Інтерв’ю виданню NV заступниці Міністра культури України Богдани Лаюк

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

Над чим працює Мінкульт у сфері книговидання, читання та мовної політики — розповіла заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк в інтерв’ю виданню NV.

«Для мене головними є дві речі: зміцнення позицій української книжки і української мови. Проєкти, які виникають унаслідок цього — це інструменти», — зазначила Богдана Лаюк.

Важливим елементом формування державної політики у сфері читання стане велике дослідження про те, як читають українці. Головне питання в ньому: як залучати нових читачів?

«Дослідження поєднає стейкхолдерів з книговидання, бібліотек, з державної політики, з авторського середовища, критиків і літературознавців. Нас цікавить, як вони залучають читачів. Але так само будемо говорити з людьми, які повернулись до читання в дорослому житті. Будемо враховувати це у державній політиці і ділитися з ринком», — пояснила Богдана Лаюк.

Богдана Лаюк окреслила й про інші важливі напрямки роботи в Мінкульті.

Серед них:

— розширення програм підтримки українських видавців;

— розвиток програми «єКнига», яку планують масштабувати у другій половині 2026 року. До неї додадуть нову категорію — батьків новонароджених;

Бібліотека запрошує на віртуальну зустріч з письменницею Мариною Соколян

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

7 квітня о 14.30 Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запрошує на віртуальну зустріч з письменницею, яка працює у жанрах фантастики, філософської прози та соціальної драми, призеркою конкурсів видавництва «Смолоскип», Міжнародної асамблеї фантастики «Портал» і Міжнародний літературний конкурс "Коронація слова" – Мариною Соколян.

Учасники заходу з циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки…» матимуть можливість поспілкуватися з пані Мариною, дізнатися про її творчість та плани на майбутнє, а також отримати книжковий подарунок – роман «Прокляття Григора Нетутешнього», що буде переданий автору найцікавішого запитання.

Підключення до конференції Zoom:

https://us02web.zoom.us/j/83278260216

Ідентифікатор конференції: 832 7826 0216

Участь у заході підтверджується заповненням онлайн-заявки за покликанням: https://forms.gle/KM12LScE6jcp9zkg8

Долучайтеся до ефіру та відкривайте для себе світ сучасної української літератури!

Коломієць Володимир Родіонович - український поет, лауреат Шевченківської премії (1993)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Коломієць Володимир Родіонович народився 2 листопада 1935 р. в с. Вовчків Переяслав-Хмельницького району на Київщині в учительській родині. Від батька, колишнього фронтовика і вчителя-історика, певно, взяв у життя науку про мудрість і правду, а від матері – пильний зір, задивлений у народне мистецтво, заслуханість у пісню…

Свого першого віршика він написав у третьому класі, в одну з повоєнних весен, коли жилося важко: їли млинці з цвіту акації, коржики з жолудів. Прийшов якось Володя зі школи, хутенько поробив уроки і захотілося йому погуляти в лісі. Але за вікном дощило. І він тільки уявив собі ліс і ведмедя, який виліз на стару черешню і гризе гіркий глей… Ведмідь не втримався і звалився на землю. От якби мав свою пасіку, то не лазив би по дикий «мед»! Така мораль цієї проби пера. Невдовзі його вірші друкуватиме дитяча газета «Зірка».

Закінчивши середню школу в Переяслав-Хмельницькому, Володимир Коломієць вступив на філологічний факультет Київського університету і оселився в гуртожитку на вулиці Освіти, 4, по закінченні якого працював у центральній пресі, у видавництвах «Держлітвидав» (пізніше «Дніпро»), «Український письменник».

Відзначаємо Міжнародний день дитячої книги

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Дитячі книги - це не тільки література, коли всім смішно, кумедно або забавно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.

Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

Кожного року одна з національних секцій IBBУ виступає спонсором цього чудового свята.

Традиційно ця секція запрошує популярного письменника написати Посланння дітям всього світу і відомого художника для створення до Міжнародного дня дитячої книги свого оригінального плакату.

Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою «Руська граматика, або Буквар». Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18-му  столітті починають виходити книги для читання.

Народився Яков Васильович Дяченко (1817 - 1871)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

2 квітня 1817 року у Полтавській губернії в родині шляхтича народився Яков Васильович Дяченко (1817 - 1871) - засновник на Зеленому Клині міста Хабаровськ.

Освіту здобув у приватних навчальних закладах.

15-річним вступив на військову службу унтер-офіцером у Тираспольський кінно-єгерський полк, через рік був переведений у Фінляндський драгунський полк. В 1835 році за відмінну службу підвищений у корнети, а в 1837 році став поручиком.

У 27 років штаб-ротмістр за власним бажанням звільнився. Хотів молодим одружитися з коханою полтавчанкою, мати сина. Так і сталося: одружився, народився син Володимир.

У 1852 р. Дяченко Яків Васильович повернувся на службу. Східний Сибір, Амур – і родина поряд. Саме під його командуванням у 1858 р. солдати 13-го батальйону, що діяв у Сибіру, заклали на берегах Амура військовий пост, який назвали Хабаровкою - на честь "землепроходця" Є.Хабарова. З часом Хабаровка перетворилася на Хабаровськ - столицю російського Далекого Сходу.

