«Цілі на новий рік»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

7 січня на базі бібліотечного ресурсного центру «Вікно в Америку» відбулося чергове засідання англійського розмовного клубу «Dialogue». Учасники разом зі спікером Бредом Банністером обговорили тему «Цілі на новий рік».

Присутні розповідали про свої досягнення та невдачі, тим самим підсумовуючи минулий рік. Обговорювали цілі на наступний, хтось планував більше подорожувати, хтось хотів змінити професію, інші зосередились на власному здоров'ї або особистому розвитку. Записували це все на спеціальних новорічних листівках, а також дискутували як краще святкувати зимові свята та міркували, що краще зробити першим, щоб новий рік розпочався добре.

Кружківці дійшли висновку, що для багатьох людей планування - це не тільки момент досягнень, але й уроки, отримані внаслідок невдач.

Чекаємо на вас щовівторка о 15:00 у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека за адресою: вул. Маріупольська, 9.

Степан Процюк «Пан. Роман про Євгена Чикаленка»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Знайомимо вас з новою книгою «Пан. Роман про Євгена Чикаленка» від Український інститут книги, видану 2024 року у Видавництво Discursus.

Автором цього видання є сучасний український поет, прозаїк та літературознавець, майстер психологічної прози, лауреат багатьох літературних премій, зокрема літературної премії ім. Івана Франка та відзнаки «Золотий письменник України» Степан Процюк. За словами самого митця він пише «про людину, її страждання, дорогу до радості, її пошуки внутрішнього світла».

Художньо-біографічний роман «Пан. Роман про Євгена Чикаленка» познайомить читача з історією життя видатного українського землевласника ХІХ століття, який майже всі свої статки вкладав у розвиток українського друкованого слова, бо щиро вірив у силу просвітництва та національне відродження. Саме Євген Чикаленко запропонував платити достойні гонорари письменникам, якщо вони писатимуть українською мовою.

«Я півтора року жив життям Чикаленка. Але без повного занурення у матеріал неможлива успішна книжка. Паном, Чикаленка називали друзі. Я подумав, що це буде прекрасна назва для книжки. Бачу його найперше українотворцем, а вже потім меценатом, землевласником, батьком. Україна для нього означала все. Він не завжди відверто висловлював те, що він думає, але не через те, що боявся. Хотів згладжувати кути. Знав, що йому треба було заробляти гроші. Попри те, що часто хворів, мав хворобу шлунку, Чикаленко відчував, що має місію, бо як не він, то хто», – згадує Степан Процюк про роботу над романом.

У романі автор не лише розповідає про життєвий шлях та громадсько-культурну діяльність свого героя, а й відкриває глибини особистості Чикаленка, показуючи його як людину, сім’янина та відданого громадянина, який все життя працював на благо України та відстоював її незалежність.

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2024

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Вулиця імені адмірала Белінського (колишня вулиця Генерала Шепетова)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю імені адмірала Белінського (колишня вулиця Генерала Шепетова).

Коротка довідка: Михайло Белінський (1883-1921) – військовий діяч, контрадмірал УНР, міністр морських справ та внутрішніх справ УНР, командир Дивізії морської піхоти Директорії УНР.

Народився в с. Драбове-Барятинське (нині – Драбівського району Черкаської області). Закінчив Київську гімназію № 2, Московський Лазаревський інститут східних мов. Військову службу розпочав у 1906 р. на Балтійському флоті. Наприкінці 1911 р. був звільнений в запас та розпочав службу в системі Міністерства фінансів. У 1914 р. мобілізований знову.

З 1917 р. переїхав до Києва, де організовує Українське генеральне секретарство морських справ. Пізніше стає помічником начальника Головної господарчої управи Морського міністра. Після падіння гетьманату був призначений Міністром морських справ УНР та отримав військове звання контрадмірала.

У січні 1919 р. вводить в дію «Закон про гардемаринську школу» і організовує її роботу в Миколаєві, а згодом в Кам’янець-Подільському. У квітні 1919 р. подав у відставку та був призначений командиром дивізії Морської піхоти. Учасник Першого та Другого Зимового походів Армії УНР. У 1920 р. – міністр внутрішніх справ УНР, радник Міністерства народного господарства.

17 листопада 1921 р. під час бою потрапив в оточення поблизу с. Малі Міньки Овруцького повіту Волинської губернії. Не бажаючи здаватись у полон, застрелився. Пізніше був похований селянами.

