярів, спілкування, пізнавальних ігор, відвідування Музею книги.

Тут немає коли нудьгувати: є можливість створити малюнок 3D ручками, отримати щирі, живі емоції під час квест-гри у бібліотечному книгосховищі, побачити стародруки й унікальні видання.

31 березня та 1 квітня вихованці Миколаївська гімназія 7 поринули у світ веселих й чудернацьких викликів, які вони подолали з азартом, сміхом й кепкуванням.

Цей день пройшов з гарним настроєм та залишив гарні спогади у відвідувачів і гостинних господарів!

Відзначаємо Міжнародний день дитячої книги

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Дитячі книги - це не тільки література, коли всім смішно, кумедно або забавно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.

Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

Кожного року одна з національних секцій IBBУ виступає спонсором цього чудового свята.

Традиційно ця секція запрошує популярного письменника написати Посланння дітям всього світу і відомого художника для створення до Міжнародного дня дитячої книги свого оригінального плакату.

Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою «Руська граматика, або Буквар». Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18-му  столітті починають виходити книги для читання.

Народився Яков Васильович Дяченко (1817 - 1871)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

2 квітня 1817 року у Полтавській губернії в родині шляхтича народився Яков Васильович Дяченко (1817 - 1871) - засновник на Зеленому Клині міста Хабаровськ.

Освіту здобув у приватних навчальних закладах.

15-річним вступив на військову службу унтер-офіцером у Тираспольський кінно-єгерський полк, через рік був переведений у Фінляндський драгунський полк. В 1835 році за відмінну службу підвищений у корнети, а в 1837 році став поручиком.

У 27 років штаб-ротмістр за власним бажанням звільнився. Хотів молодим одружитися з коханою полтавчанкою, мати сина. Так і сталося: одружився, народився син Володимир.

У 1852 р. Дяченко Яків Васильович повернувся на службу. Східний Сибір, Амур – і родина поряд. Саме під його командуванням у 1858 р. солдати 13-го батальйону, що діяв у Сибіру, заклали на берегах Амура військовий пост, який назвали Хабаровкою - на честь "землепроходця" Є.Хабарова. З часом Хабаровка перетворилася на Хабаровськ - столицю російського Далекого Сходу.

Відомі лавреати Міжнародної премії імені Олеся Гончара-2026

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Конкурс на здобуття Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара 2026 року визначив лавреатів у 5-ти номінаціях. Про це організатори премії повідомили Українській літературній газеті.

«Щиро вітаємо нових лауреатів-гончарівців і віримо, що їхні імена не загубляться в сучасній українській літературі, продовжуючи шляхи видатних Майстрів, серед яких — і рідна багатьом-багатьом творча спадщина Олеся Терентійовича Гончара», — зазначили організатори премії.

Серед переможців:

-номінація «Велика проза» — Остап Кудлатий (Кудла) (Львів) за роман «Світоч монархії»;

-номінація «Мала проза» – Богдан-Любомир Притула (Сімферополь) за добірку малої прози «Нотатки, писані пилом на внутрішній стінці мого черепа»;

-номінація «Поезія» – Андрій Федоришин (Київ) за збірку поезій «Покривало мороку» та Юлія Гупалюк (м.Антрацит, Луганська обл.) за збірку поезій «Друга риба з кінця»;

-номінація «Публіцистика» – Аліна Тітова (Миколаїв) за видання «Незламний та нескорені. Миколаїв – місто героїв»;

Освітній серіал «Наукові товариства»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Наукові товариства» https://osvita.diia.gov.ua/courses/scientific-societies

В цьому освітньому серіалі ви дізнаєтесь, як дослідники об’єднуються, розвивають спільноти та посилюють свій вплив в Україні й світі. «Наукові товариства» - це практичний гід для дослідників, які хочуть об’єднуватися, створювати професійні спільноти та розвивати науку системно.

Серіал пояснює:

-що таке наукове товариство і яку роль воно відіграє в розвитку науки;

-як сформувати місію, візію та стратегію спільноти;

-як побудувати команду й налаштувати робочі процеси;

-як обрати правову форму та оформити документи;

-як планувати бюджет і звітувати;

1 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

1 квітня 1917 року за ініціативою Центральної Ради в Києві відбулося Свято свободи. 100-тисячний мітинг патріотичних сил на Софійському майдані засвідчив устремління українців до національного самовизначення та підтримав територіальну автономію України.

Це була демонстрація піднесення українського національно-визвольного руху, яка засвідчила його масовий характер, усвідомлення права українського народу на самовизначення. Маніфестація стала важливою подією тогочасного українського життя і продемонструвала небайдужість суспільства до політичних процесів в Україні з початком революції, відіграла колосальну роль у самоусвідомленні українськими колами власних сил, а також у переоцінці російськими колами сили організованості українського визвольного руху. Почалася маніфестація з урочистої ходи. Участь взяли десятки українських вояків, культурних та політичних діячів, робітники, студенти, учні гімназій, діти з притулків, службовці, члени українських товариств. Маніфестанти несли жовто-блакитні прапори і 300 хоругв.

14 військових оркестрів і 7 хорів то грають, то співають «Ще не вмерла Україна», «Заповіт», навіть «Марсельєзу». Пройшли Бібіковським бульваром до Хрещатика, привітали міську думу, а потім по Трьохсвятительській вийшли до пам’ятника Богдану Хмельницькому, на площу перед Софійським собором. Залунали дзвони.