Освітній серіал «Наукові товариства»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Наукові товариства» https://osvita.diia.gov.ua/courses/scientific-societies

В цьому освітньому серіалі ви дізнаєтесь, як дослідники об’єднуються, розвивають спільноти та посилюють свій вплив в Україні й світі. «Наукові товариства» - це практичний гід для дослідників, які хочуть об’єднуватися, створювати професійні спільноти та розвивати науку системно.

Серіал пояснює:

-що таке наукове товариство і яку роль воно відіграє в розвитку науки;

-як сформувати місію, візію та стратегію спільноти;

-як побудувати команду й налаштувати робочі процеси;

-як обрати правову форму та оформити документи;

-як планувати бюджет і звітувати;

1 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

1 квітня 1917 року за ініціативою Центральної Ради в Києві відбулося Свято свободи. 100-тисячний мітинг патріотичних сил на Софійському майдані засвідчив устремління українців до національного самовизначення та підтримав територіальну автономію України.

Це була демонстрація піднесення українського національно-визвольного руху, яка засвідчила його масовий характер, усвідомлення права українського народу на самовизначення. Маніфестація стала важливою подією тогочасного українського життя і продемонструвала небайдужість суспільства до політичних процесів в Україні з початком революції, відіграла колосальну роль у самоусвідомленні українськими колами власних сил, а також у переоцінці російськими колами сили організованості українського визвольного руху. Почалася маніфестація з урочистої ходи. Участь взяли десятки українських вояків, культурних та політичних діячів, робітники, студенти, учні гімназій, діти з притулків, службовці, члени українських товариств. Маніфестанти несли жовто-блакитні прапори і 300 хоругв.

14 військових оркестрів і 7 хорів то грають, то співають «Ще не вмерла Україна», «Заповіт», навіть «Марсельєзу». Пройшли Бібіковським бульваром до Хрещатика, привітали міську думу, а потім по Трьохсвятительській вийшли до пам’ятника Богдану Хмельницькому, на площу перед Софійським собором. Залунали дзвони.

Відзначаємо День сміху або День дурнів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щорічно 1 квітня ми відзначаємо День сміху або День дурнів — позитивне весняне свято. Назва говорить сама за себе — цей день має бути жартівливим та веселим. Однією з обов’язкових умов 1 квітня є дотепні розіграші. Їм піддаються друзі, колеги, родичі — всі, хто має почуття гумору та з ким приємно посміятися разом.

В цей день доводиться проявляти максимум своїх творчих здібностей, адже розіграші мають бути не тільки смішними, а й неочікуваними та необразливими, а жарти — викликати щирий сміх і приємні емоції. Попри те, що свято неофіційне, воно дуже популярне в багатьох країнах, і кожна має для нього свої особливі традиції.

Людині властиво сміятися з перших місяців життя, проте біологічна функція сміху досі є предметом суперечок психологів, нейробіологів та філософів. Кожен з нас має природне почуття гумору, тобто помічає комічність певних подій чи життєвих ситуацій і реагує на неї сміхом.  Проте гумору складно надати одне містке визначення, бо він дуже різний — може викликати легку посмішку або вибуховий сміх; передається словами, зображеннями чи діями; має численні форми — від невинного жарту до фарсу чи їдкого сарказму.

Жодну культуру світу неможливо уявити без гумору, а різноманітні святкування з  веселими жартами існували з найдавніших часів. Заведено вважати, що саме вони є попередниками  Дня дурнів, хоч точне його походження досі залишається невизначеним. Існує кілька версій виникнення цього свята і однією з них є весняне рівнодення, яке відбувається в Північній півкулі наприкінці березня. Теорія припускає, що мінлива й оманлива  погода в перші дні астрологічної весни здавна була приводом для непередбачуваних жартів та розіграшів.

Народився Василь Тарновський, меценат, аматор української старовини, фундатор Чернігівського музею Українських старожитностей

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

А.Горонович. Портрет В. В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки

1 квітня 1837 року у Качанівці на Чернігівщині народився Василь Тарновський (молодший), нащадок козацько-старшинського роду, аматор української старовини, меценат, фундатор Чернігівського музею Українських старожитностей, шість разів його обирали предводителем повітового дворянства.

У своєму родинному маєтку у Качанівці він радо приймав багатох діячів української культури та науки: Тараса Шевченка, Марко Вовчок, Пантелеймона Куліша, Миколу Костомарова, Олександра Лазаревського, Дмитра Яворницького, Володимира Антоновича. Усі вони називали Василя Тарновського наш «Гетьман».

Колекціонуванням українських старожитностей Тарновський захопився змолоду. Він об’їхав глухі хутори та села у пошуках цікавих експонатів, які купував, міняв та й просто випрошував. У сім’ї Тарновських існував своєрідний культ Тараса Шевченка. Тому Тарновський особливо ретельно збирав усе, що мало стосунок до Кобзаря. Крім збирання Шевченкіани (яка склала 1 тис. речей), Тарновський постійно виділяв кошти на утримання могили Тараса Григоровича, був автором  барельєфа письменника.

Василь Тарновський позував Іллі Рєпіну для картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Він зображений у вигляді шляхтича у високій чорній шапці. Усі ужиткові речі на картині – від каламаря з чорнилом до шабель та інших козацьких атрибутів – змальовані з колекції старожитностей Василя Тарновського.