У 2016 р. в селищі Драбів на фасаді краєзнавчого музею встановлено меморіальну дошку на його честь. У 2019 р. 36-й окремій бригаді морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України було присвоєно ім’я контрадмірала Михайла Білинського.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

Світова спільнота відзначає Всесвітній день азбуки Брайля

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

4 січня світова спільнота відзначає Всесвітній день азбуки Брайля – методу письма та читання для людей з порушеннями зору. Унікальна абетка представляє собою тактильне поєднання графічних символів за допомогою шести крапок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні знаки. Її було адаптовано до 130 мов світу, в тому числі до української та англійської.

Сьогодні, у фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігається понад 100 видань, надрукованих шрифтом Брайля. Це твори на різну тему, від дитячої літератури до української та зарубіжної класики.

Пропонуємо вашій увазі книгу українського історика, письменника та публіциста Ярослава Грицака «Подолати минуле: глобальна історія України» (Львів: Львівський обласний осередок ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ», 2023) у 8 частинах, яка надрукована шрифтом Брайля. У виданні автор розповідає про історію української нації, аналізуючи основні події та зміни, які формували її протягом століть. Історик досконально розглядає минуле та розвінчує міфи та стереотипи про Україну, відкриває нові теми для переосмислення нашого минулого.

Видання побачило світ в результаті реалізації проєкту «Подолати минуле. Україна в подіях та особистостях».

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Борис Миколайович Лятошинський

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Він був справжнім лицарем – м'який, шляхетний, витончений, істинний інтелігент, і в той же час вимогливий суворий вчитель. Він привчив мене писати ноти чисто, охайно, логічно висловлювати музичну думку, аналізувати написане, слухати сучасну музику, мати свою індивідуальність. У нього було цікаво вчитися», – так про українського композитора, диригента і педагога Бориса Миколайовича Лятошинського (3.01.1895 – 15.04.1968) висловилася його учениця, композиторка Леся Дичко.

На початку XX століття митець зумів запустити процес еволюції академічної музики в Україні, зібравши у своїй творчості романтичні впливи попередників та надолуживши багаторічну відсутність симфонізму в українській музиці.

Особистості композитора Бориса Лятошинського та особливостям його композиторської школи присвячена стаття Олени Дмитрієвої «Композитор Борис Лятошинський та його школа», що надрукована у журналі «Музика» (2021, №1-2). Авторка акцентує увагу на характеристиці «культури громадянськості» у творчому стилі митця, описує ознаки функціонування системи неформальних творчих союзів учнів композитора, яка з’єднує музичне мистецтво з міжкультурною комунікацією. У статті подається специфіка використання фольклору Б. Лятошинським у своїй мистецькій діяльності. Композитор виступаючи творцем музичної мови як засобу комунікації, пропрацював на педагогічній ниві більше 40 років, виховавши понад 38 учнів.

Детальніше ознайомитися зі статтею ви можете, завітавши до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека .

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Провулок Бредіхіна (колишній провулок Герцена)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про провулок Бредіхіна (колишній провулок Герцена).

Коротка довідка: Федір Бредіхін (1831-1904) – астроном, академік, почесний член Академій Німеччини, Англії, Італії, Франції.

Народився в с. Петрово-Солониха Миколаївського району Миколаївської області. У 14 років вступив у Шляхетний пансіонат при Рішельєвському ліцеї в Одесі. З 1849 р. став студентом ліцею. У 1851-1855 рр. навчався на фізико-математичному факультеті Московського університету. У 1862 р. склав магістерські іспити і був призначений в.о. ад’юнкта по кафедрі астрономії. Через три роки здобув ступінь доктора астрономії. З 1863 р. – професор Московського університету, з 1869 р. – професор Університету Святого Володимира в Києві. У 1882 р. став заслуженим професором.

Протягом 1873-1890 рр. був директором Московської астрономічної обсерваторії, у 1890-1895 рр. – директор Пулковської астрономічної обсерваторії. Опублікував понад 200 наукових праць і кілька науково-популярних статей. Основні роботи присвячені вивченню комет.

Помер 14 травня 1904 р. у Санкт-Петербурзі.

На його честь названі мала планета (786) – астероїд головного поясу та однин з кільцеподібних кратерів Місяця. У 1946 р. було засновано премію за визначні дослідження в галузі астрономії. Також в різні роки були випущені поштові марки. У с. Петрово-Солониха встановлено меморіальну дошку на його честь.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

130 років від дня народження Миколи Миколайовича Тарновського

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Сьогодні згадаймо поета, прозаїка, гумориста та перекладача, уродженця Тернопільщини Миколу Миколайовича Тарновського, якому 1 січня виповнюється 130 років від дня народження.

Він прожив складне і важке життя: наймитування, еміграція за кордон у пошуках кращої долі, довгоочікуване повернення додому.

Віршувати Тарновський почав у 25 років. Загалом за 60-річну творчу діяльність Микола Миколайович написав 12 поетичних збірок, віршований роман та поему, а також низку романів, повістей, новел і публіцистичних праць. Кожна сторінка його творів просякнута тугою за рідним краєм, глибокою гордістю за український народ та мріями про щасливу, вільну Україну, сповнена щирістю, простотою, оптимізмом та вірою в краще майбутнє.

Познайомитися з творчим доробком письменника та його біографією запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Ігор Стамбол «Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Відомий історик Ігор Стамбол у своїй книзі «Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка» (Київ: Видавництво "Кліо", 2024) розповідає про один з маловідомих епізодів історії України кінця ХІХ ст. У центрі сюжету – Анастасія, єдина донька відомого українського письменника та громадського діяча Бориса Грінченка. Автор детально описує її громадську діяльність під час буремних подій 1905–1907 рр., про вступ до молодіжної групи самооборони.

«Вона чиста, як сльоза. Живе з простим народом, переживає за нього більше, ніж за себе, і хоче ліпити з нього щось велике та видатне. Її сил вистачить, аби гори перевернути. Я в усьому Києві, та й Україні, не знаю, крім неї та її родини, нікого, хто так багато і так безкорисливо готовий працювати для рідного краю...» – говорить один з героїв книги про Анастасію Грінченко.

Окрему увагу автор приділяє діяльності Бориса Грінченка як засновника товариства «Просвіта» та його внеску у розвиток української мови – створення перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» та упорядкування чотиритомного «Словаря української мови».

Книга містить ілюстрації від Ярини Каторож, що гармонійно поєднуються з художнім текстом.

Ігор Стамбол – український історик, письменник, кандидат історичних наук, викладач Київського університету імені Бориса Грінченка, автор книг: «Іван та Юрій Липи» (2016, 2019), «Іван Львович Липа в українському національному русі» (2017), «Листування Івана Липи» (2020), «Злочинний порятунок» (2017) та «Прокляття інших» (2020). У 2021 році був упорядником книги «Ми знову здобули державність. Спогади першого посла незалежної України в Росії».

Хроніка культурного життя Миколаївської області за грудень 2024 р.

Article Details

Category Хроніка культурного життя області

Рейтинг користувача:  / 0

МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

ХРОНІКА

КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗА ГРУДЕНЬ 2024 р.

Вулиця Олега Кравця (колишня вулиця Генерала Попеля)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю Олега Кравця (колишня вулиця Генерала Попеля).

Коротка довідка: Олег Кравець (1971-2023) – військовослужбовець, правозахисник, спортсмен, волонтер, громадський діяч (позивний – Кара).

Народився в с. Шляхова на Вінниччині. Після закінчення середньої школи навчався у будівельному технікумі. Проходив військову службу в ракетних військах. Далі продовжив здобувати вищу освіту в Черкаському інженерно-технологічному інституті. Працював техніком-будівельником. Був одним із лідерів руху захисту Бузького Гарду, очолював Штаб опору його затопленню.

У 2014 р. добровольцем пішов на фронт і воював у 28 механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. У складі розвідувального взводу брав участь у боях під Мар'їнкою, Красногорлівкою, Спартаком. Виконуючи бойове завдання, отримав важке поранення в результаті якого йому ампутували ліву ногу. Після реабілітації допомагав учасникам АТО та їх родинам. Тривалий час очолював ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО». Постійний учасник міжнародних змаганнь «Ігри нескорених».

Після повномасштабного російського вторгнення займався волонтерською діяльністю, допомагав підрозділам територіальної оборони Миколаєва. Пізніше – повернувся на службу до своєї бригади. Загинув біля Бахмуту 11 травня 2023 р. під час мінометного обстрілу.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